В.В.Приходченко¹, О.В.Приходченко¹, К.І.Приходченко²

1 - Донецька міська клінічна лікарня № 2 «Енергетик»

2 – Донецький національний технічний університет

Обстеження як метод підвищення рівня здоров’я населення

Здоров’я є найбільшою цінністю людини, і підтримка його стану на високому рівні життєздатності підвищує якість життя, робить кожну особистість такою, що прагне до успіху, до реалізації внутрішніх можливостей організму через зовнішні прояви. Для цього, безперечно, необхідно періодично, згідно з рекомендаціями спеціалістів, проходити обстеження. Вчасне діагностування перших ознак хвороби допоможе призупинити або й повністю ліквідувати можливі негативні наслідки, а значить покращити загальний стан здоров’я. Звернемося до проблеми обстеження жіночого населення [1–10].

За діагностичні параметри прийнято сучасні, найбільш інформативні, такі, як: температурна асиметрія просторово симетричних ізотерм, площі температурних смуг, локальні та інтегральні градієнти, середньозважені температури тощо. В разі потреби може бути використаний і цілий ряд інших параметрів, що забезпечуюсь додаткову інформацію для уточнення діагнозу.

Проводиться термометрія окремих ділянок молочних залоз. Цей спосіб особливо корисний, якщо виникає потреба уточити розміщення, розмір та форму пухлини, для чого необхідно отримати кілька термокарт під різними ракурсами. Для цього застосовуються невеликі матриці, що налічують кілька десятків сенсорів. Ці матриці обладнані теплоізоляційними ручками, і оператор може тримати їх у руці, притискуючи до ділянки, що обстежується. При цьому виконується процедура отримання температурного розподілу.

Можна включати декілька послідовних позицювань, в результаті чого конструюється мозаїчна картина температурного розподілу обстежуваної ділянки. Для вимірювання температури лімфовузлів передбачені окремі сенсори (тобто матриці, що обладнані лише одним сенсором). Особливі ознаки пристрою полягають в наступному:

- у високій точності інтелектуальних датчиків, ідентичності їх властивостей;

- у виключенні будь-яких калібровок датчиків, можливості використання великої їх кількості без індивідуальних калібровок та зниження точності;

- у малій інерційності датчика, що дозволяє досить швидко досягати температурної рівноваги з об'єктом;

- у безпосередньому зв'язку з комп'ютером на рівні двійкових кодів, що прискорює оперативну цифрову обробку зображення;

- у використанні лише трьох провідників для зв'язку будь-якої кількості датчиків з комп'ютером, що забезпечує зручність і компактність методу;

- в обробці зображень в режимі реального часу, що забезпечує можливість формалізації діагностичних параметрів і автоматизації первинної діагностики.

Апробація способу проводилася в міській лікарні №2 м.Донецька. На даний час обстежено 104 жінки. У 44 (42,3 %) виявлено різну патологію молочних залоз. В тому числі встановлена фіброзно-кістозна мастопатія у 28 жінок, фіброаденома - у 8, фіброаденоматоз - у 4, підозра на рак молочної залози у 3 хворих, ліпома - в однієї жінки. Виявлена патологія підтверджена об'єктивним обстеженням, рептгеномамографіею, сонографією та гістологією.

Висновки. Проведені клінічні дослідження доводять, що запропонований нами метод здатний виявити всі температурні аномалії, які в сучасній медицині використовуються для діагностики пухлинних захворювань молочних залоз. При тому він має такі переваги, як: нешкідливість для здоров'я, простоту користування, зручність, мобільність, компактність. Крім того, він значно дешевший за інші. Всі ці якості можуть зробити цей метод цінним для вирішення задачі мамологічного скринінгу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дыкан И. Н. Передовые технологии диагностики рака молочной железы / И. Н. Дыкан // Здоровье женщины. - 2003. - 2 (14). - С. 131-132.

2. Власова М.М. Обоснование и принципы маммографического скрининга рака молочной железы / М. М. Власова // Тегга Медіса. - 2002. - № 2. - С. 20-21.

3. Основы клинической дистанционной термодиагностики // Здоров'я. - Киев. - 1988.

4. Вишневский О. О. (мл.). Диагностика рака молочной железы с использованием фиксированных параметров термограмм / О. О. Вишневский, З. Б. Розенфельд // Хирургия. - № 5. ^_ 1976. - С. 46-48.

5. Стерлий Ю.Г. Цифровые методы обработки термограмм й перспективы их дальнейшего развития / Ю. Г. Стерлий. - С. 169-174.

6. Вепхвадзе Р. Я. Машинная термодиагностика опухолевых процессов молочных желез / Р. Я. Вепхвадзе и др. // Тепловидение в медицине. – Ленинград, 1990. – Ч. 2. - С. 174-178.

7. Булат Л.П. Полупроводниковые термоэлектрические тепломеры для медико-биологических исследований / Л. П. Булат, Д. Д. Гуцал, А. П. Мягкета, М. Е. Чайнюк // Тезисы докладов IV Всесоюзной конференции Тепловизионная медицинская аппаратура и практика ее применения. -Ленинград, октябрь 1988. - 11224.

8. Глухов Ю.Н. Сравнительные измерения температуры кожи неконтактными и контактными методами / Ю. Н. Глухов, В. Н. Кошелев, О. Л. Перцов // Тезисы докладов Всесоюзной конференции Тепловизионная медицинская аппаратура и практика ее применения. - Фрунзе, апрель. 1985. - 20Б.

9. Карначев А.С. Микролокальные сети / А. С. Карначев, В. А. Белошенко, В. И. Титиевский. – Донецк : Норд компьютер, 2000. - 199 с.

10. Приходченко К. І. Застосування медичними працівниками у просвітницьких заходах фреймової структури / К. І. Приходченко, О. В. Приходченко // Теорія і практика фізичного виховання : науково-методичний журнал. – ДонНУ, 2011. – С. 191–200.