Доменко А.І.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Особливості перекладу реалій-радянізмів (на матеріалі англомовного перекладу роману Олеся Гончара «Собор»)

У статті розглядається проблема відтворення «радянських реалій» в англомовних перекладах української прози. Метою дослідження є проаналізувати способи та засоби перекладу реалій-радянізмів та класифікувати їх. Дослідження проведено на матеріалі англомовного перекладу роману Олеся Гончара «Собор».

«Радянські реалії» (термін Г. Чернова [3, с. 31]) ‑ це слова, словосполуки й фразеологізми всесоюзного контексту, що відображають соціалістичну дійсність і несуть певну суспільно-політичну чи виробничу інформацію, пов’язану з історією і життям нашої країни, з радянським способом життя: секція класової боротьби (Committee for Class Struggle), артіль інвалідів (invalid’s cooperative), Герой Соціалістичної Праці (hero of Socialist Labour), бригадир (brigade leader) та ін. Лексикологічний статус радянізмів ускладнюється тим, що серед них чимало термінів. Вони створюють певний ідеолексикон, до якого входять інгерентно експресивні слова – своєрідні символи доби – з сильними політичними конотаціями та соціальний колоритом. У лексичному складі радянізмів вияскравлюються ідеологічні компоненти, про які писав ще Л. Щерба [4, с. 311], тобто семи, зумовлені світоглядом, ідеологією, характерною для соціалістичної культурної спільності.

Розбіжність між радянізмами та іншими реаліями полягає у тому, що власне реалії охоплюють менший ареал; радянізми, подібно до термінів, частіше утворюються цілеспрямовано, тоді як власне реалії виникають передусім стихійно, хоч, очевидно, чимало радянізмів виникло спонтанно. До того ж, більшість радянізмів походить з російської мови. З погляду семантики, радянізми мають основні риси власне реалій, тому ми відносимо їх до цієї перекладознавчої категорії з тим, одначе, застереженням, що вони часто виступають реаліями лише при бінарному зіставленні певної національної мови, носії якої – соціалістична нація або ж, принаймні, нація, що будує соціалізм, з мовою, носії якої живуть у несоціалістичній формації [2, c. 60].

Спосіб відтворення радянізмів засобами мови-переймача залежить переважно від способу їх утворення. Радянізми, утворені від власних назв, у різних мовах набувають фонетичного звучання згідно з фонетичними законами мови-переймача [2, c. 61]. Радянізми, утворені від загальних назв (колгосп – collective farm та ін.), відтворюють у перекладах здебільшого шляхом калькування, хоча з цього правила винятків чимало.

За результатами проведеного аналізу реалії-радянізми можна класифікувати таким чином:

1) радянізми-заклади/організації/утворення (райрада – regional council, ремісничі та ФЗУ – vocational and factory trade schools, біржа праці – employment office, радгосп – state farm, клуб ‑ clubhouse, колгосп – collective farm, турбази – tourist retreats, профілакторії ‑ dispensaries, Будинок ветеранів – Old Steelworkers’ Home, загс – registry office, обком – regional committee, військкомат – enlistment office, контора ‑ office);

2) радянізми-посади (завклуб – man from the village club, бригадир – brigade leader, завфермою – brigade leader/deputy manager of a farm, голова колгоспу – manager of a collective farm, кладовщик – store-man, дільничий міліціонер – district militiaman, парторг – party organizer, обер-майстер – master trademan, квартальна – community watchdog, комсорг – Komsomol organizer, воєнком – army commissar, кадровий військовий – regular soldier, профорг – union shop-steward);

3) радянізми-звання (Герой Соціалістичної Праці – hero of Socialist Labour, безіменний солдат – passing Soldier, ударниця четвертої домни – heroine of the fourth blast furnace);

4) радянізми-події (спартакіада – Athletic meets, п’ятирічки – five year plans, проводи – send-off);

5) радянізми, які описують соціальний статус (чинуш ‑ bureaucrat, сталініст ‑ Stalinist).

Таким чином, проаналізувавши конструкції реалій-радянізмів, які використовуються при перекладі української прози, ми можемо зробити висновок про те, що більшість «радянських реалій» трансформуються за допомогою калькування, а проблема читача надзвичайно важлива при перекладі радянізмів. З погляду прагматики, переклад радянізмів з української мови англійською дуже ускладнюється тим, що на сьогодні немає ще англомовної країни, для якої явища соціалістичного ладу стали б повсякденною реальністю і вимагали б втілення і закріплення в національній мові. Тому перекладач повинен орієнтуватися на широку аудиторію та на кожного читача індивідуально. Перспективним, на наш погляд, є аналіз таких елементів національної культури як реалії-терміни та реалії-фразеологізми.

Література:

1. Гончар О. Собор / Гончар О. – К. : Дніпро, 1988. – 365 с.

2. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Р. П. Зорівчак. – Л. : Видавництво при Львівському державному університеті, 1989. – 213 с.

3. Чернов Г. В. Вопросы перевода русской безэквивалентной лексики (советских реалий) на английский язык (На материале перевода советской публицистики) : автореф. дис. канд. филол. наук / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. / Г. В. Чернов. – М., 1958. ‑ 18 с.

4. Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность / Щерба Л. В. – Л. : Наука, 1974. – 428 с.