Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К.е.н., доцент, Галенко О.М., аспірант Булкот Г. В.

Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана, Україна

Методика аналізу показників ліквідності на підприємствах - банкрутах

Переважна більшість науковців дотримується практично близьких поглядів на показники, які характеризують рівень ліквідності. Коефіцієнти ліквідності, на думку більшості з них, є індикаторами фінансового стану підприємства.

Автори статі розглядають, в цілому, такі точки зору вчених-економістів про склад показників, котрі характеризують ліквідність підприємства. Однак вважають, що підхід до аналізу цього напрямку фінансового стану підприємства повинен бути трохи іншим.

Так, коефіцієнт поточної ліквідності дає узагальнюючу оцінку, показники термінової й абсолютної ліквідності - деталізують уявлення про потенційну можливість підприємства розплачуватися зі своїми кредиторами.

В економічній літературі пропонуються наступні варіанти визначення коефіцієнта поточної ліквідності (К_пл): відношення обігових активів або обігового капіталу до короткострокових зобов'язань, відношення суми обігових активів до суми термінових зобов'язань, відношення поточних активів до поточних зобов'язань, відношення мобільних коштів до короткострокових зобов'язань і тощо. Усі ці визначення, власне кажучи, зводяться до того, що Кпл визначається за формулою:

К_пл = ОбС/КЗ

Коефіцієнт показує чи достатньо у підприємства коштів, які можуть бути використані для погашення короткострокових зобов'язань.

У якості нормативного або оптимального значення К_пл називають: діапазон від 1 до 1,5; діапазон від 1 до 2; діапазон від 1,5 до 2; діапазон від 1,7 до 2; критичне нижнє значення дорівнює 2; діапазон від 2 до 2,5; нормальне обмеження - більше 2.

Мінімально допустимою є величина коефіцієнта, яка дорівнює 1.

Нижня межа обумовлена тим, що обігових коштів повинно бути щонайменше достатньо для погашення короткострокових зобов'язань, інакше компанія виявиться під загрозою банкрутства, оскільки для покриття своїх поточних зобов'язань змушена розпродувати основні засоби. Перевищення обігових коштів над короткостроковими зобов'язаннями більше ніж у три рази також є небажаним, оскільки може свідчити про нераціональну структуру активів. Збільшення коефіцієнта загальної ліквідності може свідчити про заморожування частини грошових ресурсів у вигляді або невиправдано тривалої дебіторської заборгованості, або надмірних запасів власних обігових коштів.

Нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності К_пл.^І повинне оцінюватися, на нашу думку, для кожного конкретного підприємства, за його балансовими даними. Для такої оцінки треба визначити, скільки обігових коштів повинно залишитися в розпорядженні підприємства після погашення поточних боргових зобов'язань на інші потреби: безперебійне ведення виробничого процесу, погашення довгострокових зобов'язань і т.д. Крім того, варто врахувати, що при визначенні коефіцієнта загальної ліквідності приймається в розрахунок джерело погашення короткострокових зобов'язань на всю дебіторську заборгованість. Однак, серед дебіторів підприємства можуть зустрічатися покупці і замовники, не здатні оплатити рахунки в термін. Усі ці обставини і визначають, наскільки вище одиниці повинен бути коефіцієнт поточної ліквідності.

Якщо формалізувати сказане, то воно буде мати такий вигляд:

К_пл.^І = 1 +(ЗВб+ДЗ)/КЗ

де 3Вб - запаси і витрати, необхідні для безперебійного ведення виробничого процесу;

ДЗ - середня величина дебіторської заборгованості, яка не оплачується в термін;

КЗ – короткострокові зобов’язання.

Коефіцієнт поточної ліквідності дає узагальнюючу оцінку ліквідності підприємства, характеризує наявність обігових коштів. Якість обігових коштів з точки зору ліквідності, деталізовану оцінку можна одержати при аналізі приватних показників ліквідності.

Коефіцієнт термінової ліквідності (К_тл). Існують і інші назви цього коефіцієнта - швидкої ліквідності, критичний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт уточненої ліквідності, коефіцієнт проміжної ліквідності і ін. Пропозиції з розрахунку цього коефіцієнта відрізняються не тільки термінологічно, але і за формою: відношення ліквідних фондів до короткострокових боргових зобов'язань, відношення мобільних засобів за винятком товарно-матеріальних цінностей до короткострокових зобов'язань, відношення ліквідних активів до поточних зобов'язань, відношення швидко реалізованого майна до короткострокових і середньострокових боргів і ін. Усі вони, в цілому, зводяться до того, що К_тл визначається як відношення найбільш ліквідної частини обігових коштів (коштів, дебіторської заборгованості, короткострокових фінансових вкладень) до короткострокових зобов'язань:

К_ТЛ = (ДЗ+КФВ+ДЗ)/КЗ

Теоретично нормальним вважається значення коефіцієнта в районі одиниці. Однак, ця оцінка носить умовний характер. Тому вказується, що цей показник повинен знаходитися в діапазоні 0,3 - 0,7, рекомендується значення 0,6 - 0,7. Для роздрібної торгівлі цей коефіцієнт може знижуватися до 0,4 - 0,5.

Мінімально припустимим для умов української економіки рекомендується величина в діапазоні 0,6 - 0,7. І.І. Мазурова і М.В. Романовський вважають, що для того, щоб уникнути ризику стійкості, надійним варто визнати значення К_тл>1,5. М.М.Глазов вважає, що теоретично виправдана величина цього показника в міжнародній практиці лежить у діапазоні від 0,7 до 1,0, а в Україні -1,5.

Коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань запасами і витратами розраховується як частка від розподілу балансових залишків запасів і витрат на короткострокові зобов'язання:

K_пз = 3В/КЗ

Цей показник не має самостійного економічного значення. Він має цінність тільки у системі узагальнюючих показників, тому що дозволяє визначити вплив структури обігового капіталу і її зміни на узагальнюючий показник поточної ліквідності.

Нормативне значення цього показника розраховується в такий спосіб:

К_пл.^І = ЗВ норм. / КЗ

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_ал) (грошової ліквідності, термінової ліквідності, абсолютної платоспроможності, платіжної готовності). Цей коефіцієнт носить різні назви в ряді публікацій, хоча сутність його від цього не міняється.

Він показує, яка частка короткострокових боргових зобов'язань може бути покрита за рахунок коштів і їх еквівалентів у вигляді ринкових цінних паперів і депозитів, тобто практично абсолютно ліквідних активів. Розраховується за формулою:

К_ал = (ДЗ+КФВ)/КЗ

Нормальним вважається значення коефіцієнта в районі 0,25 - 0,3; 0,2; 0,3. Нормальним визнається значення різних вчених коефіцієнтів 0,2 - 0,3, 0,2 - 0,4, 0,2 - 0,5. Тобто, швидко ліквідні активи повинні складати більш 10% від суми поточних активів. Мінімально припустимою приймається величина, рівна 0,1.

Для визначення мінімально припустимого значення величини коефіцієнта абсолютної ліквідності пропонується визначати середній термін погашення кредитів (Z) і середній термін погашення кредиторської заборгованості (Zк):

К_{ал. min} = (КЗС/Z+КЗ/Zк)/КЗ

Ця величина показує частку короткострокових зобов'язань, котра підлягає щоденній оплаті.

Коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань дебіторською заборгованістю відображає співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості:

К_пдз=ДЗ/КЗ

Перевищення кредиторської заборгованості більш вигідне підприємству, ніж зворотна ситуація, коли дебіторська заборгованість більше кредиторської. В другому випадку мова йде про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість. Стан відносної рівноваги між розмірами кредиторської і дебіторської заборгованостей є також гарною ознакою. Доречно знову відзначити, що в умовах інфляції підприємству більш вигідно мати кредиторську заборгованість, ніж дебіторську. Перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про фінансування своїх запасів і відстрочках платежів своїх боржників за рахунок неплатежів комерційним кредиторам (тобто бюджету, позабюджетним фондам і ін.). Якщо дебіторська заборгованість підприємства перевищує кредиторську, то фірма надавала своїм покупцям безкоштовний комерційний кредит у розмірі, який перевищує кошти, отримані у вигляді відстрочок платежів комерційним кредиторам.

Все сказане вище дозволяє нам роздумувати про нормативне значення даного коефіцієнта принаймні у випадку відсутності короткострокових кредитів і позик. Ми вважаємо, що коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань дебіторською заборгованістю повинен бути в цьому випадку не менше одиниці. Наявність короткострокових кредитів і позик приводить до зниження нормативного значення показника.

Таким чином, значення коефіцієнтів ліквідності, що вважаються нормативно припустимими, сильно варіюються в залежності від індивідуальної специфіки підприємства.

Література

1. Collins D.J., Montgomery C.A. Corporate Strategy: Resources and the
Scope of the Firm. Irwin.1997.

2. DeMarco T. Structured Analysis and System Specification . RY.: Yourdon
Press, 1988.