к.п.н. Діхтяренко З. М., студ. Кучерява Л. О.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна

ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Анотація. У статті описуються поширення шкідливих звичок: тютюнопаління, наркоманії та алкоголізму; причини їх вживання молоддю, наслідки та шляхи попередження.

Ключові слова: рухова активність, фізична культура, шкідливі звички, тютюнопаління, наркоманія, алкоголізм, байдужість до гармонійного життя у соціумі.

За останнє десятиріччя поширення наркоманії та алкоголізму в Україні набуло катастрофічних розмірів і рис соціального лиха, що загрожує національній безпеці країни. Це приводить до найтяжчих психічних, особистісних і поведінкових розладів, адміністративних порушень і карних злочинів, небажання відвідувати освітні установи, бродяжництва, до венеричних захворювань та СНІДу. Наукові дослідження та досвід свідчать про те, що ефективність засобів фізичної культури і спорту у профілактичній діяльності й соціальній реабілітації людини з охорони і зміцнення її здоров'я, у боротьбі з наркоманією, алкоголізмом і правопорушеннями дуже висока, особливо серед молоді. Дефіцит рухової активності, характерний для сучасного життя, викликає дискомфорт в організмі, прагнення до пошуку „гострих” відчуттів, до виходу за рамки дозволеного. Залучивши до систематичних фізкультурно-спортивних занять допоможе уникнути небезпеки падіння до наркоманії, алкоголізму, залученню до куріння [1, с. 38].

Мета статті: теоретично з’ясувати причини поширення шкідливих звичок, їхній вплив на організм людини, сутність даної проблеми у суспільстві.

Тютюн — це однорічна рослина з родини пасльонових, висушені листки якої після обробки подрібнюють і використовують для куріння. До складу листків тютюну входять речовини: нікотин, білки, вуглеводи, органчні кислоти, смоли і ефірні олії. Особливість тютюну — вміст нікотину [3, с. 14].

Нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут, безбарвна оліїста рідина неприємного запаху, гірка на смак. Вона добре розчиняється у воді, спирті, ефірі й легко проникає крізь слизові оболонки порожнини рота, носа, бронхів, шлунку. Всім відомо — «Крапля нікотину вбиває коня!» І це таки правда! Смертельна доза нікотину для людини — 50-70 мг (1 мг на кілограм маси тіла) - 20-25 сигарет за день [5, с. 163].

Отруйність нікотину відчули всі хто взяли у рот сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця: запаморочення й нудота, неприємніші відчуття (інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, трестіння рук, блювання, пронос, непритомність). Поступово організм пристосовується до нікотину. Хоча отруєння організму триває, але довго воно ніяк не виявляється [3, с. 4].

Доведено, що куріння — один з основних чинників, які призводять до того, що розвивається рак легень. Захворюваність на рак легень серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не курить. Куріння збільшує ризик захворіти на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунку, сечового міхура. Дим згубно діє на всі системи організму [2, с. 46].

Лише в США, де палить 29 % дорослого населення, щорічно від хвороб, викликаних цією шкідливою звичкою, вмирає 390 тис. людей, а витрати на лікування захворювань, пов’язаних з палінням, разом із збитками від зумовлених ним простоїв становлять до 100 млрд. доларів щорічно. “Цигарки – єдиний дозволений для продажу продукт, використання якого спрямоване на те, щоб убити споживача. Компанії продають смерть заради одержання прибутків” [4, с. 62].

Особливої шкоди завдає куріння жіночому організму. Обстеження, проведене в Гарвардському університеті в США, свідчать, що серед жінок, які протягом 20 років випалювали 26 і більше сигарет за день, 80% померли від коронарних захворювань серця. Неприпустиме паління для вагітних жінок – це у 100% випадків призводить до ненормального розвитку дитини, появи генетичних аномалій, передчасного переривання вагітності тощо.[1, с. 48].

Шкоди завдає пасивне паління – людина, що не палить, змушена вдихати повітря, отруєне тютюновим димом. Паління серед дітей і молоді здебільшого зумовлене намаганням стати схожим на дорослих чи кіно героїв, що палять. На Заході паління стає немодним. Згідно з законом, прийнятим у Нью-Йорку у 1988 р., різко обмежується куріння у громадських місцях. Фірми, що мають понад 15 співробітників, ресторани, розраховані на 50 і більше місць, зобов’язані мати окремі приміщення для тих, хто палить, і тих, хто не палить. Порушення цих правил загрожує фірмі колосальними штрафами. Результат - курців перестали брати на роботу. Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом у 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Мореплавці таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став у XVII –XVIII столітті. Тютюновий дим – це вид забруднення повітря, що у сотні тисяч разів перевищує забруднення будь-якого металургійного чи хімічного комбінату, проте люди свідомо вдихають таке повітря. Мова йде про паління. Підраховано, що людина, яка палить сигарету, вдихає повітря, забруднення якого у 384 000 разів перевищує ГДК. У абсолютно чистій атмосфері організм людини, що палить, зазнає такого токсичного впливу, ніби вона знаходиться в умовах, де забруднення у тисячі разів перевищує будь-які норми. Вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази автомобіля безпосередньо з вихлопної труби.

У тютюновому димі, крім слабкого наркотика – нікотину, міститься близько 200 особливо отруйних речовин – чадний газ, бензпірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отрутнішим, ніж у ХІХ ст. Щорічно на Землі, за даними ВООЗ, вмирає 1,5 млн. людей [4, с. 39].

Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться у тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані у 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди [3, с. 12].

Нікотин є одним із самих сильних із відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. [5,с 136].

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей у 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця. Життя курців на 4 -8 років менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити [4, с. 38].

Організована боротьба з курінням у багатьох країнах призвела до зменшення курців. Але незалежно від цього курців серед молоді та серед жінок збільшується. Підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й у майбутнього покоління. Це є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства. Якщо у людини знижений самоконтроль та недостатній рівень культури, вживання алкогольних напоїв може стати системним, а доза спожитого алкоголю надмірною. Це зумовлює уявні комплекси негативних наслідків. Найтиповіші серед них – формування алкогольної залежності, а далі паталогічних змін в усіх органах тіла людини. Це сприяє розвиткові тяжкого і небезпечного захворювання – хронічного алкоголізму. Ця хвороба руйнує особистість, опускає людину на “дно” і призводить до загибелі. Близько 5% підлітків, які почали вживати алкоголь, закінчують життя у психічних лікарнях, наркологічному диспансері, або “на вулиці”. Вирватись із цього виру важко. Значно легше у нього не потрапити. І це залежить від самої людини, від її переконань, світогляду [2, с. 284].

У травній системі алкоголь швидко всмоктується у кров і розноситься до клітин головного мозку. Це проявляється збудженням, радісним настроєм тощо. Людина втрачає почуття самоконтролю, сорому, стає брутальною і може здійснити такі вчинки, які, перебуваючи у тверезому стані, ніколи не зробила б. Люди, які мають згубну звичку до спиртного, частіше за інших хворіють на різні застудні хвороби органів дихання, тому, що алкоголь ослаблює опірність організму. Дуже поширена думка про корисність алкоголю як засобу, який підвищує апетит. Дійсно після вживання спиртних напоїв збільшується виділення шлункового соку, і в більшості випадків покращується апетит. Але це спостерігається тільки спочатку, поки організм не перевантажений алкогольною отрутою. Системне вживання алкоголю призводить до того, що шлунковий сік, стимульований алкоголем, він подразнює слизову оболонку шлунка і призводить до гастриту, панкреатиту [4, с. 107].

Дослідження, які були проведені групою вчених під керівництвом А.В.Царенка, виявили тривожну тенденцію. Шляхом анкетування більше як 2000 школярів м. Тернополя було встановлено, що підлітки у віці 14-15 років періодично вживають алкогольні напої (30 %), у 16-17 р.- 80 %. Основна причина - прагнення до незалежності та самоствердження, наслідування прикладу старших (утому числі батьків). Вживання великої дози алкоголю - глибокий алкогольний сон, розвиток серцевої слабкості, параліч серцевого м’яза і дихання, раптова смерть. Алкоголіки стають байдужими до роботи, сім’ї, дітей, різнобарв’я людського життя [1, с. 24 - 48].

Отже, людина, яка не здатна сказати “ні” зловживанню алкогольними напоями, стає на шлях, що може призвести її до деградації фізичної, моральної, духовної, соціальної і врешті-решт, до загибелі. За даними опитувань п’ята частка молодих людей знайомі з дією наркотиків. За рік кількість наркоманів зросла на 6 %. Відсоток ще більший серед учнів ПТУ (8,9 %) і студентів ВНЗ (11,5 %). Аналіз показників у гендерному розрізі показує, що хлопці частіше, ніж дівчата вживають наркотиками. У місті молодь вживає наркотики вдвічі частіше, ніж на селі [1, с. 24].

Причини вживання наркотиків: цікавість, прагнення до незвичайних відчуттів, вплив оточення, щоб не бути білою вороною [3, с. 12].

За результатами теоретичних досліджень можна зробити висновки [1-5]:

1. Куріння — соціальне лихо. Через нерозуміння, сліпе наслідування моди, дорослих, ровесників підліток починає курити — спочатку робить одну затяжку, викурює одну сигарету, а потім тягнеться до лиховісної пачки знову і знову. І так куріння стає звичкою. А почати куріння набагато легше, ніж покинути. Отож, краще не починати.

2. Вживання і зловживання алкогольними напоями особливо небезпечно у дитячому і підлітковому віці, коли ще не завершилося формування організму. У цей період у печінці відсутні спеціальний фермент – алкоголь дегідрогіназа, який розщеплює етиловий спирт на прості токсичні сполуки. Основна небезпека вживання і зловживання спиртними напоями полягає у виникненні алкогольної залежності, яка поступово переходить у тяжкі захворювання – алкоголізм – і проявляється в ураженні центральної нервової системи та всіх органів і систем. Психічні зміни супроводжуються пригніченістю, злісною дратівливістю. Алкоголік стає байдужим до роботи, сім’ї і дітей, настає зниження вищих позитивних емоцій.

3. Наркоманія – страшна хвороба сучасного світу. Серед наркоманів висока смертність, крім того, наркоманів важко вилікувати. Про шкідливість наркотиків сказано чимало. Проте занепокоєння вчених та лікарів, викликане поширенням наркоманії, росте, тому, що поки ще значне число людей і насамперед молоді недостатньо усвідомлює згубність наркотиків. Вживання наркотиків – не безгрішне заняття, що можна кинути без зусиль. Це чума, яку багато-хто не сприймає серйозно.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Амосов Н. М. Раздумья о здоровье. — 2-е изд. — М.: Молодая гвардия, 1979. — 192 с.

2. Байер К., Шейнбер Л. Здоровый образ жизни: Пер. с англ. М.: Мир, 1997. —368 с.

3. Веер М. 10 запитань, які ставлять частіше за все. – пер. з голландської . – К.: «Сфера» , 1999.- 28 с.

4. Лозинський В. Молодь і здоров’я . – Главнік, 2006. – 112 с.

5. Яременко О. О., Балакірєва О. М. Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі : вживання, залежність, профілактика.- К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, Український ін-т соціальних досліджень , 2005.- Кн.7.- 196 с.