Коробов Є.Т.
Дніпропетровський національний університет
Якщо поясненню підлягає великий обсяг навчального матеріалу, для
забезпечення кращого розуміння доцільно буде подати його як окремі блоки,
накресливши зв’язок між ними як блок-схему пояснення.
3
Наприклад, зображену блок-схему пояснення
слід розуміти так. Цифрами позначено окремі порції навчального матеріалу (це
можуть бути поняття, компоненти якого-небудь явища або процесу, функціональні
блоки приладу, пристрою тощо). Після вивчення першого й другого понять
формується поняття 3. Від поняття 2 відбувається логічний перехід до поняття 4,
а від нього – до поняття 5. На основі третього й п’ятого понять формулюється узагальненне поняття 6.
Блок-схема пояснення має бути подана учням до початку пояснення, а в його ході
учні повинні мати можливість за блок-схемою слідкувати логічне
викладення навчального матеріалу. Таким чином, для розуміння складних і
великих за обсягом тем необхідно розчленувати навчальний матеріал на логічно
завершені дози з подальшим узагальненням виділених частин і подати для зорового
сприйняття схематично зображену послідовність пояснення.
Найважливішим засобом подолання труднощів
розуміння абстрактного матеріалу служить аналогія. Свого часу П.П. Блонський
писав: “Лише незначна кількість відділів у логіці розроблені настільки слабко,
як вчення про аналогії. Але те, що пишеться при аналогії в підручниках з
психології, умудряється бути ще слабкіше ” [3, с. 87]. Зараз ситуація не має такого безпорадного
вигляду, одначе розробка дидактичних аспектів аналогії теж бажає кращого і
більш уважного підходу.
Необхідною умовою успішного розуміння
навчального матеріалу є здатність до виявлення аналогій у різних явищах і
процесах навколишньої дійсності. Таку здатність треба формувати в учнів у ході
занять. У психології розроблено ряд прийомів формування умінь по створенню
простих і складних аналогій. Такі прийоми можуть бути використані як
тренувальні вправи на уроках узагальнення й систематизації знань. Наприклад,
для формування вмінь учнів виявляти прості аналогії можна запропонувати такий
тест.
Ліворуч вказано певний характер взаємозв`язків між фізичними поняттями. Треба знайти аналогічний
взаємозв`язок праворуч між поняттям,
розташованим зверху, й одним з понять, розташованим
під рискою.
індукція хвилі
самоіндукція дифракція, світло, поляризація,
коливання
період опір
частота
провідник, провідність, реостат, кілоом
електрика пара
дріт вода,
кипіння, труба, котел, температура
рух
коливання
швидкість амплітуда, хвиля, фаза,
частота, маятник
Здатність до утворення складних
аналогій можна перевірити і сформувати за допомогою тестів.
Як зразок дається кілька (5 – 6) пар
слів, кожній з яких притаманні певні взаємозв`язки. Нижче пропонується список
слів, з’єднаних у
пари. Проти кожної пари треба поставити номер пари зразка.
Пари – зразки:
1)
дисперсія
– спектр; 2) потужність – ватметр; 3) випрямляч – діод; 4) виток – обмотка; 5)
випрямлення – інверсія.
Пари для вибору за аналогією:
вольтметр
– заспокоювач; випаровування – конденсація; сила – прискорення; опір – обмотка;
плавлення – кристалізація; фотон – світло; нагрівання – плавлення; напруга –
вольтметр; п’єзоефект –
електрострикція; фаза – фазометр; генератор – якір; молекула – речовина;
випромінення – поглинання; намагнічування – гістерезис; рух – спокій; транзистор – емітер; електроенергія –
лічильник; дросель – сердечник; вологість – психрометр; заряд – розряд.
При
роботі з таким тестом необхідно учням спочатку оцінити і сформулювати характер взаємозв`язків між парою слів, наведених в абзаці. Це можуть
бути: причина і наслідок (1); величина і прилад для її вимірювання (2); прилад
і його окрема деталь (3); елемент і сукупність однорідних елементів (4);
протилежні явища або процеси (5).
Для
використання аналогії як засобу, що забезпечує краще розуміння, необхідно
враховувати таку особливість. Якщо процеси або явища, які треба пояснити,
насичені великою кількістю понять та інших структурних елементів,
використовувати аналогію можна лише для найбільш істотних і ключових понять.
Використання ж аналогії для ілюстрації яких-небудь неістотних для пояснення і
розуміння елементів може внести плутанину , повести логічну нитку міркування
вбік і тим самим завадити розумінню.