Філологічні науки / 9.
Етно-, соціо- та психолінгвістика
Вільшун І.А.
РВНЗ „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта)
Типовий
портрет жінки й чоловіка
в
мовній свідомості молоді АР Крим
Останніми
роками в мовознавчих дослідженнях усе частіше використовують у різних аспектах
психолінгвістичне поняття „мовна свідомість”, яке визначають як „механізм
індивідуальної свідомості, що керує мовленнєвою діяльністю, формує, зберігає й
перетворює мовні знаки, правила їх сполучуваності, вживання, погляди й
установки на мову та її елементи” [2, 449]. Ефективним інструментом дослідження
мовної свідомості визнано психолінгвістичний експеримент, оскільки він дає
можливість вивчати мову в динаміці, у зв’язку з мисленням та психічними
процесами, вилучати з мовної свідомості інформантів приховані асоціації, які є
важливими для них у певний період часу.
Нас
зацікавили поняття „чоловік” і „жінка”, які становлять архетипну бінарну
опозицію, що посідає головне місце в наборі семіотичних опозицій моделі світу.
Завдання цієї статті – за експериментальними даними скласти типові портрети
чоловіка й жінки в мовній свідомості молоді АР Крим. Експеримент проходив у два
етапи, що відрізнялися як предметом дослідження, так і гендерним розподілом
інформантів, але мали спільний експериментальний метод – спрямований
асоціативний експеримент за методикою В. Левицького та Й. Стерніна
[1, 145-154].
І етап. Виявлення типових
портретних характеристик жінки зумовлене стереотипним сприйняттям жіночого
обличчя, причому в проекції на етнокультуру, тобто під впливом етнічних
стереотипів.
Протягом
жовтня 2011 року в РВНЗ „Кримський гуманітарний університет” (далі – КГУ) та
Ялтинському професійному технічному училищі був проведений психолінгвістичний
експеримент, метою якого стало з’ясування типових портретних
характеристик сучасної жінки в мовній свідомості чоловіків АР Крим.
Учасники
експерименту: студенти-філологи (34 чол.), студенти-естети (33 чол.)
Інституту філології, історії та мистецтв КГУ, а також студенти технічних
спеціальностей Ялтинського ПТУ (33 чол.) – усі вони представляють різні регіони
АР Крим. Разом: 100 чоловік. Стать інформантів: чоловіча. Вік
інформантів: від 16 до 22 років. Мова експерименту: українська.
Гіпотези
експерименту: 1) залучення студентів різних спеціальностей
передбачає відмінні результати в портретному описі жінки, оскільки
студенти-філологи краще володіють мовою, використовуючи образні мовні засоби, а
студенти-естети з більшою точністю можуть описати портрет людини;
2) кількість різних неодиничних і частотних асоціатів свідчить про те, які
риси є релевантними в зоровому сприйнятті особи іншої статі.
Завдання
інформантам: подати
асоціації до назв частин жіночого обличчя: „волосся”, „чоло”, „брови”, „очі”,
„ніс”, „губи”, „підборіддя”, „обличчя”, „вуха”, „шия”, „інші риси обличчя”. Обробка
результатів: частотність повторюваних ознак вираховувалася у відсотках.
За
кількісними показниками ми отримали в усіх трьох групах учасників експерименту
приблизно однакові результати – перша гіпотеза не підтвердилася, тому їх
об’єднали й подаємо найчастотніші асоціації (які отримали понад 10%) за трьома
групами: волосся – довге (35%), темне (30%), русяве (15%), біляве (13%);
чоло – низьке (29%), високе (18%); брови – чорні (22%), густі
(20%), тонкі (20%); очі – блакитні (38%), карі (27%), зелені (11%),
великі (11%); ніс –маленький (15%), прямий (14%); губи – пухкі
(33%), тонкі (14%); підборіддя – вузьке (15%), маленьке (11%); обличчя
– овальне (57%), кругле (18%); вуха –маленькі (29%), нормальні (21%),
охайні (10%); шия – коротка (19%), довга (17%), тонка (16%), середня
(15%); інші риси обличчя – родимка над верхньою губою (21%), ямочки під
час поспішки (20%).
Не зважаючи
на поставлене завдання спрямованого асоціативного експерименту, у відповідях
інформантів нами виявлені не тільки прогнозовані синтагматичні асоціації (волосся – довге, темне,
фарбоване, кудряве; брови – тонкі, чорні, густі; чоло – широке, низьке,
високе; шия – довга, тонка, струнка; вуха – маленькі, круглі; обличчя – кругле,
овальне; підборіддя – маленьке, вузьке, двойне; губи – пухкі, тонкі, бантиком,
рожеві; ніс – прямий, охайний, маленький; очі – блакитні, карі, зелені,
великі), але й тематичні (вуха – сережки); ремінісцентні (вуха –
ельф; шия – лебідь); асоціації-персоналії (ніс – Анджеліна Джолі; чоло –
Валуєв; брови – Брежнєв).
Отже, за
ознаками-асоціатами, що отримали найбільшу частотність, можемо скласти такий
типовий портрет жінки в мовній свідомості молодих чоловіків АР Крим: довге
волосся, низьке чоло, чорні брови, блакитні очі, маленький ніс, пухкі губи,
вузьке підборіддя, обличчя овальної форми, маленькі вуха, коротка шия, а також
родимка над верхньою губою та ямочки під час посмішки. За кількістю різних
частотних асоціатів – найбільш релевантними для чоловіків у зоровому сприйнятті
жіночого обличчя є волосся та шия.
ІІ етап. Протягом січня 2011 року
в РВНЗ „Кримський гуманітарний університет” (далі – КГУ) був проведений
спрямований асоціативний психолінгвістичний експеримент, метою
якого стало встановлення стереотипних уявлень на основі експериментально
отриманих портретних характеристик чоловіка в мовній свідомості жінок АР Крим.
Цей етап нашого дослідження має те ж саме теоретичне підґрунтя, гіпотези,
процедуру проведення й алгоритм обробки результатів, що й І етап.
Учасники
експерименту: студенти-філологи (55 чол.) і студенти-естети
(45 чол.) Інституту філології, історії та мистецтв КГУ. Разом: 100
чоловік. Стать інформантів: жіноча. Вік інформантів:
16–23 років.
Завдання
інформантам: подати
асоціації до назв частин чоловічого обличчя: „волосся”, „чоло”, „брови”, „очі”, „ніс”, „губи”, „підборіддя”,
„обличчя”, „вуха”, „шия”, „інші риси обличчя”.
Як і на І
етапі, за кількісними показниками ми отримали в обох групах інформантів
приблизно однакові результати, тому їх об’єднали за аналогічним до І етапу
принципом: волосся – темне (72%), коротке (23%), хвилясте (20%),
русяве (15%), густе (10%); чоло – високе (87%), широке (32%), звичайне
(10%); брови – густі (64%), чорні (52%), негусті (18%), охайні (16%),
дугою (11%); очі – карі (82%), блакитні (74%), великі (31%), зелені
(23%); ніс – прямий (95%), рівний (27%), охайний (16%), середній (15%); губи
– пухкі (82%), середні (15%), чуттєві (15%), бантиком (10%); підборіддя –
з ямочкою (39%), мужнє (29%), вольове (17%), виголене (16%); обличчя –
овальне (92%), гарне (37%), привабливе (30%); вуха – маленькі (46%),
середні (45%), невеликі (30%), не стирчать (23%), охайні (14%); шия –
середня (28%), довга (24%), широка (21%), нормальна (10%); інші риси обличчя
– ямочки на щоках під час посмішки (36%), білі рівні зуби (31%), родимка (25%),
гарна посмішка (18%), довгі вії (16%). Порівняно з результатами експерименту в
чоловічому масиві інформантів (І етап), у жіночому – спостерігаємо значно
більше розмаїття неодиничних і частотних асоціатів.
За
найчастотнішими ознаками-асоціатами можемо скласти такий типовий портрет
чоловіка: темне волосся, високе чоло, густі чорні брови, карі очі, довгі вії,
прямий ніс, пухкі губи, білі рівні зуби, підборіддя з ямочкою, овальне обличчя,
маленькі (невеликі) вуха, середня шия. За кількістю різних частотних асоціатів
– найбільш релевантними для молодих жінок у зоровому сприйнятті чоловічого
обличчя є волосся, брови та вуха.
Здійснене
експериментальне психолінгвістичне дослідження образів жінки й чоловіка
дозволило: 1) з’ясувати портретні характеристики, на сприйняття яких,
очевидно, впливає фольклорна традиція; 2) виявити різні релевантні в
зоровому сприйнятті риси обличчя особи протилежної статі; 3) виявити
більші лінгвістичні здібності серед жінок порівняно з чоловіками.
Література:
1.
Левицкий В. В.
Экспериментальные методы в семасиологии / Левицкий В. В., Стернин И. А.
– Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1989. – 191 с.
2.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О.О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К,
2010. – 844 с.