А.В.Гошовська, І.С.Давиденко, І.Е.Заболотна

Буковинський державний медичний університет (м. Чернівці, Україна)

РОЛЬ КЛІТИН ГОФБАУЕРА ПЛАЦЕНТИ У ПАТОГЕНЕЗІ НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ ПРИ ГІПЕРАНДРОГЕНІЇ

Невиношування вагітності зазвичай супроводжується порушеннями дозрівання хоріального дерева та структур матково-плацентарної ділянки. Порушення дозрівання хоріального дерева може проявлятися як гальмуванням так і прискоренням його розвитку. Одним із критеріїв зрілості хоріальних ворсинок (ХВ) плаценти є присутність в них у певні періоди гестації особливих клітин, які були вперше описані Гофбауером. Їх називають: клітини Гофбауера, клітини Кащенко-Гофбауера, плацентарні макрофаги, великі пінисті клітини строми ХВ.

Клітини Гофбауера (КГ) є предметом тривалих наукових дискусій в аспекті їх походження, ролі у діяльності плаценти, та синхронного зникнення в певний період гестації. Цим дослідженням нами зроблена спроба просунутися у розумінні вказаних невирішених на сьогодні питань, шляхом аналізу власних даних та з урахуванням нових даних наукової літератури з проблем морфології плаценти.

Походження клітин Гофбауера. Можна констатувати, що на сьогодні плацентологами рішуче відкинуті гіпотези про те, що клітини Гофбауера (КГ) є дериватами децидуальних клітин, синцитіотрофобласта чи ендотелію. Не доведені також версії про моноцитарне чи мезенхімоцитарне диференціювання КГ. Найбільш обґрунтованою і сучасною гіпотезою нам видається та, що КГ диференціюються зі стовбурових клітин (СК), які в нормі й при патології локалізуються під трофобластом ворсинок і є одночасно джерелом вільозного епітелію. Нами отримані власні докази на користь цієї гіпотези, зокрема, при вивченні проліферативного антигену PCNA, який фактично є маркером СК, встановлені значення коефіцієнту кореляції між кількістю КГ та СК у діапазоні 0,79-0,98 (р<0,001), причому при патології (анемія вагітних, туберкульоз легень, хронічне неспецифічне запалення посліду, екстрахоріальні плаценти) ці значення є більш високими.

Роль клітин Гофбауера у діяльності плаценти. Роль КГ можна вивчати, знаючи те, чим вони «оснащені». У КГ знаходять: молекули CD16, CD32, CD64 – всі вони здатні з’єднуватися з Fc-фрагментами, адгезивні молекули (CD11b/CD18 та CD11c/CD18), рецептори TLR4, які приймають участь у ранній вродженій відповіді, на КГ експресується МНС І-го та ІІ-го типів, інтерферони альфа та бета, інтерлейкін-1, TNF-a та TGF-b. Отже, КГ містять молекули, які, з одного боку, дозволяють їм реагувати на зовнішні стимули, а з іншого боку – які здатні впливати на інші типи клітин. У зв’язку із поліфункціональністю вказаних молекул, роль кожної з них аналізувати складно. У той же час, гестаційний аналіз дозволяє припустити, що фактори КГ у цілому гальмують процес дозрівання строми хоріальних ворсинок, зокрема, процес диференціювання мезенхімоцитів у фібробласти з наступною ліквідацією стромальних каналів, а також процес маргінації та синусоїдальних перетворень капілярів ХВ. Так, відомо, що КГ при фізіологічній вагітності з’являються з 18-го тижня й існують по 4-5 місяць гестації. Нами встановлено, що КГ при деякій патології вагітності зберігаються навіть до кінця вагітності, але тільки у ХВ з незрілою стромою (стромальними каналами, мезенхімоцитами, центрально розташованими вузькими капілярами).

Синхронне зникнення клітин Гофбауера. При фізіологічній вагітності КГ синхронно зникають на 4-5 міс. вагітності. Обговорювалися такі причини їх зникнення: міграція, перетворення в інші типи стромальних клітин, некроз. Нами при використанні лектино-імуногістохімічного методу на олігосахариди, які містять α1,2-L-фукозу (маркер КГ), та імуногістохімічних методів визначення про- та протиапоптотичних факторів отримані докази на користь того, що КГ відмирають шляхом ВАХ-залежного апоптозу.

Отже, походження та зникнення КГ на сьогодні нам здаються вже зрозумілими, однак, є необхідність поглибленого вивчення ролі КГ у процесах дозрівання ХВ плаценти. Зазначеним питанням зовсім не приділена увага щодо вагітних при гіперандрогенії.

Література.

1. Глуховец Б. И. Патология последа : Б. И. Глуховец, Н. Г. Глуховец . – СПб : ГРААЛЬ, 2002. – 448 с.

2. Давиденко І.С. Гістологічні критерії зрілості матково-плацентарної ділянки для діагностики передчасного або уповільненого дозрівання плаценти людини / І.С.Давиденко, О.А. Тюленєва, А.В. Гошовська // Клінічна та експериментальна патологія. - 2010. – Том ІХ, №4 (34). – С. 23-26.

3. Давиденко І.С., Задорожна Т.Д. Експресія проліферативно-клітинного нуклеарного антигену в ядрах трофобласта хоріальних ворсин плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних // Перинатологія і педіатрія. – 2005.- №1-2 (23). – С.22-25.

4. Давиденко І.С. Імуногістохімічний розподіл протеїнів Вах та Bcl-2 у клітинах Гофбауера плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних // Буковинський медичний вісник. - 2005.- Т9, №3.- С.88-91.

5. Давиденко І.С. Проліферативна активність цитотрофобласта в хоріальних ворсинах при залізодефіцитній анемії вагітних у термін гестації 5-27 тижнів // Запорізький мед. журнал. – 2006.- №1. – С.37-40.

6. Давиденко І.С., Курченко І.Ф., Давиденко М.І. Розподіл "інтегрину альфа-Х-бета-2" в структурах плаценти при терміні гестації 37-40 тижнів // Клін. та експер. патологія. - 2004.- Т.ІІІ, №2.- С. 386.

7. Заболотна М.Л. Пролактин, хоріонічний гонадотропін, кортизол та простагландин Е2 в крові вагітних з галактореєю при невиношуванні / М.Л. Заболотна // Пед., акуш. та гінекологія. – 2003. - № 1. – С. 89–91.

8. Задорожна Т. Д. Апоптотичний індекс у структурах плаценти першого триместру вагітності з фізіологічним перебігом / Т. Д. Задорожна, Г. І. Бондаренко // Перинатологія і педіатрія. – 2002. - № 1. – С. 26 – 28.

9. Проблема невынашивания беременности / И. В. Иркин, В. И. Зарицкая, В. П. Сильченко [и др.] // Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи / Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження професора Н.М.Шінкермана (засновника кафедри та патологоанатомічної служби на Буковині), (Чернівці, 21-22 трав. 2007 р.). – Чернівці : Медуніверситет, 2007. – С. 104 – 107.

10. Baergen R. N. Manual of Benirschke and Kaufmann’s Pathology of the Human Placenta / R. N. Baergen // New York : Springer, 2005. – 504 p.

11. Benirschke K. Pathology of the Human Placenta / К.Benirschke, Р.Kaufmann, R. N. Baergen. - [5 rd. ed]. – New York : Springer, 2006. – 1050 p.

12. Burlacu A. Regulation of apoptosis by Bcl-2 family proteins / А. Burlacu // J. Cell. Mol. Med. – 2003. – Vol. 7, N 3. – Р. 249 – 257.

13. Chan C. C. W. Apoptotic and proliferative activities in first trimester placentae / C. C. W. Chan, Т. Т. Lao, A. N. Y. Cheung // Placenta. – 1999. – Vol. 20. – P. 223 – 227.

14. Charlock-Jones D. S. Aspects of human fetoplacental vasculogenesis and angiogenesis. I. Molecular regulation / D. S. Charlock-Jones, Р. Kaufmann, Т. М. Mayhew // Placenta. – 2004. – Vol. 25. – P. 103 – 113.

15. Kaufmann P. Aspects of human fetoplacental vasculogenesis and angiogenesis. II. Changes during normal pregnancy / Р. Kaufmann, D. S. Charlock-Jones, Т. М. Mayhew // Placenta. – 2004. – Vol. 25. – P. 114 – 126.

16. Schwartz M.A., Assoian R.K. Integrins and cell proliferation: regulation of cyclin-dependent kinases via cytoplasmic signaling pathways // J. Cell Sci. - 2002. - Vol.114, N14. - P.2553-2560.

Рис. Мікроскопічні дослідження хоріальних ворсинок при гіперандрогенії (невиношування вагітності, різні терміни гестації до 32-го тижня).

А) Методика на колаген з хромотропом - водним блакитним за Н.З.Слінченко. Клітини Гофбауера позначені стрілками.

Б, В) Імуногістохімічна методика на PCNA. Коричневі ядра – це PCNA позитивні ядра (для прикладу деякі такі ядра позначені стрілками).

Г, Д) Імуногістохімічна методика на проапоптотичний протеїн ВАХ (інша назва «Bcl-2 асоційований протеїн Х»). Клітини Гофбауера, які позитивно забарвлені на протеїн ВАХ, позначені стрілками.

Е) Імуногістохімічна методика на протиапоптотичний протеїн Bcl-2. Клітини Гофбауера позначені білими стрілками, вони Bcl-2 негативні на відміну від синцитіотрофобласта (чорні стрілки).