Романова Н. В.

Київський національний лінгвістичний університет

СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

НЕЙТРАЛЬНО-ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ

СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

(на матеріалі асоціативного експерименту)

Семантика нейтрально-емотивної лексики представляє собою амбівалентне явище, що, з одного боку, конституюється предметно-логічним компонентом значення у структурі наведених слів, а з іншого боку – конотативним компонентом значення, що "набувається в мовленні в процесі комунікації при реалізації емотивної функції слова" [6: 17]. Таке розуміння даної дефініції нівелює в принципі всіляку різницю між поняттями "термін", "спеціальна лексика" та "нейтрально-емотивна лексика". Водночас у рамках загального процесу комунікації нейтрально-емотивна лексика може змінювати свою так звану "постійну однозначність", "значеннєву самодостатність чи точність", що виділяються як провідні характеристики терміна [3: 17-19]. Між тим метод асоціативного експерименту (АЕ) дає змогу встановити закономірності взаємодії нейтрально-емотивних і термінологічних або емотивних слів та змінних, від яких вона залежить. Розрізняють два різновиди АЕ: вільний та спрямований. Однак і вільний, і спрямований АЕ ґрунтуються на принципові штучності – дослідник сам викликає (лінгвістичні) явища, що його цікавлять, а не чекає їх природної появи [4: 33]. Ця штучність не може не впливати на прояв психіки досліджуваних і вибір ними асоціацій (від лат. associo – "з’єдную, зв’язую"). У психології асоціацію тлумачать як суб’єктивний образ "існуючих поза свідомістю людини зв’язків між явищами і предметами об’єктивно реального світу" [5: 17]. Отже, характеристики, що вміщує наведена дефініція, вказують на специфічність психічної форми й спосіб відображення досвіду індивідом. Психолінгвістика вбачає в асоціації "такий зв’язок між психічними явищами, при якому актуалізація одного з них викликає актуалізацію іншого" [1: 54]. Тут асоціація пов’язана саме з активним типом психічної діяльності суб’єкта, що формується передусім на основі індивідуального й культурного досвіду, та семантикою асоціатів.

У перебігу спрямованого АЕ досліджуваним – 80 осіб у віці від 20 до 59 років, автохтонні студентки (59) і студенти (21) університетів Німеччини трьох федеральних земель – Баварії, Баден-Вюртемберга, Вільної держави Саксонії – було пред’явлено 80 нейтрально-емотивних і 16 власних назв (теонімів) слів-стимулів, дібраних із еддичного матеріалу "Старшої" і "Молодшої Едди", зіставлених із словниковими статтями ідеографічного словника Ф. Дорнзейффа і диференційованих імпліцитно за кластерами, як наприклад: І – ["Загальні поняття"] Chaos, Ordnung, Welt, Mensch, Verstand, Seele, Körper, Gefühl <…> – всього 10 кластерів із нейтрально-емотивною лексикою, кластерів із теонімами – 2. Завдання досліджуваних – дати на кожне слово-стимул перший асоціат, тобто той, що спадає відразу на думку. При цьому асоціат має бути інтенціонально спрямованим на тему "Емоції". Форма виконання – письмова.

Отримано 5031 чи 74,9% асоціативних реакцій (АР) і 1689 чи 25,1% відмов. Відмови можуть свідчити про те, що досліджуваним бракує знань у галузі германської міфології, оскільки освітні програми навчальних закладів Німеччини не містять даної тематики, або "генетична пам’ять" етносу зазнає суттєвих зрушень у зв’язку з переходом людства взагалі й німецького етносу зокрема, на новий етап свого планетарного розвитку. Додамо ще й рівень сформованості "культурної пам’яті", на який впливають процеси глобалізації, інтеграції, міграції, а також "інформаційна експансія", оновлення внутрішніх (етнічно-національних) культурних норм, традицій, потреб тощо.

АР досліджуваних можуть бути охарактеризовані з різних точок зору, як наприклад: лінгвістичної, психолінгвістичної та психологічної.

У розрізі лінгвістичного погляду асоціати підпадають передусім під формальний граматичний аналіз. Наші спостереження виявили понад десять різновидів реакцій і їх варіантів: 1) реакція-речення (I – Chaos – meine beste Freundin; Ordnung – alles hat seinen Platz) (0,33%, тобто 33 асоціати на 1000 реакцій), 1.1 семантичний перехід реакції-речення в реакцію-словотворення (XII – Erntedank – Danke sagen → Dankbarkeit) (0,015% чи 1-2 асоціати на 1000); 2) реакція-словосполучення (IV – Wasser – klar; XI – Wagen – fahren) (42,79%); 3) реакція-словоформа (III – Frouwa – Frau; V – Eber – Wald) (54,69%), 3.1 семантичний перехід реакції-словоформи в реакцію-деривацію на гіперонімічно-метафоричній основі (IX – Winter – Kälte → Unbehagen) (0,015%); 4) реакція-символ чи знак (I – Verstand – IQ, Gefühl – hā?; VIII – Bier – ☺) (0,39%); 5) реакція-ланцюг (синонімічних / логічних) слів (XII – Weihnachten – Wärme, Liebe, Beisammensein) (0,27%); 6) реакція-словотворення, зокрема абревіатура (I – Ordnung – k.A.) (0,16%); 7) реакція-ремарка (II – Freja – Tier (Hund)) (0,12%); 8) реакція-додавання (VII – Fremde – erstrebenswert + ungewiss) (0,05%); 9) реакція-звуконаслідування (VIII – Honig – hmm!) (0,03%); 10) реакція-власна (географічна) назва (II – Loki – Helmut Schmidt) (0,95%); 11) реакція-цитата (X – Schild – "Herr der Ringe") (0,074%). Домінування реакції-словоформи свідчить про той факт, що слова існують у фонді мовної пам’яті як віртуальні, номінативні мовні одиниці, що активізують конкретні, абстрактні, збірні поняття та уявлення. Варіативність смислів у межах наведеної реакції вказує не лише на рівень сформованості понять і уявлень про емоції як психічний феномен, але й багатогранність, багатоплановість останнього. При цьому можна виділити два типи реакцій-словоформи: 1) узгоджені зі словом-стимулом (28,13%), 2) неузгоджені (26,56%).

Традиційне психолінгвістичне тлумачення асоціатів пов’язане із теорією мовленнєвої діяльності. Тут висуваються на передній план питання вживання і функціонування асоціатів у структурі висловлювання.

Реакції-речення досліджуваних можна поділити на три основні різновиди: 1) повнозначні комунікативні тексти-висловлювання (0,031%), 2) швидше еліптичні, ніж повнозначні тексти-висловлювання (0,075%), 3) тексти-висловлювання, позбавлені конструктивних ознак речення (0,22%). Домінування третього різновиду реакції-речення визначається вибірковістю предикативного словосполучення в мовленні, активним словниковим запасом індивіда, його емоційним станом і завданням АЕ. Очевидно, досліджувані моделюють перебіг природного процесу комунікації.

Стосовно психологічної точки зору, одержані асоціати можна розглядати на трьох різних, хоч і взаємозв’язаних, рівнях: 1) глибинному, що існує між змістом слів-асоціатів, 2) породжуючому, який "задається" досліджуваним, 3) загальному, репрезентованому асоціативним полем.

1. Усі види вербальних асоціацій диференціюють за двома найбільш загальними типами будь-яких асоціацій – асоціації за суміжністю (в просторі або в часі) (65,2%) та асоціації за схожістю (34,8%) [2: 95].

До асоціацій за суміжністю відносяться асоціативні пари слів, що не мають загальних істотних ознак у своєму змісті, як наприклад: (І) Chaos – Belustigung, Bibel, Dunkelheit (2), Endzeit-Filme, Gedanken, Ich, Italien, Kopf, Panik, Schreibtisch, Stäbchenflimmern, Stress (4), Ungemütlichkeit, Unruhe (2), Unsicherheit, Verzweiflung, Welt (2), Weltraum, Wohnung, Zimmer <…> – всього 70 чи 1,04% реакцій, різних – 10 чи 0,15%. Хаос слід кваліфікувати семантичною універсалією стимулу стресу, темряви, неспокою, (все)світу [1: 55]. У концептуальній картині світу досліджуваних і їх пращурів – давніх германців – простежується певна семантична дистанція між поняттям і уявленням про Хаос. Сучасне стереотипне розуміння Хаосу демонструє передусім негативний емоційний стан і напруження організму (Stress), разом з тим колоративні (Dunkelheit), просторові (Welt) параметри, дисгармонія емоційної активності індивіда (Unruhe) вказують на поняттєвий зсув у концептосфері досліджуваних.

Асоціації за схожістю можна поділити на два підтипи: 1) детермінаційні (пари таких слів, у яких зміст одного члена входить у зміст іншого в якості однієї з ознак цього змісту, як наприклад: IX – Herbst – Blätter (6), braun, bunt (5), bunte Blätter (3) / Farben, fallen, gelb, gelb-rot, Gold (2), grau (2), kalt, Laub (6), nass (2), neblig, rot (2), trübe, Wind (2)) <…> – всього 38 чи 0,57%, різні – 42 чи 0,63%. Осінь є семантичною універсалією стимулу (різнокольорового) листя, коричневого, золотого, сірого, червоного кольорів, дощу, вітру), 2) класифікаційні (це пари слів, що містять у своєму змісті як мінімум одну загальну суттєву ознаку, як наприклад: ХІ – Tempel – anbeten, beten, Buddha (2), Buddismus, ehrfürchtig (2), entspannt (2), Faszination (2), fasziniert, feierlich, Freiheit, Gebäude, Glaube, Gott (2), Gottesvertrauen, Götter (3), Griechen, Größe, Hoffnung, Kirche (2), Meditation, Opfer (2), Religion, religiös, Ruhe (3), Säule(n) (4), Schönheit, Staunen <…> – всього 41 чи 0,61% реакцій, різних – 39 чи 0,58%. Храм – це семантична універсалія стимулу колон, богів, Бога, спокою, Будди, зачарування, церкви, жертви, шанобливого, розслабленого).

2. За нашими спостереженнями, існують два основні різновиди у породжені реакцій досліджуваними: 1) стандартні або стереотипні, 2) одиничні або індивідуальні.

Стандартними будемо вважати реакції із частотою більше 2. При цьому ця частотність уважається відліком семантичної універсалії стимулу [1: 55]. Таких було зареєстровано всього 48 чи 0,71% реакцій, різних – 6672 чи 99,3%. Реакції із частотою 2 утворюють маргінальну чи проміжну зону між стандартними та одиничними асоціатами. Проте за характером породження в АЕ вони співвідносяться із стандартними реакціями, тобто реакціями за функціональною суміжністю. Гадаємо, при розширенні АЕ (збільшення кількості досліджуваних, часу відповіді і т.ін.) частотність багатьох із них буде зростати. Реакцій із частотою 2 було всього 357 чи 5,31%, різних – 6363 чи 94,7%.

Показники реакцій із частотою 1 становлять 4526 чи 67,4% АР. Одиничність появи тієї чи іншої АР сама по собі ще не свідчить про її нестереотипність. Творчі, пошукові, незвичні, неадекватні, індивідуальні АР є рідкісним явищем, як наприклад: X – Krieg – Afghanistan; Aufstand; Deutschland; Dummheit; Gemälde; Irak; Macht; Schreien; Vergangenheit – всього 9 реакцій, різних – 71. Війна тут асоціюється із сучасними "гарячими точками", репрезентантами яких є країни Сходу, Afghanistan і Irak, та войовничими в минулому країнами Заходу – Deutschland. Крім того, асоціати війни – це активні (Aufstand), або необмірковані дії (Dummheit), демонстрація сили (Macht), інтенсивність звучання та продукування людського голосу (Schreien), творчий художній продукт (Gemälde), минуле (Vergangenheit). Наведені асоціати віддзеркалюють дійові цінності й позицію досліджуваних до штучних негативних сторін дійсності.

3. Спираючись на результати АЕ, можна стверджувати, що організація сучасного асоціативного поля "Емоції" та ситуативно-тематичних полів еддичних міфів має цілий ряд загальних закономірностей у їх будові. Асоціативні поля можна і необхідно розглядати як тематичні однорідні лексичні об’єднання, що задаються й організуються словом-стимулом чи словом-темою. Це ще раз підтверджує правомірність інтерпретації асоціативних полів як прямих психологічних аналогів відповідних ситуативно-тематичних полів.

Література:

1. Засєкіна Л. В. Психолінгвістична діагностика : навч. посібник / Л. В. Засєкіна, Є. В. Засєкін. — Луцьк : Вежа, 2008. — 188 с.

2. Мартинович Г. А. Опыт комплексного исследования данных ассоциативного эксперимента / Г. А. Мартинович // Вопросы психологии. — 1993. — № 2. — С. 93–99.

3. Махачашвілі Р. К. Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови : монографія / Махачашвілі Р. К. — Запоріжжя : ЗНУ, 2008. — 204 с.

4. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: підручник: у 2 кн. [для студ. вищ. навч. закл.] / Орбан-Лембрик Л. Е. — К. : Либідь, 2004— . —

Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. — 2004. — 576 с.

5. Психологічний словник / [за ред. В. І. Войтка]. — К. : Вища шк., 1982. — 216 с.

6. Троцюк А. М. Мовленнєві механізми формування емотивного значення в емотивно нейтральних словах (на матеріалі сучасної англійської мови): дис. … кандидата філол. наук : 10.02.04 / Троцюк Аїда Миколаївна. — К., 1994. — 179 с.