Мартиненко В.В.

Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ

Соціальне виховання юриста

Одна з основних проблем соціального виховання юриста у сучасних умовах є надзвичайно значуща, у зв’язку зі зростаючими вимогами до формування активної творчої особистості, здатної знайти власне місце в житті, самовизначитися та реалізувати себе.

Метою дослідження є розгляд проблеми соціального виховання юристів у їх діяльності, яка має свої особливі умови, середовище, засоби і методи формування.

Юридична освіта в Україні – це ключова галузь вищої освіти в нинішній соціально-економічній ситуації, коли народ бореться за свою державність.

Будівництво правової держави, реформи політичної та суддівсько-правової системи вимагають нагального розвитку юридичної освіти в Україні [3].

До правосвідомості майбутніх юристів висувають підвищені вимоги демократизація сучасного українського суспільства і гуманізація освіти. Майбутній юрист повинен розуміти свої дійсні інтереси, знати права і вміти захищати їх законними засобами, виконувати обов’язки, тому правосвідомість студентів юристів повинна розвиватися під впливом цілеспрямованих дій організованого характеру [2].

У процесі підготовки юристів викладається близько 50 дисциплін юридично-правого напрямку і 10 навчальних дисциплін економічного спрямування. Також обов’язковим є вивчення іноземної мови та циклу гуманітарних дисциплін для формування загальної підготовки сучасного фахівця-юриста [3].

Отже, у вищому навчальному закладі при підготовці фахівців здійснюється передавання інформації та формування особистості громадянина. Це вкрай необхідно саме для юридичної професії, яка нині є дуже престижною, соціально впливовою, самоврядною, масовою і прибутковою [1;6].

До сьогодні не існує єдиного уявлення про засоби, методи, організаційні форми естетичного виховання. Зокрема, В. Разумний до форм естетичного виховання відносить працю, мистецтво, науково-пізнавальну та ігрову діяльність [4;17].

Так, особистісними якостями студента юриста є: ввічливість, доброта, милосердя, відповідальність, постійне прагнення до морального і культурного розвитку, толерантність, відкритість, креативність. А професійними якостями студента юриста є: діловитість, високий професіоналізм, постійне прагнення до професійного самовдосконалення. Ці критерії дозволяють встановити рівень розвитку процесу соціалізації студентської молоді в умовах вищого навчального закладу [1;6].

До процесу соціалізації студентської молоді входять наступні процеси:

-Адаптація. Ми розуміємо під адаптацією процес пристосування індивідуальних і особистісних якостей до життя і діяльності людини у змінених умовах існування.

-Інтеграція. За своїм змістом інтеграція є процесом соціального становлення особистості і дає змогу в подальшому соціалізуватися і самоствердитися.

-Саморозвиток. Сучасна універсальна освіта має забезпечити підготовку фахівця, здатного не тільки до репродуктивної професійної діяльності, а зорієнтованого на подальшому саморозвитку.

-Самореалізація. Феномен самореалізації особистості студента вищого навчального закладу через систему організації самостійної навчальної діяльності має розглядатися як процес, як діяльність, як творчість, як потреба[1;8].

Таким чином, правове виховання нерозривно пов’язане і реалізується через правову освіту як процес безпосереднього отримання системи правових знань. Правова освіта, в принципі, – це своєрідний спосіб зовнішнього відображення та акумуляції теоретичного правового матеріалу об’єкту виховання [5;31].

На основі вище зазначеного, можемо зробити висновок, що найважливішу роль у розвитку правової свідомості юристів відіграє раціонально побудована система трудового, правового, етичного, інтелектуального виховання. Усі наведені характеристики правосвідомості юриста повинні ґрунтуватися, насамперед, на загальнолюдських культурно правових цінностях, Конституції України та національних демократичних державотворчих традиціях.

Загалом можна сказати, що тільки тоді, коли юрист, буде зацікавлений у власному соціальному розвитку, він зможе досягти належного рівня. А тому соціальне виховання юриста полягає в якісній зміні рівня естетичної культури, що й призведе до збільшення рівня соціальної культури суспільства в цілому.

Література:

1. Бойко Ю.Ю. Соціалізація майбутніх юристів в освітньому просторі вищого навчального закладу [Електронний ресурс]/ Бойко Ю.Ю. // Актуальні проблеми психології. - Т.7. Вип. 22. – Доступ з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpip/2010_22/sb22_01.pdf

2. Кононенко С. В. Теорія і практика формування правосвідомості у майбутніх юристів / С. В. Кононенко // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2011. - №4

3. Рижиков В.С. Зміст та складові професійної підготовки майбутніх юристов відповідно професіограмі [Електронний ресурс]/ Рижиков В.С. //  Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2011. - №2. Доступ з http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2011_2/11rvsuvp.pdf

4. Романова А.С. Естетичний чинник у гармонійному вихованні юриста / А. С. Романова // Митна справа. – 2011. - №3(75). – С. 13-20

5. Сировацький В. І. Виховання поваги до права в свідомості громадян у контексті реформування юридичної освіти / В. І. Сировацький // Митна справа. – 2011. - №4(76). – С.28-34