Экономические науки/7. Учет и аудит

К.е.н. Семенець А.О., Рогожина О. К.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблеми обліку виробничих запасів підприємства

Проблеми обліку запасів на підприємстві в умовах реформування економіки мають особливу актуальність. В першу чергу, це пов’язано з необхідністю отримання точної та достовірної інформації. Сучасна система обліку запасів не здатна задовольнити вимоги ринку, оскільки коло операцій, що проводяться з запасами значно ширше за можливості існуючої облікової системи.

Згідно П(С)БО 9 запаси визнаються активами, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена.

Під час здійснення виробничої діяльності підприємство повинно мати речові засоби виробництва, які являють собою певні матеріальні виробничі ресурси. В теоретичному розумінні матеріальні запаси є предметами праці, які одноразово використовуються у виробничому процесі, свою вартість відразу переносять на готову продукцію. В бухгалтерському обліку більшість предметів праці вважаються виробничими запасами.

Значний внесок в теоретичну розробку проблем організації і ведення бухгалтерського обліку виробничих запасів внесли вчені - економісти І.І.Поклад, В.Ф. Палій, Я.В. Соколов, М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, В.П. Завгородній, М.В. Кужельний, Г.Г. Кирейцев, В.Г. Лінник, П.П. Німчинов, Ю.І. Осадчий та інші.

Аналізуючи численні дослідження з питань організації обліку запасів, можна стверджувати, що багато теоретичних положень і питань обліку даних ресурсів потребують вдосконалення і доопрацювання. У свою чергу, розв’язання цих питань зумовить вихід на якісно новий рівень побудови обліку виробничих запасів, значно підвищить їх роль в управлінні кожним вітчизняним підприємством. Наявність вищезазначених проблем та необхідність вдосконалення діючої практики обліку виробничих запасів на підприємствах України обумовили вибір теми дослідження.

Ретельний огляд наукових праць дослідників і фахівців у галузі обліку дозволяє відокремити такі наступні негативні аспекти, що притаманні обліково-аналітичній роботі з виробничими запасами:

– складність та дискусійність аспектів визначення справедливої (ринкової та неринкової) вартості запасів;

– застосування підприємствами застарілих галузевих нормативно-правових актів з обліку і контролю виробничих запасів;

– відсутність комплексного поєднання даних усіх видів обліку (бухгалтерського, управлінського, податкового) підприємства для забезпечення керівництва підприємства необхідною управлінською інформацією;

– невідповідний рівень (а найчастіше і взагалі – відсутність) контролю та оперативного регулювання процесів утворення запасів (визначення оптимального їх рівня; вивчення обсягів, причин створення та політики реалізації понаднормативних запасів);

– обмеженість контролю використання виробничих запасів ретроспективним контролем фактичної собівартості та ін.

Трансформаційні перетворення економіки України вимагають від вітчизняних підприємств пошуку шляхів підвищення ефективності їх діяльності, удосконалення організації роботи з матеріальними ресурсами, їх обліку і контролю. Кожне підприємство намагається максимально уважно будувати політику ефективного управління виробничими запасами, адже вони є базою підтримання виробничого процесу. Займаючи домінуючу частину активів підприємства, запаси грають вагому роль у формуванні структури витрат підприємств, а їх вартість суттєво впливає на рівень рентабельності виробництва. Раціональне використання виробничих запасів несе в собі потенціал підвищення ефективності виробництва. У свою чергу, формування достовірної інформації про наявність та рух виробничих запасів і правильне ведення бухгалтерського обліку їх вартості забезпечує достовірність фінансової звітності. Саме тому питання удосконалення бухгалтерського обліку виробничих запасів з максимальним наближенням їх до методології міжнародних стандартів є актуальними.

Отже, основними напрямками удосконалення обліку наявності і руху виробничих запасів на підприємстві є: по-перше, спрощення оформлення операцій, які пов’язані з оприбуткуванням та витратами матеріальних цінностей. Відпуск матеріалів у виробництво, де це доцільно, можна оформляти на підставі встановленого ліміту безпосередньо в картках складського обліку матеріалів, передбачивши в них підпис особи, яка отримує цінності. По-друге, виходячи з вимог ринкової економіки, необхідно удосконалювати методологію бухгалтерського обліку матеріальних ресурсів у взаємозв’язку з внутрішньогосподарським контролем. При цьому приділяти значну увагу комп'ютеризації обліку і контролю, що б унеможливлювало порушення. Окрім цього слід приділити увагу інтеграції обліку з логістикою. Перенесення методів аналізу товарів, що використовуються в логістиці, на облік виробничих запасів дасть змогу зменшити можливості для приховування та розкрадання (для дорогих запасів) і зменшити трудомісткість обліку (для більш дешевих активів).

Література:

1. П(с)БО 9 "Запаси", затверджено наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.99 р. зі змінами і доповненнями.

2. Світлична В.Ю. Актуальні проблеми організації і ведення обліку виробничих запасів підприємствами України // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy-confer.com.ua/full_article/716.

3. Яковенко О.С. Реформування організації обліку виробничих запасів в умовах ринкової економіки // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу:http://conference.nuos.edu.ua/catalog/lectureDetail?conferenceId=8510 &lectureId=10803