Плаксієнко В

Плаксієнко В. Я., д.е.н., професор

Куклішина О.С., магістр

Полтавська державна аграрна академія, Україна

Особливості облікового відображення розрахунків з постачальниками на підприємстві

Ринкові умови господарювання вимагають приведення в дію факторів, які здійснюють безпосередній вплив на ефективність управління. Для забезпечення ефективної діяльності підприємства, дуже важливим є управління розмірами кредиторської заборгованості. Незабезпеченість підприємств власними оборотними коштами зумовлена недоліками в обліку та аналізі кредиторської заборгованості. Крім того, статистичні дані свідчать про те, що ця заборгованість характеризується, у свою чергу, досить високим рівнем питомої ваги простроченої заборгованості. Особливе місце в кредиторський заборгованості займають численні розрахунки з постачальниками і підрядниками.

Кредиторська заборгованість розуміє під собою можливість підприємства тимчасово використовувати запозиченими ресурсами, але з іншого боку також зменшує показники платоспроможності і ліквідності. Окрім цього наявність простроченої заборгованості може призвести до погіршення іміджу підприємства. Кредиторська заборгованість надає можливість підприємству тимчасово користуватися запозиченими коштами, але з іншого боку зменшує показники платоспроможності і ліквідності. При правильному управлінні кредиторською заборгованістю можна усунути негативні наслідки її наявності. Це можливе за умови правильно організованої системи обліку, аналізу та аудиту кредиторської заборгованості.

Управління кредиторською заборгованістю є одним з найбільш складних завдань бухгалтерського обліку, що пов’язано з існуванням проблеми неплатежів. Суб’єкти господарської діяльності на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов'язань по платежах перед кредиторами. Прогалини законодавчої бази щодо майнової відповідальності за невиконання власних договірних зобов’язань дають можливість зловмисникам ухилятись від розрахунків за борговими зобов’язаннями. Кредиторська заборгованість – це тимчасово притягнені суб’єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі. Аналіз наукової літератури свідчить, що питання, щодо загальної сутності та особливостей класифікації кредиторської заборгованості підприємства пріоритетний напрямок багатьох традиційних досліджень Ф. Ф. Бутинця, Г. Г. Кірейцев, С. Ф. Голова, М. Я. Дем’яненко, І. В. Орлова, Н. М. Ткаченко, Л. К. Сук, К. С. Сурніної, Н. І. Верхоглядової, Ю. С. Цал-Цалка та ін.

Взаємовідносини і відповідно розрахункові операції з постачальниками та підрядниками починаються з пошуку і вибору їх підприємством. Розрахунки з постачальниками і підрядниками – це взаємні розрахунки підприємств за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Вони є переважними, й саме від безперебійності та планомірності організації даних розрахунків вирішальною мірою залежить стан усіх розрахунків підприємства, його фінансовий стан та платоспроможність.

Постачальник – юридична або фізична особа, яка здійснює поставку товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, товарів), надання послуг (подачу електроенергії, газу, води, тощо), виконання робіт. Постачальники та підрядники – це підприємства, які відвантажують продукцію (виконують роботи, надають послуги) покупцям, тобто по відношенню до постачальників підприємства-споживачі завжди виступають покупцями їхніх товарно-матеріальних цінностей, різноманітних послуг, включаючи отримання електроенергії, газу, пари, води, автопослуг, послуг зв’язку, послуг з переробки матеріальних цінностей тощо.

У процесі постачання юридично-правове зобов’язання у підприємства виникає під час укладання Договору на постачання товарно-матеріальних цінностей. Згідно з укладеним Договором постачальник має передати майно замовнику, а замовник може вимагати від постачальника виконання його обов’язку. Коли підприємства переходять до виконання взятих згідно з Договором на себе обов’язків, тоді виникають та відображаються зобов’язання у бухгалтерському обліку підприємства [5].

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Зобов’язання» 11 визначає порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов’язання. Цим стандартом усі зобов’язання класифікуються на довгострокові, поточні забезпечення та непередбачені зобов’язання.

Згідно П(С)БО 11 «Зобов’язання»: зобов’язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди у майбутньому. Зобов’язання підприємства для бухгалтерського обліку поділяються на довгострокові та поточні [8]. Одним із найбільш поширених видів поточних зобов’язань є саме розрахунки з постачальниками та підрядниками підприємства або кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. За П(С)БО 11 «Зобов’язання» [8] в Балансі (ф. № 1) всі поточні зобов’язання відображаються за сумою погашення, тобто у фінансовій звітності в розділі поточних зобов’язань відображається сума, яка буде фактично сплачена при погашенні такого зобов’язання. Сума погашення – недисконована сума грошових коштів або їх еквівалентів, що, як очікується, буде сплачено для погашення зобов’язань під час звичайної господарської діяльності підприємства. Відображення інформації про розрахунки з постачальниками та підрядниками у балансі підприємства представлено на рис. 1.

Організація обліку з постачальниками та підрядниками має забезпечити своєчасну перевірку розрахунків із підрядниками та попередження прострочення кредиторської заборгованості.

У зв’язку із прийняттям Податкового кодексу України засади системи ринкових відносин призвели до складних структурних змін в економіці України, порядку оцінки та відображення господарських операцій на рахунках обліку, однак, за умови частої зміни законодавства, яке регулює відносини між суб’єктами господарювання, облік ускладнюється необхідністю враховувати всі аспекти внесених змін як до цивільного та господарського законодавства, так і нормативних документів що регламентують фінансовий та податковий облік.

Тобто, необхідність удосконалення правильного відображення в обліку операцій з обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, підвищення значення своєчасної та достовірної облікової та аналітичної інформації щодо стану активів та пасивів підприємства в обґрунтуванні та прийнятті управлінських рішень засвідчують актуальність даних проблем.

Всі суб’єкти господарювання, організації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, метою діяльності яких є одержання прибутку, пов’язані з продажем власної продукції, виконанням робіт (наданням послуг), а отже здійснюють у визначеному порядку розрахунки зі споживачами цінностей, робіт, послуг, тобто з покупцями і замовниками.

Постачання послуг згідно з п. п. 14.1.185 ПК вважається будь-яка операція, що не є постачанням товарів, або інша операція з передачі права на об’єкти інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав щодо таких об’єктів інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються у процесі здійснення певної дії або провадження певної діяльності [6].

Постачання товарів визначаються будь-які операції, які передбачають передачу права розпорядження на товар як власника, у тому числі й за рішенням суду.

Порядок застосування загального правила визначення місця постачання послуг наведено у табл. 1.

Для правильної організації ведення обліку розрахунків з постачальниками підприємству необхідно:

1) по-перше, провести класифікацію такої заборгованості за терміном її погашення: термін погашення до 6 місяців та термін погашення більше 6 місяців;

2) по-друге, врахувати виконання умов погашення кредиторської заборгованості, тобто поділити її на: прострочену, погашену у строк та відстрочену.

Таблиця 1

Порядок застосування загального правила визначення місця постачання послуг

Умови застосування норми	Кому постачається послуга	На якій території постачається послуга	Що вважається місцем постачання послуги	Порядок оподаткування
Постачальник послуги зареєстрований на території України	Резиденту	На території Україні	Місцем постачання послуг – територія України	Послуга обкладається за ставкою 20 % (з 01.01.2004 р. – 17 %)
		За межами території Україні
	Нерезиденту	На території Україні
		За межами території Україні
Постачальник послуги зареєстрований за межами України (нерезидент)	Резиденту	На території Україні	Місцем постачання послуг – за межами України	Послуга не є об’єктом оподаткування
		За межами території Україні

Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядниками передбачено пасивний рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». По дебету рахунка 63 відображуються суми оплати рахунків і заліків по заздалегідь виданих у встановленому порядку авансах. Відфактуровані та оплачені товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі або не вивезені зі складів постачальників, враховують як дебіторську заборгованість. По кредиту рахунка 63 відображується вартість товарно-матеріальних цінностей, що фактично надійшли, прийнятих робіт, спожитих послуг у кореспонденції з дебетом рахунків обліку цих цінностей або відповідних затрат. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведуть по кожному окремо поданому рахунку, а розрахунки в порядку планових платежів - по кожному постачальнику і підряднику.

Для обліку розрахунків, відображених на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», призначений Журнал-ордер № 3 В с.-г. та відомість аналітичного обліку, Реєстр операцій за розрахунками з постачальниками та підрядниками № 3 В с.-г. Оптимальні розміри кредиторської заборгованості здатні поліпшити фінансовий стан підприємства, а надмірні – погіршити його. Тому в процесі аналізу необхідно вивчити склад, термін виникнення кредиторської заборгованості, наявність, частоту і причини утворення простроченої заборгованості постачальникам ресурсів, персоналу підприємства по оплаті праці, бюджету, позабюджетним фондам, встановити суму виплачених санкцій за прострочення платежів.

Послідовність аналізу кредиторської заборгованості включає такі етапи:

- оцінювання величини, структури та динаміки кредиторської заборгованості за видами з використанням прийомів горизонтального та вертикального аналізу;

- дослідження структури кредиторської заборгованості за строками утворення з метою з’ясування стану платіжно-розрахункової дисципліни;

- комплексне оцінювання кредиторської заборгованості за системою відносних показників;

- порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.

Отже, процес постачання цінностей на підприємство є невід’ємною складовою його господарської діяльності. Дана подія призводить до виникнення поточних зобов’язань на підприємстві, за якими воно має здійснювати постійний та ретельний контроль та удосконалювати у зв’язку з цим процес облікового відображення такої заборгованості.

Література

1. Власюк Г. В. Шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/.

2. Вахрушев С. Порядок обліку кредиторської заборгованості / С. Вахрушев // Дебет-Кредит [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.dtkt.com.ua/show/3cid0104.html

3. Вечірко І. О. Проблеми проведення розрахунків з кредиторами в процедурі розпорядження майном боржника / І. О. Вечірко // Санація та банкрутство. − 2010. − № 3. − C.78.

4. Іванечко Ю. Інвентаризація розрахунків із дебіторами й кредиторами / Ю. І. Іванечко // Все про бухгалтерський облік. – 2012. – № 96. – С. 50 – 55.

5. Омецінська І. Я. Зобов’язання перед постачальниками та підрядниками: сутність, умови визнання та облік / І. Я. Омецінська // Інноваційна економіка. – 2012. – № 11. – С. 264 – 267

6. Лега О. В. Відображення інформації про розрахунки з постачальниками та підрядниками у фінансовій / О. В. Лега // Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 1. – Тернопіль : Крок, 2013. – 78 с.

7. Податковий кодекс України № 2755-VІ від 2 груд. 2010 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання»: Наказ Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000 р.
[Електронний ресурс] / Верховна рада України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

9. Хомин П. Я. Особливості обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) за новими регістрами журнальної форми / П. Я. Хомин // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. – № 1. – С. 59 – 61.