Юрій Курнишев, Еліна Курнишева

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, м. Чернівці

Варіабельність серцевого ритму як інтегральний показник здоров’я людини

Варіабельність серцевого ритму (ВСР) – це фізіологічний феномен непостійності часу між послідовними серцевими скороченнями. ВСР, як явище, містить у собі кількісну та якісну інформацію про регуляційні впливи на ритм серця, динамічну стабільність та реактивність організму, а також автономний баланс та психоемоційну стійкість [2]. Змінні умови зовнішнього середовища ставлять перед організмом людини непросте завдання: постійно пристосовуватися до них, максимально ефективно використовувати наявні ресурси, а також швидко реагувати на зміни довкілля [5]. Швидкість реакції, а також готовність відреагувати з максимальною амплітудою визначають великою мірою стан функціонування системи і ступінь надійності її роботи, що, у цьому випадку, є відображенням рівня здатності до пристосування, а у більш загальному сенсі – ступеня здоров’я людини [8, 9]. Можливість комп’ютерного опрацювання добового серцевого ритму, який реєструється у звичних умовах життя людини, є унікальною нагодою для вивчення впливу біоритмологічних факторів на здоров’я людини, а також для оцінки регуляції ритму серця. Діяльність серцево-судинної системи багато в чому визначає стан здоров’я людини. Разом з цим особливості її функціонування у спокої та при різних фізичних навантаженнях є індикатором стану регуляторних механізмів у організмі в цілому [1, 4].

У науковій літературі є дані щодо особливостей показників ВСР при певних патологічних станах [3, 6], трапляються поодинокі відомості стосовно впливу фізичних навантажень [7].

Метою нашого дослідження було з’ясувати вплив занять фізичного виховання на ВСР в учнів вищого професійно-технічного училища.

Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 32 учні загально освітньої школи № 3 міста Новоселиця, Чернівецької області. За результатами відвідувань занять з фізичного виховання учні були розділені на дві групи: до першої групи увійшло 20 осіб з 100 % відвідуванням уроків фізичного виховання; другу групу склали 12 осіб з 50 % і менше відвідувань занять фізичного виховання. Учні двох груп були порівнювані за віком і статтю.

Усім учням проводили холтерівське моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) за допомогою програмно-апаратного комплексу “Кардиотехника 4000”, виробництва “Инкарт” (Санкт-Петербург), часовий та спектральний аналіз ВСР.

Оцінку ВСР проводили в режимах статистично-часового і частотно-спектрального аналізів [10].

При часовому аналізі ВСР використовували показник центральних і гуморально-метаболічних механізмів регуляції серцевого ритму – стандартне відхилення NN-інтервалів (SDNN, мс). Квадратний корінь середнього значення квадратів різниць довжин послідовних NN-інтервалів (rMSSD, мс), відсоток сусідніх NN-інтервалів, різниця між якими перевищує 50 мс (pNN 50, %) – показники активності парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи. Основний вектор оцінки параметрів часового аналізу ВСР скерований на дію парасимпатичного і симпатичного відділів вегетативної нервової системи: підвищення ВСР пов’язане з посиленням дії парасимпатичного тонусу, зниження ВСР – з активацією симпатичного тонусу.

При частотному аналізі ВСР використовували потужності коливань: дуже низьку (VLF, мс²), що відображає активність центральних і гуморально-метаболічних механізмів регуляції серцевого ритму, низьку (LF, мс²) – активність симпатичного відділу вегетативної нервової системи, високу (HF, мс²) – активність парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.

Рівень вірогідності оцінювали за допомогою критерію Стьюдента. Зміни показників вважали вірогідними за p < 0,05.

Результати та обговорення. Для інтерпретації одержаних результатів використовували дані літератури щодо фізіологічних корелят ВСР [10].

Аналізуючи результати статистичних показників ВСР в учнів 2-ї групи, які подано в таблиці, слід відзначити, що на відміну від даних 1-ї групи учнів всі статистичні показники ВСР в осіб 2-ї групи мають тенденцію до зростання.

Таблиця

Порівняння параметрів варіабельності серцевого ритму в учнів двох груп (M±m)

Показник	1-а група n=20	2-а група n=12
SDNN, мс	50,30±1,98	62,00±0,99^*
rMSSD, мс	23,05±1,85	28,25±0,76^*
pNN 50, %	7,80±1,34	15,58±1,11^*
VLF, мс^2	2311,00±154,16	2581,75±55,43
LF, мс^2	705,45±37,77	723,25±3,17
HF, мс^2	265,55±26,30	296,17±6,99

Примітка. ^* p < 0,05 порівняно з 1-ю групою учнів

Активність центральних осциляторів (SDNN) вірогідно переважала в учнів 2-ї групи порівняно з 1-ю групою учнів на фоні вірогідного підвищення активності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи (rMSSD, pNN 50). Ці дані свідчать про активацію парасимпатичних, гуморальних і центральних осциляторів регулювання вегетативної нервової системи, які можуть бути факторами ризику розвитку серцевих захворювань.

Таким чином, в осіб 2-ї групи спостерігається феномен вегетативної дисфункції.

Дані спектрального аналізу ВСР в учнів 2-ї групи підтвердили отримані дані статистичного аналізу ВСР (див. табл.). При вивченні показників спектрального аналізу мало місце невірогідне наростання потужності VLF, LF, HF у 2-й групі учнів порівняно з 1-ю групою осіб. Відомо, що серцево-судинна система є чутливим індикатором адаптаційних реакцій усього організму, оскільки її регуляція відображає всі рівні керування фізіологічними функціями. Адже саме від ефективності регуляторних механізмів залежить адекватне пристосування організму до мінливих умов середовища. Вважають, що величина ВСР є мірою резервів регуляції організму [6].

Зменшення потужності ВСР, що супроводжується зниженням внеску парасимпатичних впливів і посилення гуморальних чинників регуляції при фізичному навантаженні, свідчить про рівень соматичного здоров’я людини.

Висновки. Параметри ВСР можуть бути інтегральними показниками соматичного здоров’я людини. Добове ХМ ЕКГ з аналізом ВСР у молодих осіб доцільно впровадити у практику спортивної медицини, як метод контролю за станом здоров’я під час занять фізичного виховання.

Список літератури:

1. Апанасенко Г. Л. Диагностика индивидуального здоровья / Г. Л. Апанасенко // Валеология. – 2002. – № 3. – С. 27-31.

2. Баевский Р. М. Анализ вариабельности сердечного ритма в космической медицине / Р. М. Баевский // Физиология человека. – 2002. – Т. 28, № 2. – С. 70-82.

3. Баевский Р. М. Анализ вариабельности сердечного ритма: история и философия, теорія и практика / Р. М. Баевский // Клиническая інформатика и телемедицина. – 2004. – № 1. – С. 54-64.

4. Коваленко С. О. Індивідуальні особливості хвильової структури серцевого ритму при дозованому фізичному навантаженні / С. О. Коваленко // Спортивна медицина. – 2006. –№ 1. – С. 3-9.

5. Михайлов В. М. Вариабельность ритма сердца: опыт практического применения метода / В. М. Михайлов. – Иваново, 2000. – 200 с.

6. Попов В. В. Вариабельность сердечного ритма: возможности применения в физиологии и клинической медицине / В. В. Попов, Л. Н. Фрицше // Український медичний часопис. – 2006. – № 2. – С. 24-31.

7. Яблучанский Н. И. Основы практического применения неинвазивной технологи исследования регуляторних систем человека / Н. И. Яблучанский, А. В. Мартыненко, А. С. Исаева. – Харьков.; Основа. – 2000. – 87 с.

8. Ященко А. Г. Адаптація серцево-судинної системи спортсмена до тренувальних і змагальних навантажень / А. Г. Ященко // Матеріали науково-практичної конференції: фізичне виховання і спорт у сучасних умовах. – Черкаси, 2004. – С. 268.

9. Heart rate variability, training and performance in elite swimmers / D. Atlaoni, V. Pichot, L. Lacose et al. // J. Sport med. – 2007. – № 28. – P. 394-400.

10. Multivariability signals: the CAP sleep case / A. M. Bianchi, L. Ferini-Strambi, V. Castronovo et al. // Biomed. Tech ( Berl.). – 2006. – Vol. 51. – P. 167-173.