Крамаренко Т.В., аспірант.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля,

Дніпропетровськ. Україна.

До проблеми формування культури іншомовного діалогу майбутніх фахівців товарознавства та комерційної діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій

Актуальність теми дослідження обумовлена тенденціями розвитку світової економіки, розширенням міжнародних, культурних та економічних зв’язків України з іншими країнами, її входженням до світового співтовариства, об’єктивними потребами ділових відносин із зарубіжними партнерами, які спонукають до змін в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в системі освіти, яка становить основу відтворення інтелектуального й духовного потенціалу народу, слугує потужним засобом розв’язання проблем розвитку науки й техніки, культури й національного відродження, становлення державності, утвердження принципів демократії, професіоналізації життя країни. У цьому контексті перед вищими навчальними закладами постає відповідальне завдання – забезпечити високопрофесійну підготовку фахівців товарознавства та комерційної діяльності, здатних зробити можливим прорив держави та зайняття нею гідного місця у світовому соціально-економічному просторі, царині багатоманітних професійних та культурних зв’язків.

Зазначене зумовлює необхідність модернізації професійної підготовки майбутніх фахівців товарознавства та комерційної діяльності, через глибоке володіння культурою іншомовного діалогу як атрибутом інтелектуального розвитку людини з вищою освітою; взаємозв’язок загальнокультурної, професійної, іншомовної освіти та майбутньої професійної діяльності; інваріантність та варіативність змісту, форм та методів навчання. Саме ці спеціалісти мають вільно організовувати іншомовний діалог з партнерами, застосовуючи можливості інформаційно-комунікаційних технологій для організації плідного обміну інформацією, глибоко усвідомлювати роль культури діалогу як засобу координації іншомовного діалогічного спілкування попри національні обмеження, широко послугуватися інформаційно-комунікаційними технологіями як засобами координації професійної діяльності, об’єднання фахівців, незалежно від географічного розташування, часових, державних та інших обмежень.

Зазначимо, що діалог завжди залишався об’єктом вивчення філософів, мислителів. Так, перші спроби осмислення діалогу було зроблено в стародавній Індії; у працях філософів античності знаходимо витоки діалогіки (Сократ, Платон, Арістотель); в середньовічних університетах спостерігаємо трансформацію діалектичного діалогу в диспути; у період Відродження діалог набуває вільної форми обговорення різних поглядів. Подальший розвиток ця ідея отримала у працях представників діалогізму (М. Бахтін, М. Бубер та ін.), які презентували діалог як основу людського співбуття й самобуття, специфічного способу реалізації сутності людини.

Значне місце у психологічних та педагогічних дослідженнях посідає питання діалогічної стратегії взаємодії, яке розглянуто в працях Г.Балла, І. Беха, І. Гапійчук, І. Зимньої, М. Кагана, Г.Ковальова та ін. Дослідники акцентували увагу на закономірностях мислення в умовах діалогу (Г.Кучинський, Б.Ломов, В.Полікарпов, Я.Пономарьов); діалозі як провідному принципу професійного спілкування (О.Бодальов, Н.Волкова, Ю.Гільбух, Т.Іванова, В.Кан-Калік, О.Матюшкін, С.Мусатов, В.Панюшкін); особливостях діалогу в умовах навчання (В.Андрієвська, М.Кларін, Ю.Машбиць); готовності до діалогічного навчання, комунікативної діяльності (В. Морозов, О. Макарова та ін.); діалогічній взаємодії викладача й студента як умови особистісно-професійного зростання майбутнього фахівця (Л. Долинська, В. Семиченко) та ін.

Суттєвий інтерес для проведеного дослідження становлять праці, в яких розкриваються ідеї щодо значення іншомовного спілкування в професійній діяльності фахівців комерції, як умови поєднання іншомовної та професійної підготовки (Е. Пассов, В. Сафонова, В. Фурманов, І. Халєєва, А. Миролюбов та ін.); ідеї міжпредметної інтеграції (А. Беляєва, М. Берулава, К. Вазіна, Г. Гуторов та ін.), гуманітаризації та особистісно-орієнтованих підходів (В. Афанасьєв, Ю. Бабанський, В. Беспалько, М. Махмутов, Н. Кузьмина та ін.); дослідження міжпредметних зв’язків дисциплін загальнокультурного та професійного блоків (В. Максимова, Г. Варковецька, М. Пак та ін.); використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі підготовки фахівців різного профілю (Р. Гуревич, Є. Данильчук, Ю. Машбиць, Н. Морзе, Л. Положенцева, І. Роберт, Г. Чусавитина та ін.). Водночас, незважаючи на різнопланові дослідження, названі підходи лише частково розкривають особливості формування культури іншомовного діалогу майбутніх фахівців товарознавства та комерційної діяльності й не торкаються послугування інформаційно-комунікаційними технологіями.

Аналіз результатів теоретичних напрацювань учених щодо підготовки фахівців у вищих навчальних закладах до діалогічної іншомовної комунікації дозволив виявити низку суперечностей: між світовими тенденціями глобалізації комунікації й діалогу культур й обмеженим рівнем знань людини щодо їх здійснення; між розвитком міжнародних економічних зв’язків та інтеграцією України до світового освітнього простору та відсутністю якісної підготовки майбутніх фахівців товарознавства та комерційної діяльності до здійснення іншомовного діалогу; між існуючими засобами інформаційно-комунікаційних технологій для здійснення іншомовного діалогу та відсутністю науково обґрунтованих підходів до формування культури іншомовного діалогу у майбутніх фахівців товарознавства та комерційної діяльності.

Переконані, що необхідність раціональної побудови процесу формування культури діалогу студентів-товарознавців засобами інформаційно-комунікаційних технологій вимагає ретельного та детального вивчення цього питання.