Филологические науки / 5. Методы и приемы контроля уровня владения иностранным языком.

студент Якуб’як Ігор Васильович

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Особливості перевірки рівня сформованості умінь аудіювання

Аудіювання є одним з основних засобів навчання іноземної мови. Воно надає можливості оволодіти фонемним інвентарем мови, інтонацією: ритмом, наголосом, мелодикою. Шляхом аудіювання відбувається засвоєння лексичного складу мови й її граматичної структури. Невід’ємність аудіювання як складової частини підготовки майбутніх учителів англійської мови передбачає необхідність контролю рівня сформованості відповідних умінь.

Оцінюючи проблему організації тестового контролю в процесі навчання аудіювання, слід підкреслити, що окремі її аспекти висвітлювалися у працях відомих вітчизняних і зарубіжних учених (В.Ю. Паращук, О.П. Петращук, A. Hughes, C. Weir та ін.).

Однак, проблема перевірки рівня сформованості вмінь аудіювання студентів мовних факультетів педагогічних ВНЗ відповідно до рівня розуміння прослуханого тексту не була предметом окремого дослідження. Отже, ми маємо на меті розглянути основні рівні розуміння аудіотексту та виділити найбільш доцільні форми тестових завдань для перевірки сформованості того чи іншого вміння аудіювання.

Оскільки метою будь-якого контролю є встановлення рівня сформованості мовленнєвих умінь і того, наскільки повно і точно студенти сприйняли той чи інший аудіотекст, то, перш за все, доцільно звернутися до питання про рівні сприйняття й розуміння.

Враховуючи дані психології про ступеневий характер розуміння, а також результати вітчизняних та зарубіжних досліджень, можна запропонувати наступний розподіл:

1) рівень фрагментарного розуміння;

2) рівень загального (глобального) розуміння;

3) рівень повного (детального) розуміння;

4) рівень критичного розуміння [1, 187].

Оскільки рівень фрагментарного розуміння говорить про несформованість уміння слухати, то завдання, за допомогою яких перевіряється ступінь глибини, точності та повноти розуміння, повинні відноситися лише до трьох рівнів (2–4).

Для рівня загального розуміння характерне перш за все розуміння теми як змістового ядра тексту, як узагальненої концентрації його змісту, яке базується на розумінні ключових слів – змістових опорних пунктів тексту.

Передумовами для виділення таких опорних пунктів є, у свою чергу, сформованість технічних (перцептивно-змістових) навичок аудіювання, знання основного лексичного матеріалу, вміння визначати структуру речення шляхом виявлення синтаксичного суб’єкту та предикату, мовний досвід студентів.

Рівень повного розуміння передбачає наявність умінь поєднувати прослуховування тексту із мнемічною та логіко-змістовою діяльністю. На основі механізмів імовірного прогнозування та слухової пам’яті в межах повного (детального) розуміння формується вміння відновлювати прогалини в розумінні. Шляхом виявлення зв’язків між реченнями та змістовими частинами забезпечується розуміння формальної структури аудіотексту та логіки викладу.

Даний рівень передбачає розуміння деталей і окремих фактів, а також уміння розрізняти головне та другорядне, тобто оцінювати текст з точки зору його значущості та інформативності.

Рівень критичного розуміння пов’язаний, перш за все, з оцінкою аудіотексту, з інтерпретацією змісту та змістовою обробкою інформації. Діяльність студентів на рівні критичного розуміння характеризується формуванням особистого ставлення до почутого, критичною оцінкою змісту на основі розуміння головної думки, в тому числі і вираженої імпліцитно.

Цей рівень передбачає наявність добре сформованих мовних навичок і достатньо багатого мовного досвіду.

Сформованість умінь відповідно до кожного рівня перевіряється окремим комплексом завдань.

Для перевірки сформованості вмінь аудіювання на рівні загального розуміння почутого використовуються такі типи завдань, як множинний вибір, множинне зіставлення, вибір правильних/ неправильних тверджень, вибір заголовків до прослуханого тексту із декількох запропонованих, вибір із запропонованих положень теми та ідеї тексту. На рівні детального розуміння перевага надається завданням на множинний вибір, множинне зіставлення, заповнення пропусків (таблиць), доповнення або завершення речень, вибір правильних/неправильних тверджень, розташування запропонованих речень у правильній послідовності і таке інше [2, 56-61]. Як бачимо, форми завдань для цих двох рівнів можуть співпадати, але вони обов’язково повинні різнитися за метою та змістом питань, тобто мати різний рівень конкретизації та деталізації. На рівні глобального розуміння перевіряється розуміння денотативного значення слів та експліцитно вираженої інформації, а на рівні детального розуміння увага зосереджується на визначенні конотацій та імплікацій.

Основними цілями використання завдань на множинний вибір (multiple choice) є перевірка розуміння головної думки аудіотексту (рівень глобального розуміння), перевірка розуміння окремих слів, фраз або речень, перевірка розуміння граматичних структур та особливостей побудови речень (рівень детального розуміння).

Наприклад,

Instruction: Here are two stories about traditional English dishes: Christmas turkey and the famous English pudding. Listen to a presenter of the cooking TV network giving advice on how to choose,

preserve and prepare the turkey.

Choose the correct variant

1) When shopping, you should avoid birds with

a) torn skin

b) too soft skin

c) smooth skin

2) You can store fresh turkey in the freezer for

a) 2 days

b) 2 months at the most

c) no longer than 2 weeks [4, 233-234].

Для перевірки вмінь розуміти основний зміст, головні ідеї (рівень глобального розуміння), а також розрізняти мовленнєві функції, ставлення, наміри, почуття і думки, висловлені у повідомленні (рівень детального розуміння), використовується також множинне зіставлення (multiple matching). Завдання передбачає зіставлення змісту прослуханого із поданими твердженнями, малюнками, таблицями. Серед варіантів, запропонованих для зіставлення, може бути зайвий, який не співвідноситься зі змістом аудіотексту. Мета цього завдання – перевірити вміння розуміти асоціації, відношення, дефініції, а також узагальнювати зміст більш довгих текстів і розуміти їх основний зміст.

Наприклад,

Instruction: Listen to 5 students share their opinions about halls of residence. Which of them:

a) has experience of living in the halls of residence?

b) speaks about the lack of privacy in the halls?

c) sees advantages of living in the halls?

d) considers halls a good life school?

e) mentions regulations you have to obey? [4, 194]

Для перевірки вмінь розуміти деталі або знаходити необхідну інформацію, що відповідають рівню повного розуміння, застосовуються завдання на заповнення, які мають форму нотування (note taking), заповнення пропусків у тексті (gap filling), заповнення таблиць (table completion), доповнення або завершення речень (sentence completion). Основним об’єктом контролю в тестах на заповнення є ймовірне прогнозування на рівні мовних гіпотез. Зміст перевірки полягає в тому, що пропонуються тексти, у яких пропущені слова або елементи, вміння прогнозувати які перевіряються, або будь- які слова через певний інтервал. Студент повинен відновити текст повністю. Складність кожного завдання залежить від обсягу інтервалу між пропусками, характеру пропущених слів, складності пропонованого аудіотексту. Наприклад,

Instruction: Here are two stories about traditional English dishes: Christmas turkey and the famous English pudding. Listen to a presenter of the cooking TV network giving advice on how to choose, preserve and prepare the turkey.

Fill in the gaps in the recipe First, rub the surface of the turkey and 1) ………. cavity with salt, pepper and 2) ……….. Next, in a large, heavy, 3) ………. place onions, celery, carrots, bay leaves. Place the turkey, breast side up, over vegetables. Don’t forget to sprinkle the butter over turkey. Remember: the general rule for roasting such a big bird as a turkey is: bake it about 4) ………. to a pound [4, 233-234].

Ті ж самі вміння можна перевірити за допомогою завдань типу вибір правильної відповіді із двох (True/False) або трьох (True/ False/Not given) запропонованих варіантів. Твердження, що відображають зміст тексту, мають бути оцінені випробуваним як правильні, неправильні або такі, що взагалі не згадувалися у тексті. Наприклад,

Instruction: Listen to the extract from the radio programme “The British eritage” that was devoted to the history of the Christmas pudding and mark these tatements as true (T) or false (F).

1) Everyone in Britain and America eats the Christmas pudding at Christmas.

2) It is called the plum pudding because it contains plums.

3) Traditionally in England a gold ring was baked in the plum

pudding for good luck [4, 233-234].

Для перевірки рівня критичного розуміння тексту, на якому поєднуються рецептивні та продуктивні вміння, недостатнє використання об’єктивних тестів, тобто тих, де відповідь перевіряється за допомогою ключа. Необхідно використовувати і суб’єктивні тести, тобто інтерв’ю, есе й інші тести, де інтегрується декілька видів мовленнєвої діяльності, наприклад аудіювання і письмо, аудіювання і говоріння.

Отже, в аудіюванні, як виді іншомовної рецептивної мовленнєвої діяльності, виділяється розгалужена ієрархічна система вмінь, які виступають об’єктами перевірки і потребують адекватного вибору прийомів, що забезпечують встановлення певного рівня розуміння тексту. Подальшого дослідження потребує питання взаємозв’язку рівня розуміння тексту і рівня сформованості мовної компетенції, зокрема лексичної, а також вибору тестових завдань для його перевірки.

Література

1. Гальскова Н.Д. Теория обучения иностранным языкам : Лингводидактика и

методика / Н.Д. Гальскова // М.: Изд. центр “Академия”, 2005. – 336с.

2. Квасова О. Г. Основи тестування іншомовних навичок і вмінь / О.Г. Квасова. – К. : Ленвіт, 2009. – 119 с.

3. Конышева А. В. Контроль результатов обучения иностранному языку /

А. В. Конышева // Минск: Четыре четверти, 2004. – 144 с.

4. Тучина Н. В. A Way to Success: English for University Students. Year 1 / Н. В. Тучина // Харків: Фоліо, 2006. – 416 с.