Економічні науки. Облік та аудит

Комар О.О.

Мащенко К.С., ас.

ДВНЗ Донецький національний технічний університет, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Облік продуктів харчування є важливим, але в водночас і складним об’єктом обліку в бюджетних установах, що визначається специфікою їх діяльності. Так, основним джерелом існування бюджетних установ є кошти загального фонду. Найбільш питому вагу в структурі видатків загального фонду займають захищені статті, однією з яких і є видатки на придбання продуктів харчування. Тому від правильного обліку продуктів харчування буде залежати результат роботи бюджетної установи, а це в свою чергу впливає на результат виконання кошторису за загальним фондом. Саме цьому дослідження особливостей обліку продуктів харчування на сьогодні є дуже важливим питанням і полягає в детальному вивченні.

Мета статті полягає в дослідженні обліку продуктів харчування в умовах функціонування бюджетних установ.

Питання, які пов’язані з обліком продуктів харчування, а також з системою поставки та витрачання їх розглядаються багатьма видатними вченими, а саме: Джога Р.Т.[1], Атамас П.Й.[2], Чернетенко О.[3], Нестругіна І. [4] та іншими науковцями.

Облік продуктів харчування здійснюється відповідно до наказу МОЗ СРСР «Про затвердження інструкції з обліку продуктів харчування у лікувально-профілактичних та інших закладах охорони здоров'я, що знаходяться на державному бюджеті СРСР» від 05.05.1983 р. №530 [5]. Згідно з цим документом облік продуктів харчування в лікувальних закладах, школах-інтернатах, дитячих закладах, інших установах обліковується за кодом економічної класифікації видатків 1133 «Продукти харчування».

Бухгалтерський облік продуктів харчування повинен забезпечити:

- повний облік надходження матеріальних цінностей, а також своєчасне відображення операцій, пов’язаних з їх рухом;

- контроль за раціональним і цілеспрямованим використанням коштів, виділених на харчування;

- контроль за збереженням продуктів, дотриманням встановлених правил оформлення їх прийняття, відпускання, за проведенням інвентаризації [1].

Під час надходження на склад продукти харчування мають бути перевірені як на кількісну (асортимент, маса, об’єм, кількість місць), так і якісну відповідність фактичної наявності документальній. Кількісна перевірка здійснюється простим підрахунком та вимірюванням об’ємно-масових характеристик, якісна — попереднім оглядом цінностей та вивченням зовнішніх ознак, а в разі потреби — залученням санітарно-епідеміологічних служб для проведення відповідних лабораторних аналізів. У разі виявлення в результаті попереднього огляду відхилень за якісними характеристиками комірник залучає до подальшої роботи з приймання дієтсестру (дієт-лікаря) або чергового лікаря.

У разі сумніву щодо доброякісності продуктів харчування їх приймання здійснюється за участю дієт-лікаря, дієтсестри чи чергового лікаря, за потреби певна кількість продуктів харчування направляється для лабораторного дослідження до санітарно-епідеміологічної станції.

У разі встановлення недоброякісності продуктів харчування складається акт, а недоброякісні продукти, зазначені в акті, за висновком лікаря або санепідемстанції повертаються постачальнику.

Облік надходження продуктів харчування ведеться в накопичувальній відомості з приходу продуктів харчування.

Записи у відомості проводяться на підставі первинних документів – накладних, актів приймання в кількісному і сумовому виразі.

Закупка та доставка продуктів харчування здійснюються відповідно до угод, укладених з постачальниками. Вони можуть відбуватися у централізованому порядку спеціалізованим транспортом постачальника за кільцевим графіком (центрозавезення) або ж експедитором установи (за дорученням).

Складський облік продуктів харчування і тари ведеться у книзі складського обліку (ф. № З-9), оформленій у встановленому порядку. Книга ведеться за найменуваннями, номенклатурними номерами, сортами в кількісному виразі. Підставою для внесення записів є прибутково-видаткові первинні документи, зокрема рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, накладні, акти приймання матеріалів, меню-вимога (ф. № З-4), вимоги на видачу продуктів харчування (ф. № 14-МЗ), накладні (вимоги).

Відпуск продуктів харчоблоку проводиться через шеф-кухаря на підставі «Меню-вимоги на видачу продуктів харчування» (т. ф. № 3-4). Дані меню-вимоги формуються на підставі попередніх статистичних даних.

У бухгалтерії облік надходження продуктів харчування здійснюється у «Накопичувальній відомості надходження продуктів харчування» (т. ф. № 3 12), вона складається по кожній матеріально-відповідальній особі. Після закінчення місяця у цих відомостях підбивають підсумки і на цій підставі складають «Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування» - меморіальний ордер № 11 т. ф. № 398 (бюджет).

Аналітичний облік продуктів харчування ведеться за найменуваннями, сортами, кількістю та вартістю і матеріально відповідальними особами в оборотних відомостях (ф. №3-11) [2]. Записи у цю відомість робляться на основі даних накопичувальних відомостей по надходженню і витрачанню продуктів харчування. Наприкінці місяця підраховуються обороти і залишки продуктів харчування на початок місяця.

Одна із особливостей використання продуктів харчування це наявність відходів. Для встановлення фактичної кількості відходів після завезення продуктів, наприклад, свіжих овочів проводять їх контрольну очистку. Фактичну кількість відходів встановлюється шляхом зважування продукту до і після холодної обробки. Кількість відходів ділиться на масу продукту до очищення (в грамах брутто) і множиться на 100%.

У разі надходження продуктів харчування, продовольчої сировини, в якому питома вага відходів перевищує стандартний, здійснюється контрольна кулінарна обробка, під час якої встановлюється фактична кількість відходів.

Якщо питома вага неїстівної частини харчових продуктів перевищує стандартні показники, така фактична кількість відходів у відсотках записується

в спеціальний Зошит обліку відходів. За результатами обробки складається акт або робиться відповідний запис у Зошиті обліку відходів за підписом трьох осіб (медсестри, кухаря і незалежного особи), яка засвідчується підписом керівника закладу [4].

Стосовно відходів продуктів харчування проблемою є те, що вимоги по списанню чинним законодавством не передбачені. Списуються відходи в загальній кількості продуктів харчування за загальними цінами. Тому необхідно скласти нормативний акт, в якому буде детально роз’яснятися усі вимоги щодо списання відходів.

Як бачимо, на даний момент часу продовжує діяти інструкція з обліку продуктів харчування ще з 1983 року. Слід зазначити, що цей нормативний документ дуже застарілий і не враховує усіх аспектів сучасної діяльності бюджетних закладів.

Таким, чином, можна зробити висновок, що продукти харчування це є особлива група запасів, облік яких в лікарнях, дитячих установах, учбових закладах є дуже важливим. Недотримання контролю за збереженням продуктів харчування та норм їх витрачання може привести до небажаних наслідків. Тому на сьогодні, однією з головних задач є удосконалення нормативно-правової бази, щодо регулювання обліку продуктів харчування, яка буде відповідати сучасним вимогам.

Література:

1. Джога Р.Т Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 250 с.;

2. П. Й. Атамас. Основи обліку в бюджетних організаціях: Навчальний посібник.— Центр навчальної літератури, 2003.— 284 с.;

3. Чернетенко О. Бесплатное спецпитание// БАЛАНС-БЮДЖЕТ. – 2011. - №16. – с.17-18;

4. Нестругина И. Что делать с отходами продуктов питания// Бюджетная бухгалтерия. – 2010. - №40. – с.20-21;

5. Наказу МОЗ СРСР «Про затвердження інструкції з обліку продуктів харчування у лікувально-профілактичних та інших закладах охорони здоров'я, що знаходяться на державному бюджеті СРСР» від 05.05.1983 р. №530.