Ільєнко Ю. І., к.е.н., доцент кафедри інформаційних систем і технологій
управління
Алексєєва М. В., студентка Донецького
національного університету економіки і торгівлі імені Михайла
Туган-Барановського
ЕЛЕКТРОННІ
ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ:
ПЕРЕВАГИ
ТА НЕДОЛІКИ
За останні десять років більшість комерційних
операцій, зокрема у сфері роздрібної торгівлі, перемістилися у віртуальний
простір. Відповідні зміни в економічних відносинах призвели, на думку багатьох
учених, до формування нової сфери суспільних відносин – електронної комерції, з
якою фахівці пов’язують появу у віртуальному просторі електронних магазинів та
запровадження нової форми розрахунку – електронних грошей.
Існування електронних грошей нерозривно
пов’язане із створенням та функціонуванням платіжних систем, яких в Україні
налічується більше десяти, зокрема таких як Webmoney, PayCash, LiqPay, Яндекс.Деньги та інші.
Специфіка відповідної сфери суспільних відносин
та масовий характер, якого набула електронна комерція протягом останніх років,
спричинили появу ряду правових проблем, постало питання щодо легітимності
окремих систем електронних грошей та розрахунків за їх використання тощо.
Неготовність українського законодавства до регулювання
цих відносин є головним фактором, що гальмує розвиток систем електронних
грошей. А тому особливу актуальність мають дослідження, спрямовані на з’ясування
сутності систем електронних грошей як передумови формування комплексу правових
заходів щодо врегулювання сфери розрахунків з їх використанням в Україні.
Проблемами розвитку електронних грошей та
нових електронних платіжних систем у сучасній зарубіжній та вітчизняній
науковій літературі займалися Макарова М. В., Доля Т. С., Мацелик М. О. та
інші.
Метою роботи є аналіз існуючих в Україні
електронних платіжних систем, виявлення їх переваг та недоліків.
Обіг електронних грошей здійснюється завдяки
функціонуванню платіжних систем, де платіжна система – платіжна організація, члени
платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні
переказу коштів, є обов’язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Внутрішньодержавна платіжна система – платіжна
система, в якій платіжна організація є резидентом та здійснює свою діяльність і
забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.
Міжнародна платіжна система – платіжна
система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і
нерезидентом, і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн
та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, в тому
числі з однієї країни в іншу [5].
В
залежності від варіантів обслуговування покупців і продавців розрізняють такі
типи електронних платіжних систем:
- платіжні шлюзи, які забезпечують авторизацію кількох типів
пластикових карток, що можуть бути емітовані різними банками;
- закриті системи (банківські системи) - забезпечують авторизацію
кількох типів пластикових карток, що емітовані одним банком, причому і покупець
і продавець повинні обслуговуватися саме цим банком;
- системи на основі електронних
грошей (позабанківські), що передбачають обмін реальний
фіатних грошей на електроні.
В українському сегменті Інтернет функціонує
дві класичні позабанківські електронно-платіжні системи – PayCash і Webmoney та
декілька систем, які ще не отримали такого визнання (є проекти й вітчизняних
фахівців, такі як LiqPay) [3].
В процесі свого розвитку український ринок
електронних банківських технологій пройшов помітний шлях від початкової стадії
комп’ютеризації до повноцінних автоматизованих банківських систем. Цей розвиток
обумовлений не тільки процесом глобалізації й інтеграції банківських систем,
але й рядом переваг, які дає електронна система платежів.
Переваги електронних платіжних систем:
• доступність – будь-який користувач має
можливість відкрити власний електронний рахунок;
• мобільність – незалежно від місця свого
знаходження користувач може здійснювати будь-які фінансові операції зі своїм
рахунком;
• простота використання – для відкриття й
використання електронного рахунку не потрібні спеціальні знання;
• оперативність – переказ коштів із рахунку на
рахунок відбувається за лічені хвилини.
Зазначені вище переваги дають можливість
виділити вигоду, яку отримують усі суб’єкти функціонування електронних
платіжних систем. З економічної точки зору користь для банку-емітента
електронних грошей така:
• він одержує на депонент реальні безготівкові
або готівкові кошти, якими забезпечується емісія “електронних” грошей;
• відсотки за обслуговування;
• можливість працювати з “залишками” сум
електронних грошей, не пред’явлених до оплати.
Взагалі, це додаткові й у більшій частині
гарантовані фінансові ресурси: депоновані клієнтом кошти банк може пустити в
обіг повністю й відразу, а з “залишками” працювати як зі звичайними залишками на
рахунках клієнтів.
Проте розвиток використання систем електронних
розрахунків дозволяє виділити й деякі недоліки, головним з яких є використання
електронних платіжних систем у процесі “відмивання” коштів. Також до них можна
віднести такі:
• розвиток нових технологій призводить до
відставання правових норм від науково-технічного прогресу;
• правоохоронцям важко окреслити території, на
яких здійснюються сучасні злочини;
• у злочинців в мережі Інтернет великим є
ступінь анонімності, а інформація, що зберігається в комп’ютерних системах, має
короткостроковий характер;
• використання електронних платіжних систем в
мережі Інтернет у процесі “відмивання” коштів та здійснення сумнівних операцій
може призвести до негативних наслідків через нерозуміння виконавчою владою
сучасних процесів та відсутність необхідного нормативного поля.
Універсальність позабанківських систем
дозволяє здійснювати миттєві перекази через мережу Інтернет, конвертувати
реальні кошти у віртуальні та знову в реальні, переказувати та отримувати кошти
в обраній валюті в будь-якому куточку Землі, здійснювати розрахунки з іншими
учасниками системи.
Зростаючі обсяги використання електронних
платежів у мережі Інтернет обумовлені легкістю та зручністю їх використання –
можливістю швидко, при низькій вартості трансакцій проводити оплату з
будь-якого персонального комп’ютера. Операції з використанням зазначеної
системи електронних платежів забезпечують клієнту анонімність, не потребують
посвідчення особи та перевірки її кредитоспроможності. Як наслідок – низький
рівень безпеки при оплаті в мережі Інтернет та високий рівень шахрайства [1].
Таким чином, розширення використання
електронних грошей неминуче, тому що, незважаючи на певні недоліки, вони мають
такі незаперечні переваги, як зручність, висока швидкість здійснення фінансових
операцій, простота використання, анонімність, можливість передачі третім особам.
Крім того, системи електронних платежів також значно розширюють можливості
невеликих організацій, чиї витрати на операції з готівкою значно вищі порівняно
з цифровими, включаючи зберігання й транспортування. Використання мережі
Інтернет вже зараз дозволяє продавцям забезпечити собі вихід на ринки з більш
низькими витратами на маркетинг і рекламу. Економія, що забезпечує перехід до
електронних грошей, є привабливою для банків, оскільки собівартість будь-яких
електронних трансакцій у кілька разів нижче звичайних.
Література:
1. Макарова М. В. Електронна комерція :
[посібник] / Макарова М. В. – К.: Академія, 2002. – 272 с.
2. Доля Т. С. Платіжні системи Internet як
інструменти електронної комерції / Т. С. Доля // Торгівля, комерція, підприємництво
: збірник наукових праць / [редакц. кол. : Апопій В. В., Дайновський Ю. А.,
Скибінський С. В. та ін.]. – Львів : вид-во Львівської комерційної академії, 2009.
– 234 с.
3. Про діяльність платіжних систем і систем
розрахунків в Україні : прес-реліз Національного банку України [Електронний
ресурс]. – Режим доступу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/pres_service/2010/ platij_sustemu_121010.pdf
4. Мацелик М. О. Міжнародний досвід
регулювання небанківських електронних платіжних систем / М. О. Мацелик, Р. О.
Балан // Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2009. – № 3.
– С. 152–158.
5. Закон України «Про платіжні системи та
переказ коштів в Україні» [Електронний ресурс]: Електрон.
дані. – [Режим доступу]: http://zakon2.rada.gov.ua.