Dmitrienko J.N., the candidate of sciences, the senior lecturer, the competitor of a scientific degree of the doctor of jurisprudence of the Kiev national university of name Тараса Shevchenko

To a theme of legal consciousness on foreign researches (Щодо тематики правової свідомості за зарубіжними дослідженнями)

Яка ж існує зараз актуальна тематика дослідження природи й сенсу правової свідомості у актуальних зарубіжних монографічних і дисертаційних розвідках і виданнях? На жаль, таких досліджень існує обмаль [1-3]. Але вони, як правило, як й більша половина сучасних вітчизняних, присвячена вивченню питань, пов’язаних з правовою свідомістю як інструментом для інших досліджень. Та це не дивлячись на те, що вивченню справжньої природи історичної правової свідомості та й правової культури теж або зовсім не приділяється уваги, або приділяється, але знову ж таки традиційно, у зв’язку з вивченням її як певного або єдиного тільки інструменту для аналізу більш важливих, на штучний погляд дослідників, питань. Про велику хибність таких підходів ми писали давно, з кінця 90-х років, але «воз и ныне там» (М. Крилов). Знову ж таки акцентуємо нашу увагу на тому, що, не дивлячись на велику значимість теми історична та сучасна «правова свідомість» як вітчизняні, так й іноземні вчені досліджень на ці теми проводять мало, а коли пишуть, то мають на увазі правову свідомість тільки як інструмент для дослідження інших, як правило сучасних, питань, але не як окремий об’єкт ретельного наукового й теоретичного дослідження.

Та все ж таки, про що ж приблизно пишуть за кордоном дослідники за темою «правова свідомість»? Досліджуючи цю тему ретельно, можемо виокремити декілька виключних напрямків, бо інших знайти не вдалось. Так до першого напрямку віднесемо дослідження правової свідомості як чисто юридичної, або у нашому контексті - законодавчої на прикладі юридично-психологічного аналізу сімейних ситуацій та процесів у родинах з дітьми, що мають обмежені природні властивості і можливості (Grot Е. Exploring legal consciousness: Experiences of families seeking funding for assistive technologies for children with disabilities). Достатньо змістовно містким є інший наступний напрям досліджень – дослідження колективної, юридичної (законодавчої) свідомості (Franklings В. A tale of two movements: Collective legal consciousness: Producing and employing the law). Досить активною тематикою вивчення правової свідомості у чисто юридичній (законодавчій) площині є її аналіз у контексті визначення радикальних можливостей, властивостей, вимог і потреб об’єктивного відбиття правової дійсності за її фізіологічної, фізичної та екологічної активності (Stround W. "Fat, lazy Americans": Legal consciousness and radical environmental activism). Достатньо активним є пласт досліджень теми сексуальних домагань у контексті виявлення специфіки правової свідомості як злочинців, тобто девіантної та/або делінквентної правової свідомості, так й охоронників закону або специфіки їхньої професійної правової свідомості (Dzondzik H. Chasing justice, challenging power: Legal consciousness and the mobilization of sexual harassment law). Слід далі зазначити, що поки ще не став, але активно набуває значної актуальності напрямок досліджень правової свідомості у аспекті організації державних структур, влади з питань сексуальних домагань, тобто прикладний аспект держано-правової свідомості (Uks Q. Organizational context and sexual harassment: A question of power, gender, or rights consciousness?). Є незначною, але суттєвою ділянкою істотних досліджень вузької сфери правової свідомості – сфера соціоправова, пов’язана з ідейно-світоглядним формуванням і опосередкованих різних суттєвих впливів на буденну та професійну правову свідомість в різних регіонах світу (Gabson J. Contested meanings - imagined practices: Law at the intersection of mediation and legal profession a socio-legal study of the juridical field in Turkey; Ruzverd А. Resisting violence in the shadow of the law: The legal consciousness and legal mobilization of battered women in Phoenix, Arizona and Seattle, Washington; Bzek W. Law and the modern mind: The problem of consciousness in American legal culture, 1800-1930). Цікавим напрямком, який є слабко розвинений (над ним працюють лише окремі вчені) у вітчизняних дослідників, є напрям вивчення правової свідомості, пов’язаний з екологізацією природи та у різному середовищі існування людини (Kresler Z. Consciousness in the environmental movement). Традиційним напрямом зарубіжних досліджень є напрям вивчення правової свідомості у етико-раціональній площині (Dreznerskuvsis P. The morality and rationality of welfare). Зовсім поодинокими є наукові розвідки, присвячені вивченню істинної природи правової свідомості, котру, на відміну від наших вітчизняних дослідників, розглядають не тільки у позитивному, нормативному, але й, скоріш у першу, аніж у другу чергу, у ідейно-світоглядному контексті, котрий за ідеями провідних світових вчених ми можемо слушно презентувати родовою природою, у нашому тематичному контексті – родовою правовою природою (Poнzik М. Legal consciousness: Toward a clearer conceptualization). Наступним та останнім напрямком, та не менш розповсюдженим підходом вивчення правової свідомості є її аналіз у контексті правового виховання (Grozomrsis U. An unequal and unlevel playing field: Critically examining the race-conscious affirmative action legal debate in higher education through the eyes of the Council on Legal Education Opportunity (CLEO). Активно виявляючи не тільки найбільш актуальні теми у галузі правової свідомості, але й загалом будь-які, у зв’язку з їх малою кількістю та одномірним, у нашому контексті лінійним, позитивнім розумінням, ми дійшли до висновку, що існують як спільні, так й окремі площини співпадіння та розходження у науково-теоретичних поглядах на правову свідомості як з боку вітчизняних, так й з боку іноземних фахівців. Збігаються більшою мірою погляди у тому, що переважна більшість вчених досліджують природу правової свідомості як суто нормативного правового явища у правовому бутті. Суттєвою мірою різняться тим, що саме у пострадянському науково-теоретичному просторі допитливі вчені активно намагаються вивчити істотні, тривало повторювальні властивості, традиційні та нетрадиційні закономірності становлення й розвитку правової свідомості як суто національного природного ідейно-світоглядного та нормативного явища правового буття у будь-якому конкретно-історичному часо-просторі, що можна визначити тільки за виявленням «медично гострої» (М. Сеченов) ідейно-світоглядної детермінантності та домінантності у сформованій нормативності правосвідомості, права та культури – типово родових правових ознак на відмину від нормативних – як типово видових), ідентифікуючи тим самим назву національної правової свідомості за назвою корінної маси традиційного населення тієї чи іншої державно зорганізованої спільності, що пройшло у своєму формуванні всі необхідні конкретно-історичні етапи свого розвитку та ствердилось у світи за тільки їй властивій назві національності як національні. Ось тому й існує у світі стільки різних правових свідомостей та культур, скільки є різних автентичних самодостатніх націй, національних культур та національностей. Саме у національній, ментально структурованій сутності правової свідомості та культури ми можемо побачити справжне, максимально ідентифіковане та функціоноване, повнофункціональне практичне «лице» будь-якої правової свідомості та культури, як й лице будь-якої людини, а не її маску. Тому за назвами титульних національностей, націй, етносів та народів, що тривало домінують у певному державно та/або державницькі зорганізованому соціумі ми презентуємо та називаємо національну природу будь-якої правової свідомості та культури як максимально природну: українська правова свідомість та культура, російська, польсьска, німецька та ін., надаючи їм типові світові властивості. Говорячи про просто «правову свідомість» та «правову культуру», - ми тим самим говоримо про неї теоретично, усереднено, за зразком «середнього прожиткового мінімуму», «середньої тривалості життя», «середньої заробітної плати» та інших «смертельно віддалених» (М.Фуко) від пересічної людини та живої науки абстракцій, які придумали для інших, для «виправдовування гострих потреб вивчення трупу на відміну від тупої вимоги звичайно не менш трьох разів на день їсти живій людині» (Т. Дрейслер), а не для звичайних живих людей та науковців. Та кому вони такі потрібні? Давайте ми їх віддамо тим, хто їх придумав!

Список використаних джерел:

1. Дмитрієнко Ю.М. Форма и содержание исторического и современного украинского правового сознания (2) // Материали за VII Международна научна практична конференція «БЪДЕЩЕТО ВЪПРОСИ ОТ СВЕТА НА НАУКАТА – 2011, 17-25 ДЕКЕМБРИ, 2011. Том 15. Закон. - София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2011. - С. 49-54

2. Дмитрієнко Ю.М. Форма и содержание исторического и современного украинского правового сознания (3) // Материали за VII Международна научна практична конференція «БЪДЕЩЕТО ВЪПРОСИ ОТ СВЕТА НА НАУКАТА – 2011, 17-25 ДЕКЕМБРИ, 2011. Том 15. Закон. - София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2011. - С. 54-57

3. Дмитрієнко Ю.М. СУТТЄВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ І СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ ТА КУЛЬТУРИ // Materialy VIІ Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «KLUCZOWE ASPEKTY NAUKOWEJ DZIALALNOSCI - 2012» (07-15 STYCZNIA 2012 rokи). Volume 21. Pravo. Historia. – Przemysl: Nauka i studia, 2012. – P. 3-17