к.п.н. Діхтяренко З.М., студ.Рибалка А.С.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,

Україна

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Здоров’я — це такий стан організму, який

дає можливість зберегти здоров’я.

Е. Голдсміт

Анотація: у статті звертається увага на основні шкідливі звички, причини їх появи у молоді та засоби, які попереджують виживання наркотиків, алкоголю тощо.

Ключові слова: молодь, лінь, шкідливі звички, щастя бути здоровим, фізичні вправи, науково-технічний прогрес, інвестиції у своє майбутнє.

Здоров’я — безцінний дар, який дарований людині природою. Чи може без нього життя бути цікавим та щасливим? Звичайно, ні. Для кожної людини термін „Здоровий спосіб життя“ має своє пояснення. Для когось це відсутність шкідливих звичок, для когось — дотримання режиму дня, тощо. Ця тема є досить актуальною, тому що у наш час, у час науково-технічної революції та соціального прогресу змінилося не лише оточуюче середовище, а й життєві функції організму людини. Організм пристосувався, адаптувався до нових умов життя. Як говориться у народі, до хорошого звикаєш легко. Змусити молодих людей турбуватися про своє здоров’я неможливо, бо це може викликати обернену реакцію, і молоді люди, замість того, щоб займатися спортом, ще більше уваги приділятимуть шкідливим звичкам [4].

Мета статті: описати значення здоров’я – безцінного дару природою для задоволенню базових потреб і досягнення загального благополуччя: доброго самопочуття, гармонії внутрішнього світу тощо та засоби, які попереджують шкідливі звички.

Лінь – мати всіх вад. І, як правило, знаєш, що треба б зайнятися спортом чи хоча б сходити погуляти, але… фільм такий цікавий, і диван такий м’який, і кіт муркоче під боком. Не слід дивуватися, якщо до літа на талії не зійдуться улюблені джинси. А недолік рухової діяльності позначиться трохи пізніше. „Не бігаєш, поки здоровий, побігаєш, коли занедужаєш“, — стверджує народна мудрість.[1, с. 41].

Науково-технічний прогрес, що приніс людству небачені блага, разом із тим повів за собою тенденцію знищення здоров’я. Людина не витримує натиску другої, створеної ним самим , природи, напруженого ритму життя. І відповідає їм „хворобами цивілізації“ (Н.М. Амосов) [2, с. 2].

Адаптаційні можливості людини дуже великі і залежать в основному від спадковості, виховання, умов побуту та праці, режиму життя. Коли ж вони вичерпуються у боротьбі з навколишнім середовищем, починають розвиватися так звані хвороби цивілізації: гіпертонія, інфаркт міокарда, неврози, вегетодистонія, рак, ожиріння, діабет тощо. Чи винна у цьому цивілізація? Такі хвороби, говорять вчені, — результат безвідповідального та неправильного використання можливостей, представлених цивілізацією для людини. Як правило, шкода здоров’ю людини наноситься у тих випадках, коли не враховується взаємозалежність людини і природи. Людина розплачується не стільки за „цивілізацію“, скільки за ігнорування своїх справжніх природних сил. „Якби людина вела себе розумно, дотримуючись правил, встановлених їй природою, при тих перевагах, які їй принесла цивілізація, вона була б цілком здоровою і жила б довго…потрібно лише переконати людей спробувати змінити свій спосіб життя… “ (Н. М. Амосов).[2, с. 2].

Справді, сучасна техніка все більше й більше лишає часу для відпочинку сучасній людині. Люди надають перевагу новій побутовій техніці, оновлюються заводи, підприємства новітніми технологіями. Людям тепер потрібно просто правильно увімкнути прилад/техніку і насолоджуватися вільним часом. Замість віника пилосос, замість звичайного ручного прання — пральна машина, і т. д. Нашому українському студенту, на жаль (чи на щастя) не завжди досяжна така техніка. Тому дівчата, активно працюють віником, хлопці носять важкі сумки. Крім цього, студенти — активні люди, в яких майже не має вільної хвилинки. Різні змагання, конкурси, олімпіади, вечори — це те, що супроводжує життя кожного студента. „Рух, як такий, може своєю дією замінити будь-які ліки, але всі засоби світу не здатні замінити дію руху.“ Тіссо.[2, с.10]. Для молоді організовують активні відпочинки. Молодь надає перевагу руху. Ранковий швидкий рух із дому до університету – набагато краще відзначиться на здоров’ї, ніж поїздка в автобусі.

Гіподинамія — знижена рухова активність, вплив якої на організм дуже великий. Якщо все ж таки не вистачає часу на заняття спортом, ранкову гімнастику, і ніяк не виходить дотримуватися режиму дня, то: 1) дорогу до навчального закладу, чи хоча б її частину необхідно пройти пішки. Після пар корисно прогулятися. 2) краще не користуватися ліфтом і транспортом там, де це можливо. Привчайте себе до ходьби. І ходіть не багато, а ритмічно! 3) ходьба – подруга зарядки, але щоб вона приносила задоволення і зберігала здоров’я, слід прислухатися до рекомендацій з ходьби, що їх дають фахівці. Поступове нарощування навантаження при ходьбі має бути розбите на кілька етапів. Перший етап — йти спокійно (10 хв.), потім швидше (5-15 хв. залежно від самопочуття), потім знову спокійна ходьба протягом 10 хв. і заспокійливі вправи. На другому етапі — швидка ходьба протягом 10-15 хв., а на початку і наприкінці стільки ж часу повільна ходьба. Третій, четвертий, п’ятий етапи — швидка ходьба стає усе тривалішою, на п’ятому етапі досягаючи 1 години. Тривалість кожного етапу — 1-2 тижні. Після 2-3 місяців таких тренувань можна буде без проблем долати 8-10 км. 4) якщо є можливість і бажання — побігайте у парку, на бульварі, чи принаймні на вулиці з малим автомобільним рухом у спортивному одязі. Не втрачайте найменшої можливості „відчути м’язову радість“, як говорив І. П. Павлов.[1, с. 42— 43].

Особливо гостро стоїть питання про шкоду алкоголю, куріння, наркотичних, снодійних та збудливих засобів. Причини вживання: для підтримання компанії, з власного інтересу, щоб на деякий час забути про свої проблеми, бажання схуднути тощо. Є думка, що цигарки допомагають схуднути і є охочих вірити цьому, хоча товстих людей з цигаркою у зубах багато, але вони не худнуть [3, с.15].

По своїй необачності та необережності молоді люди набувають шкідливих звичок, при цьому виникає думка „як набридне — я перестану цим займатися“. І так проходять дні, тижні… У таких випадках лікарі й психологи рекомендують для пацієнтів тактику „малих кроків“: послідовно виконувати програму відмови від шкідливих звичок [1, с. 42].

Наркотики загрожують життю людини. Найпоширенішою причиною смерті є передозування. Наркотики послаблюють інстинкт самозбереження, руйнують здатність тверезо мислити і приймати рішення. Під їхнім впливом люди частіше потрапляють у небезпечні ситуації за кермом автомобіля,, у човні, за верстатом — там, де потрібні увага, швидка реакція, обережність. На жаль, написи на пляшках із спиртними напоями та коробках цигарок не зупиняють студентів палити та пити, знаючи їх небезпеку. Це справа лише власної сили волі та бажання. „Бути не таким як всі“ у наш час — не вживати наркотиків. Людина, яка не п’є чарку вважають несповна розуму. Суспільство штовхає людей до вживання наркотичних речовин, рекламуючи товар виробники. Спосіб життя людини — це сукупність її звичок. Обрати здоровий спосіб життя — те саме, що зробити вигідну інвестицію (вкладення). Це як в бізнесі: вкласти 1000 гривень, повернути гроші за місяць, а потім щомісяця отримувати 100 гривень прибутку. Це інвестиції у своє майбутнє [4].

Принципи і певні правила здорового способу життя є універсальними і підходять усім, але кожен втілює їх у життя залежно від багатьох обставин. Наприклад, спосіб життя людини залежить від того, де вона живе — у місті чи в селі. Люди, які живуть у селі, більше займаються фізичною роботою, дихають чистим повітрям, можуть ходити босоніж, тощо. Люди, які живуть у містах мають менше фізичне навантаження, але вони мають змогу займатися фізичною культурою у парках, тренажерних залах і т.і. Лише розмовами та заборонами важко досягнути бажаного результату. Найкращий спосіб – зацікавлення молоді у цьому: туристичні подорожі, ходьба, велосипедна та лижна прогулянка, плавання. Фізичне навантаження легко дозувати. Фізичні вправи корисні для людини від народження до смерті. На стіні Форума в Елладі було висічено: „Якщо хочеш бути сильним,— бігай, якщо хочеш бути розумним,— бігай“ [2].

Насамперед, студент сам повинен зрозуміти, що здоров’я — це велике щастя, і його потрібно берегти. До речі, танці теж сприяють збереженню здоров’я. Тож студенти, які надають перевагу танцям теж підтримують здоровий спосіб життя, бо під час танцю працюють усі м’язи. Ну, і у решті решт, для того, щоб підтримувати здоровий спосіб життя, потрібно правильно харчуватися. Їжа сучасного студента не відповідає біологічним потребам його організму. Основні пороки сучасного харчування — вживання зайвої кількості м’яса, жирів, цукру, солі, приправ, алкогольних напоїв. Ну, і найголовнішою проблемою є переїдання, у результаті якого з’являється зайва вага.

Отже, здоровий спосіб життя — це поведінка, яка сприяє задоволенню базових потреб і досягненню загального благополуччя: доброго самопочуття, гармонії внутрішнього світу. Збалансованих стосунків із оточенням, інтелектуального і духовного розвитку. Для того, щоб студенти прагнули займатися фізичним вихованням, потрібно їх спрямувати. Сказати, що фізичне виховання сприяє здоров’ю і життя без шкідливих звичок чудове — нічого не сказати. Здоров’я людини передусім залежить від її поведінки. В основі поведінки — природні людські потреби, які важливо правильно розуміти і задовольняти. Тож найкраще, коли молодь буде цигарку замінювати бігом, а алкоголь — звичайною мінералкою.

Література

1. Апанасенко Г.Л. Здоровий спосіб життя (концепція) // Тези доповідей ї Укр. наук. практ.конф. “Актуальні проблеми здорового способу життя. – К.: Укр. центр здоров’я, 1992. – 76 с.

2. Глухов В.П. Фізкультура у формуванні здорового способу життя. – К.: Здоров’я, 1989. – 72 с.

3. Козырев Г.И. Физическое воспитание и образ жизни // Вестник высшей школы. – 1986. – № 7. – С. 13 17.

4. Презлята Г.В. Формування здорового способу життя засобами фізичної культури // Обрії. – 1998. – № 1. – С. 121 - 130.