Ворощук О., Панькович Н.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗНИЖЕНИМ СЛУХОМ

Сучасний стан розвитку суспільства, економічна ситуація в країні, тенденції гуманізації освіти та суспільства потребують визначення нових завдань у практиці професійної орієнтації молоді. Нині важливо зрозуміти та організувати процес професійного самовизначення дітей зі зниженим слухом не тільки як подію суспільного, а й як подією особистого життя, як важливий етап самореалізації внутрішнього потенціалу особистості через професію.

Проблема професійного самовизначення, професійної орієнтації та життєвих планів дітей зі зниженим слухом є досить актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства. Важливо проінформувати учнів про світ професій, зясувати їхні інтереси щодо професійного самовизначення, трудової діяльності, а також плани стосовно вибору майбутньої професії.

З цією метою на базі однієї із спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів було проведено анкетування учнів старших класів із запитаннями про основні заняття старшокласників у вільний час, їхнє бажання продовжити вчитися, працювати. Результати показали, що 35% дітей віддають перевагу відпочинку, який включає гру на комп’ютері, прогулянки, спілкування з друзями, 10% заняття спортом, 25% допомагати батькам у веденні господарства, 20% читання журналів і книжок, 10% підготовка домашнього завдання.

На запитання що збираєшся робити після закінчення школи, 20% відповіли «не знаю», 15% «хочу вчитися» і 65% «хочу працювати». Бажання продовжити навчання після закінчення школи виявили 25% дітей, 60% все ж таки хочуть працювати і 15% опитаних старшокласників не знають що їм робити.

Отож більшу частину свого вільного часу діти приділяють спілкуванню з друзями та відпочинку(спорту, читанню книжок, журналів) та менше зосереджують свою увагу на навчанні.

Зі старшокласниками ми також провели тренінгові програму, яка складається із трьох циклів занять: аналіз умовних ситуацій вибору професії; аналіз типових помилок і складнощів, які трапляються молоді в період вибору професії; обговорення конкретних ситуацій вибору професії.

Програма спрямована на реалізацію базового етапу вивчення наукових основ вибору професій, їхніх вимог до людини; розвиток індивідуальних професійних рис; вироблення вміння зіставляти вимоги й здібності; ознайомлення з кон'юнктурою ринку праці; орієнтація на суміжні професії.

Основними критеріями профорієнтаційного тренінгу є насамперед інформація про професію й шляхи її здобуття; потреба в обгрунтованому виборі професії; упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване ставлення до неї як до життєвої цінності; ступінь самопізнання школяра; наявність в учня професійно обґрунтованого плану.

Для дітей зі зниженим слухом звужені межі професійного вибору, їм більше, ніж здоровим громадянам, потрібні послуги з психологічної підтримки, професійного самовизначення та професійної орієнтації. Адже обґрунтований вибір професії є першим важливим стратегічним кроком, від якого залежить ефективність не лише професійної реабілітації, а й майбутньої трудової діяльності. При адекватному виборі професії, спеціальності така людина зможе реалізувати себе в праці, розвивати власний творчий потенціал, підвищувати професійно-кваліфікаційний рівень.

Ми з'ясували, що учні 9-х класів орієнтовані на престижні професії (модельєр, перукар, фотограф,), які потребують певного інтелектуального рівня. В учнів 10 класу спостерігаються зміни у свідомому виборі професії, оцінці себе, реальному погляді на власні здібності і можливості достатньою мірою не відбулося. Більшість учнів так і не в змозі визначитися щодо професії, тому свій вибір зупиняють на менш престижних робітничих професіях, які не потребують творчих зусиль.

Жоден учень 9-10 класів не обрав професію типу "людина-природа", оскільки фахівець повинний мати терпіння, наполегливістю, повинний бути готовим працювати поза колективами, іноді у важких погодних умовах, у бруді і  т. і. Щодо професій "Людина-техніка" пов'язано зі створенням, монтажем, зборкою технічних пристроїв, з експлуатацією технічних пристроїв, з ремонтом технічних пристроїв, то старшокласники вибрали вишивальницю, зварювальника, швачки, токаря, столяра, столяра-обробника, слюсаря, тесляра.

Більшість професій типу "Людин-знакова система" пов'язані з переробкою інформації і розрізняється за особливостями предмета праці. На виборі даного типу професій, а саме на професії бухгалтера зупинився один учень дев’ятого класу.

Психологічні вимоги професій "Людина-художній образ", це художні здібності; розвите зорове сприйняття; спостережливість, зорова пам'ять; наочно-образне мислення; творча уява; знання психологічних законів емоційного впливу на людей. Із даного типу професій старшокласники вибрали модельєра одягу, фотографа, художнє фарбування тканини тощо.

Більшість професій типу "Людина-людина" пов'язано з вихованням, навчанням людей, з медичним обслуговуванням, з побутовим обслуговуванням, з інформаційним обслуговуванням, із захистом суспільства і держави. З даного типу професій діти обирали вихователя, зубного техніка і перукаря.

Також ми провели анкету «Професійна орієнтація молоді», яка складалася з 10 запитань. Працюючи з цією анкетою учні серйозно задумуються над проблемою професійного самовизначення.

Ми побачили, що існує дуже сильна залежність вибору професій від випадкових факторів, наприклад, порад друзів або знайомих, батьків, родичів, гонитва за модною професією, вплив представників даної професії (35%). Помилковість вибору, окрім матеріальних затрат, містить великий психологічний негатив, що може призвести згодом до глибокого розчарування, конфліктних ситуацій, викликати почуття невпевненості в собі, і, можливо, поставить на порядок денний потребу змінити професію. Тому вибір професії — нелегка інтелектуально-психологічна справа.

Деякі учні зазначили, що починати опановувати професією можна з набуття найпростіших навичок безпосередньо на робочому місці (15%). Це непоганий варіант, якщо надовго не затримуватися в статусі «чистого практика», а наполегливо шукати і реалізовувати можливості для здобуття систематизованих найпередовіших теоретичних знань в обраній галузі. Інші вважають, що краще орієнтуватись на вступ до професійно-технічного закладу або вищого закладу освіти (35%). Перевага такого варіанта в тому, що можна поглиблювати теоретичні знання відповідно до актуального рівня.

Професія — це вид трудової діяльності людини, яка володіє певними загальними і спеціальними теоретичними знаннями і практичними навичками на базі спеціальної підготовки та досвіду роботи. В змістовному сенсі йдеться про сукупність необхідних для виконання роботи професійних навичок, знань, умінь, досвіду, рівня освіти. Складаючи перелік професій для вибору, слід зважати на назву професії, оскільки вона визначає характер та зміст праці. В наш час найбільш престижними професіями на думку учнів вважаються юрист, педагог, зубний технік, столяр, медик (40%).

Отож соціальним педагогам, практичним психологам варто звернути увагу на важливі факторами в професійному самовизначенні і професійній орієнтації дітей із зниженим слухом, на здатність адекватно оцінювати свої якості як фактори у вибору професії; вивчати світ професій, спираючи на невипадкові фактори, формувати адекватне представлення про нього; виділяти головне для себе при виборі професії, тобто сформувати індивідуальну ієрархію факторів, максимально адекватно оцінити ситуацію вибору професії.