Воробйова С.С.

Науковий керівник: Дудка Т.В.

Одеська національна академія харчових технологій

Сучасний стан інноваційного потенціалу підприємств

харчової промисловості України

Сучасна міжнародна економічна ситуація відображає процес активної інтеграції світового господарсько-економічного простору, що відбувається на засадах НТП. Таким чином, активізація та підтримка високого рівня інноваційної активності економіки країни є визначальним фактором для її успішної діяльності при досягненні відповідності міжнародним стандартам.

Економічні досягнення розвинених країн свідчать про перетворення складної системи взаємопов’язаних ланок – науки, техніки і технології на важливий чинник підвищення показників не тільки економічного, а й рівня якості суспільного життя загалом [1]. Це пояснюється тим, що впровадження інноваційних рішень на підприємствах завжди породжує певний економічний чи соціальний ефект, отриманий в результаті їхньої реалізації, що впливатиме на сукупний інноваційний потенціал країни.

Прагнення України повноцінно увійти в світову господарську спільноту обумовлює необхідність переходу до інноваційної моделі розвитку.

Харчова промисловість є системоутворюючим і необхідним елементом господарства, оскільки від рівня її розвитку залежить як продовольча, так і економічна безпека будь-якої держави. Тому саме вона повинна бути пріоритетним спрямуванням в вирішенні проблем активізації та подальшого забезпечення інноваційного розвитку України.

Аналіз інноваційної діяльності необхідно розпочинати безпосередньо з оцінки потенціалу до інноваційної діяльності. Оцінка інноваційного потенціалу є важливим етапом, бо його величина визначає напрямки активізації, вибір стратегії подальшого розвитку інноваційної бази підприємства, галузі чи всієї національної економіки. На думку автора, недостатню увагу приділено галузевим дослідженням інноваційних процесів, в тому числі і харчової промисловості.

Категорія “потенціал” трактується як здатність, так і готовність до чогось [2]. Виходячи з визначення її сутності, інноваційний потенціал – здатність і готовність до здійснення інноваційної діяльності, що охоплює не тільки наявні ресурси на підприємстві, а й приховані можливості, бо наявність ще не свідчить про здатність використати ці ресурси.

В таблиці представлено результати аналізу інноваційної активності підприємств харчової промисловості в 2009-2010 роках

Таблиця — Інноваційна активність на підприємствах харчової промисловості в 2009 – 2010 рр..

Показники	Роки
	2009	2010
Впровадження технологічних процесів	181	218
в тому числі маловідходних, ресурсозберігаючих, безвідходних	52	65
Освоєно виробництво інноваційних видів продукції	588	487
Частка реалізованої інноваційно продукції в обсязі промисловості, %	4	3,2

(розраховано автором за даними [3])

З таблиці видно, що незначно зросла частка впроваджених маловідходних, ресурсозберігаючих та безвідходних. Для сучасних харчових підприємств, які відносяться до переробних, характерна значна частка матеріальних затрат, включаючи відходи. Тому перелічені технології мають важливе економічне значення.

Інноваційний потенціал як конкретної промисловості, так і всієї економіки залежить від ряду факторів, серед яких на його формування впливають: стан інноваційного клімату в державі; особливості інноваційної діяльності та активності підприємства; удосконаленість та гнучкість управління інноваційною діяльністю; розвиток маркетингової системи та ін.

До основних факторів що зумовлюють низький рівень інноваційної активності України, належать: низький рівень фінансової підтримки інноваційних процесів з боку держави; вимушена орієнтація підприємств на інноваційний розвиток за рахунок власних коштів; відсутність належно опрацьованого законодавства в сфері інноваційної діяльності; несприятливий інвестиційний клімат для інвесторів; відсутність мотивації вітчизняних підприємств до організації НДДКР і реалізації їх результатів [4]; брак висококваліфікованих кадрів.

Рівень використання інноваційного потенціалу підприємства залежить від якості прийнятих та реалізованих інноваційних і інвестиційних рішень в процесі інноваційної діяльності; ступеня інформаційної забезпеченості її суб’єктів, а точніше своєчасності та повноти необхідної інформації.

Виходячи з доцільності повного аналізу для оцінки інноваційного потенціалу застосовують комплексні методики, які охоплюють різноманітні сторони діяльності підприємств та організацій, що пов’язані із здійсненням інноваційної діяльності в будь-якій формі.

Автором пропонується включити до сучасних методик оцінки наступні показники: питому вагу маловідходних, ресурсозберігаючих та безвідходних технологій, %; індекс ринкового рівня новизни реалізації інновацій; індекс світового рівня новизни створення інновацій; коефіцієнт відносної результативності наукової діяльності; індекс місцевої концентрації інновацій.

Література:

1. Лук’яненко Д.Г. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук’яненка. – К.: КНЕУ, 2001. – 538 с.

2. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент. – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.

3. Офіційний сайт Комітету державної статистики України [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

4. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка 2006. – 295 с.