Бесаєва М.С., Романюк В.С.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницьгоко

Музично-естетичний розвиток дошкільників засобами театралізованої діяльності

В системі естетичного виховання дітей основне місце належить мистецтву. Саме через мистецтво, через духовне пізнання дійсності дитина набуває реального ставлення до життя, сприймає образи мистецтва через особисту діяльність засобами танцювально-музичних і художніх образів. Мистецтво гармонізує емоційне життя людини, водночас змінюючи естетичну й моральну основу людського існування.

Сучасні дошкільні установи шукають нові гуманістичні, особистісно-орієнтовані підходи до освіти. Сьогодні багато педагогів стурбовані пошуком нетрадиційних шляхів у творчій взаємодії з дітьми. Найпопулярнішим і захоплюючим напрямком у дошкільному вихованні є театралізована діяльність, що обумовлено її універсальністю, ігровою природою і соціальною спрямованістю.

Саме театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато педагогічних завдань, що стосуються формування виразності мовлення дитини, інтелектуального і музично-естетичного виховання. Беручи участь у театралізованих іграх, діти стають учасниками різних подій з життя людей, тварин, рослин, що дає їм можливість глибше пізнати навколишній світ. Одночасно театралізована гра прищеплює дитині стійкий інтерес до рідної культури, літератури, театру.

У процесі естетичного сприйняття творів мистецтва у дитини виникають художні асоціації; вона починає здійснювати оцінки, порівняння, узагальнення, що веде до усвідомлення зв’язку між змістом і засобами художньої виразності творів. Діяльність дошкільників у такому випадку стає художньої, коли вона спирається на різні види мистецтва, втілені у своєрідні і доступні для дитини форми. Це образотворча, театральна, музична і літературна (художньо-мовна) діяльності.

Театралізована діяльність створює умови для розвитку творчих здібностей. Цей вид діяльності вимагає від дітей уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, вміння діяти, підкоряючись певного способу, перевтілюючись в нього, живучи його життям. Тому поряд із словесним творчістю драматизація, чи театральна постановка, представляє самий частий і розповсюджений вид дитячої творчості. Це пояснюється двома основними моментами: по-перше, драма, заснована на дії, що здійснюється самою дитиною, найбільш близько, дієво і безпосередньо пов'язує художню творчість з особистим переживанням.

Як відомо, театр є однією з найбільш наочних форм художнього відображення життя, заснованої на сприйнятті світу через образи. Специфічним засобом вираження змісту і сенсу в театрі виступає сценічна вистава, що виникає в процесі ігрової взаємодії акторів. Однак у галузі початкової музичної освіти дітей музично-театральна діяльність видається найменш розробленим напрямком, тоді як ефективність його очевидна, про що свідчать численні психолого-педагогічні дослідження.

Процес музичного виховання включає в себе всі види музичної діяльності і в тому числі театралізацію. У заняттях музикою театралізація повинна займати вагоме місце, поряд з іншими видами діяльності театралізація робить великий вплив на розвиток у дитини творчих здібностей, образного мислення.

Музичний компонент театральних занять розширює розвиваючі та виховні можливості театру, посилює ефект емоційного впливу як на настрій, так і на світовідчуття дитини, оскільки до театральної мови міміки і жестів додається закодована музична мова думок і почуттів. У цьому випадку у дітей збільшується кількість і обсяг сенсорно-перцептивних аналізаторів (зорових, слухових, рухових).

Природна схильність дошкільнят до «наспівуванням» і «пританцьовування» пояснює їх живий інтерес до сприйняття музично-театрального дійства та участі в ньому. Задоволення цих вікових потреб у музично-театральній творчості звільняє дитину від закомплексованості, дає їй відчуття своєї особливості, приносить дитині масу радісних хвилин і величезну насолоду. Сприйняття «співаючих слів» у музичному спектаклі стає більш усвідомленим і чуттєвим за рахунок підключення сенсорних систем, а власна включеність в дію дозволяє дитині дивитися не тільки на сцену, але і в «себе», вловити своє переживання, зафіксувати його й оцінити.

Театралізацію в роботі з дітьми необхідно застосовувати з самого молодшого віку. Малюки з радістю зображують у невеликих сценках звички тварин, імітуючи їхні рухи, голоси. З віком завдання з театралізованої діяльності ускладнюються, діти інсценують невеликі казки, поетичні твори. До театралізації потрібно залучати і педагогів, які будуть, як і діти, брати на себе ролі героїв казок. Важливо також і залучення батьків до підготовки вистав, тим самим, відбувається зближення сім`ї з життям дітей в дитячому садку. Спільні заходи дорослих, більш старших дітей і наших вихованців створюють обопільний інтерес до театрального виду діяльності.

Музичний компонент театрального зайняття розширює розвиваючі і виховні можливості театру, посилює ефект емоційного впливу як на настрій, так і на світовідчуття дитини, оскільки до театральної мови міміки і жестів додається закодована музична мова думок і почуттів.

Театралізована діяльність включає наступні засоби музичного розвитку: інсценування пісень; театральні етюди; фольклорні свята; казки, мюзикли, водевілі, театралізовані вистави.

Серед компонентів творчості виділено творчу уяву, творче мислення і досвід творчої діяльності, рівень розвиненості яких визначався по ряду показників. Досвід творчої діяльності проявляється у здатності дошкільника до здійснення різних видів музичної діяльності (сприйняття, музично-ритмічних рухів, гри на дитячих музичних інструментах, елементарної імпровізації); у зацікавленості дитини до виконання творчих завдань; цікавому результаті виконання таких завдань.

Театралізована діяльність в процесі музичного виховання дітей виконує соціалізуючу функцію і дає поштовх до подальшого розвитку здібностей дитини.

Музично-театральна діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, залучає її до духовних цінностей.

Література

1.     Антипина А.Е. Театрализованная деятельность в детском саду / А.Е. Антипина. М. : ВЛАДОС, 2003. – 103 с.

2.     Венгер Н.Ю. Путь к развитию творчества / Н.Ю. Венгер // Дошкольное воспитание. – №11. – 1982. – С. 32-38.

3.     Ветлугина Н.А. Музыкальное воспитание в детском саду / Н.А. Ветлугина. М. : Просвещение, 1981. – 240 с.

4.     Елькина Е.А. Развитие творческих способностей дошкольников в условиях музыкально-театральной деятельности [Електронний ресурс] / Е.А. Елькина. Режим доступу: http://moi-detsad.ru/konsultac641.html

5.     Коленчук И.В. Развитие музыкальных способностей детей дошкольного возраста через театрализованную деятельность / И.В. Коленчук // Искусство в школе. – 2007. – № 11. –  С. 64 - 66.

6.     Флерина Е.А. Эстетическое воспитание дошкольника / под ред. В.Н. Шацкой / Е.А. Флерина. М., 1961.334 с.

7.     Эльконин Д.Б. Психология игры / Д.Б. Эльконин. М. : Просвещение, 1999. – 358 с.