Лаврик І. В., Кондратьєв В. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Проблеми бюджетного процесу в Україні

Актуальність теми дослідження полягає у тому, що не дивлячись на свою 20-тирічну історію, бюджетний процес України має ряд невирішених проблем, які виникають вже на першій стадії – прийняття бюджету – і завершуються на стадії виконання бюджету та відповідальності за бюджетні порушення. Більш детальний аналіз проблем дає підґрунтя для оптимізації бюджетного процесу в Україні.

Метою статті є дослідження і аналіз основних проблем організації і реалізації бюджетного процесу в Україні.

В Україні бюджетний процес – це регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Умовно проблеми бюджетного процесу в Україні можна розділити на три категорії: проблеми на стадії прийняття бюджету; проблеми, що виникають в процесі виконання бюджету; проблеми контролю та відповідальності за бюджетний процес.

Проблемою, що завжди переслідувала бюджетний процес в Україні, було його прийняття, а точніше хронічна несвоєчасність дій органів державної влади. Необхідність прийняття бюджету щороку лише підвищує складність проблеми. Політична нестабільність та відсутність політичного консенсусу, спроби лобіювання інтересів промисловими групами, відстоювання власних інтересів представниками влади обумовлюють надзвичайну проблематичність прийняття бюджету в принципі, не говорячи про прийняття його в строк. Ситуація, коли країна вступає в новий рік без бюджету, на жаль, є скоріше правилом, аніж винятком із нього.

Наступною проблемою бюджетного процесу в Україні є відсутність стратегічної складової в бюджетному процесі. Бюджет планується на рік, в той час як стратегічний розвиток держави та її складових потребує довгострокових фінансових планів країни. Як результат, фінансова бюджетна і соціальна економічна стратегії держави розвиваються паралельними шляхами, замість необхідного симбіозу. У зв’язку з цим, держава фактично не має можливостей для проведення анти-циклічної політики, тобто балансування між дефіцитними і профіцитними бюджетами залежно від фази економічного циклу.

Стадія прийняття бюджету та проблеми, що виникають на ній, призводять до актуалізації ще однієї проблеми. В Україні реалізується процедура планування «згори-донизу» – спочатку затверджується Державний бюджет України, в якому визначаються основні дохідні джерела місцевих бюджетів, а потім затверджуються регіональні бюджети. Така процедура не є оптимальною, оскільки, за умови достатнього рівня самостійності місцевих бюджетів (що принаймні декларується українською владою), затвердження бюджету центрального уряду і затвердження місцевих бюджетів – це складові двох самостійних бюджетних процесів.

Ще однією проблемою бюджетного процесу, що виникає як на стадії прийняття бюджету, так і його виконання є прозорість бюджетного процесу.

Фактично бюджетний процес в Україні є кулуарним і відірваним від широкої громадськості. Немає публічних слухань і обговорень, не створюється круглих столів з відповідним висвітленням їх діяльності та результатів у ЗМІ, не приймають участь у бюджетному процесі незалежні експерти та аналітики в галузі економіки, а також інші особи, що зацікавлені в бюджетному процесі та результатах його реалізації. Не публічними є і деталізовані показники за статтями бюджету, що не дає можливості провести якісний аналіз результатів та ходу виконання бюджетного процесу.

На думку Ю.Ганущака і Є.Жовтяка така практика формування бюджетів в Україні підтверджує неузгодженість бюджетного законодавства з іншими законами. Навіть податкове законодавство погано узгоджується з бюджетним. Хоч і записано в Бюджетному Кодексі, що всі закони, що впливають на дохідну чи видаткову частину, мають бути прийняті до середини серпня, однак ні уряд, ні депутати психологічно не готові до таких правил гри і тому в Законі України «Про Державний Бюджет України» традиційно з’являються статті, що призупиняють дію ряду законів, чим парламент порушує чинне законодавство, яке регулює конституційні права громадян.

На думку П.Качура, причиною таких порушень та неузгодженості бюджетного процесу є відсутність відповідальності за кінцевий результат.

Щоб уникнути цих проблем, або хоча б зменшити їх кількість доцільно було б на законодавчому рівні заборонити включення до Закону про державний бюджет статей, які призупиняють дію окремих статей інших законів, а також доповнити Бюджетний Кодекс України нормами, що передбачали б відповідальність учасників бюджетного процесу за невиконання, чи несвоєчасне виконання процедур формування і погодження проекту Закону про державний бюджет та за порушення встановлених заборон.

Таким чином, проведене дослідження дозволяє визначити, що в організації і реалізації бюджетного процесу в Україні проблеми присутні на кожній стадії бюджетного процесу і вимагають негайного вирішення, що дозволить удосконалити та оптимізувати використання фінансових ресурсів держави.

Література:

1. Фролов, С. М. Дослідження проблем організації і реалізації бюджетного процесу в Україні [Текст] / С. М. Фролов// Механізм регулювання економіки. – 2010. – №3, Т. 2 – С. 32-40.

2. Кулай, А. В. Актуальні проблеми організації бюджетного процесу в Україні [Текст] / Кулай А. В. // Економічні науки. – випуск 7 (25) – ч. 4. – 2010. – С. 2-9.