Бесаєва М.С., Романюк В.С.
Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана
Хмельницьгоко
Музично-естетичний
розвиток дошкільників засобами театралізованої діяльності
В системі
естетичного виховання дітей основне місце належить мистецтву. Саме через
мистецтво, через духовне пізнання дійсності дитина набуває реального ставлення
до життя, сприймає образи мистецтва через особисту діяльність засобами
танцювально-музичних і художніх образів. Мистецтво гармонізує емоційне життя
людини, водночас змінюючи естетичну й моральну основу людського існування.
Сучасні дошкільні установи
шукають нові гуманістичні, особистісно-орієнтовані підходи до освіти. Сьогодні багато педагогів стурбовані пошуком нетрадиційних шляхів у творчій
взаємодії з дітьми. Найпопулярнішим і захоплюючим напрямком у дошкільному вихованні є театралізована діяльність, що обумовлено
її універсальністю, ігровою природою і соціальною спрямованістю.
Саме театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато педагогічних
завдань, що стосуються формування виразності мовлення дитини, інтелектуального і музично-естетичного
виховання. Беручи участь у
театралізованих іграх, діти
стають учасниками різних подій з життя людей,
тварин, рослин, що
дає їм можливість глибше пізнати навколишній світ. Одночасно театралізована гра прищеплює дитині стійкий інтерес до
рідної культури, літератури, театру.
У процесі естетичного сприйняття творів
мистецтва у дитини виникають художні
асоціації; вона починає здійснювати оцінки, порівняння, узагальнення, що веде
до усвідомлення зв’язку між змістом і засобами художньої виразності
творів. Діяльність дошкільників у такому
випадку стає художньої, коли вона спирається на
різні види мистецтва, втілені у своєрідні і доступні для
дитини форми. Це
образотворча, театральна, музична і літературна (художньо-мовна) діяльності.
Театралізована діяльність створює
умови для розвитку творчих здібностей. Цей вид діяльності вимагає від дітей
уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, вміння діяти,
підкоряючись певного способу, перевтілюючись в нього, живучи його життям. Тому
поряд із словесним творчістю драматизація, чи театральна постановка,
представляє самий частий і розповсюджений вид дитячої творчості. Це пояснюється
двома основними моментами: по-перше, драма, заснована на дії, що здійснюється
самою дитиною, найбільш близько, дієво і безпосередньо пов'язує художню творчість
з особистим переживанням.
Як відомо,
театр є однією з найбільш наочних форм художнього відображення життя,
заснованої на сприйнятті світу через образи. Специфічним засобом вираження
змісту і сенсу в театрі виступає сценічна вистава, що виникає в процесі ігрової
взаємодії акторів. Однак у галузі початкової музичної освіти дітей
музично-театральна діяльність видається найменш розробленим напрямком, тоді як
ефективність його очевидна, про що свідчать численні психолого-педагогічні
дослідження.
Процес музичного виховання включає в
себе всі види музичної діяльності
і в тому числі театралізацію. У заняттях музикою театралізація
повинна займати вагоме місце, поряд з іншими видами діяльності
театралізація робить великий вплив
на розвиток у дитини творчих здібностей, образного
мислення.
Музичний компонент театральних занять розширює розвиваючі
та виховні можливості театру, посилює ефект емоційного
впливу як на настрій, так і на світовідчуття
дитини, оскільки до
театральної мови міміки і жестів додається закодована
музична мова думок і почуттів. У цьому випадку у дітей збільшується кількість і обсяг сенсорно-перцептивних
аналізаторів (зорових, слухових, рухових).
Природна
схильність дошкільнят до «наспівуванням» і «пританцьовування» пояснює їх живий
інтерес до сприйняття музично-театрального дійства та участі в ньому.
Задоволення цих вікових потреб у музично-театральній творчості звільняє дитину
від закомплексованості, дає їй відчуття своєї особливості, приносить дитині
масу радісних хвилин і величезну насолоду. Сприйняття «співаючих слів» у
музичному спектаклі стає більш усвідомленим і чуттєвим за рахунок підключення
сенсорних систем, а власна включеність в дію дозволяє дитині дивитися не тільки
на сцену, але і в «себе», вловити своє переживання, зафіксувати його й оцінити.
Театралізацію
в роботі з дітьми необхідно застосовувати з самого молодшого віку. Малюки з
радістю зображують у невеликих сценках звички тварин, імітуючи їхні рухи, голоси.
З віком завдання з театралізованої діяльності ускладнюються, діти інсценують
невеликі казки, поетичні твори. До театралізації потрібно залучати і педагогів,
які будуть, як і діти, брати на себе ролі героїв казок. Важливо також і
залучення батьків до підготовки вистав, тим самим, відбувається зближення сім`ї з життям дітей в дитячому садку. Спільні заходи
дорослих, більш старших дітей і наших вихованців створюють обопільний інтерес
до театрального виду діяльності.
Музичний
компонент театрального зайняття розширює розвиваючі і виховні можливості
театру, посилює ефект емоційного впливу як на настрій, так і на світовідчуття
дитини, оскільки до театральної мови міміки і жестів додається закодована
музична мова думок і почуттів.
Театралізована
діяльність включає наступні засоби музичного розвитку: інсценування пісень;
театральні етюди; фольклорні свята; казки, мюзикли, водевілі, театралізовані
вистави.
Театралізована
діяльність в процесі музичного виховання дітей виконує соціалізуючу функцію і
дає поштовх до подальшого розвитку здібностей дитини.
Література
1.
Антипина А.Е.
Театрализованная деятельность в детском саду / А.Е. Антипина. – М. : ВЛАДОС,
2003. – 103 с.
2.
Венгер Н.Ю. Путь к
развитию творчества / Н.Ю. Венгер // Дошкольное воспитание. – №11. – 1982. – С. 32-38.
3.
Ветлугина Н.А.
Музыкальное воспитание в детском саду / Н.А. Ветлугина. – М. : Просвещение, 1981. – 240 с.
4.
Елькина Е.А. Развитие творческих способностей дошкольников в
условиях музыкально-театральной деятельности [Електронний ресурс]
/ Е.А. Елькина. Режим доступу: http://moi-detsad.ru/konsultac641.html
5.
Коленчук И.В. Развитие
музыкальных способностей детей дошкольного возраста через театрализованную
деятельность / И.В. Коленчук // Искусство в школе. – 2007. – № 11.
– С. 64 - 66.
6.
Флерина Е.А.
Эстетическое воспитание дошкольника / под ред. В.Н. Шацкой / Е.А. Флерина. – М., 1961. – 334 с.
7.
Эльконин Д.Б. Психология
игры
/ Д.Б. Эльконин. – М. : Просвещение, 1999. – 358 с.