Аспірантка Ясева М.О.

Національна металургійна академія України

Інформаційний продукт у контексті теорій трудової вартості і граничної корисності

З появою економічної науки такі відомі вчені, як У. Петті, А. Сміт, Д. Рикардо, Ж.-Б. Сей, Т. Мальтус, Дж. С. Мілль, К. Маркс, К. Менгер, А. Маршалл та багато інших займались проблемою пошуку еквіваленту, на основі якого здійснюється обмін продуктами праці. Ця проблема залишається актуальною і зараз - її досліджують сучасні економісти, більшість з яких вважає, що ціннісні орієнтири обумовлюються станом соціально-економічного розвитку суспільства [1-3].

Перехід країн Західної Європи, США та Японії до постіндустріального суспільства надав імпульсу економістам звернути увагу на проблему визначення вартості інтелектуальних продуктів, зокрема, інформаційних.

На сьогодні не існує єдиної теорії інформаційного продукту. Необхідність існування такої теорії не визиває сумніву, що підтверджується активізацією вітчизняного ринку інформаційних товарів та послуг, а також, відсутністю правового інформаційного простору в Україні.

В основу написання даної роботи покладено дискусію, що розгорнулась навколо питання про можливість використання трудової теорії вартості і теорії граничної корисності для визначення вартості інформаційного продукту.

Докази, які вчені наводять з приводу недоцільності застосування теорій трудової вартості і граничної корисності [4], будуються на властивостях, притаманних інформаційним продуктам. Серед них, на нашу думку, найголовнішими є наступні:

• вторинність матеріального носія інформаційного продукту по відношенню до його змісту;

• можливість існування інформаційного продукту поза матеріальною формою;

• невідчужуваність від власника, яка проявляється у неможливості примусового відділення інформаційного продукту від виробника (користувач отримує копію, що не відрізняється від оригіналу);

• тиражування інформаційного продукту не є відтворювальним процесом в традиційному розумінні: інформаційні продукти мають високі постійні, але низькі граничні витрати;

• неможливість усереднення витрат виробництва, яка заснована на гетерогенності або унікальності продукції, що обумовлюється монополістичною конкуренцією та монополією на ринках інформаційних продуктів.

Все вище зазначене дає підстави говорити про те, що інформаційні продукти відрізняються від продуктів матеріального виробництва.

Оскільки, основи теорій трудової вартості і граничної корисності були закладені у період індустріального суспільства, то вони більшою мірою відповідають продуктам матеріального виробництва, про що свідчать характерні риси матеріальних продуктів.

Не залишає сумніву той факт, що на ринку інформаційних продуктів здійснюється «підрив» закону вартості, еквівалентних відносин: цей продукт є одним із випадків ринкового «фіаско», коли ціна на нього не може бути визначена за законами ринкового обміну.

Згідно трудової теорії К. Маркса, вартість продукту праці визначається. «...робочим часом, суспільно необхідним для його відтворення» [5, с.135]. Тоді можливо зробити висновок, що вартість має лише перший (створений) екземпляр інформаційного продукту, в той час, як його копії мають тільки ціну. Цей висновок ґрунтується на припущенні, що відтворення інформаційних продуктів не є процесом інтелектуальної праці. В свою чергу, ціна копій визначається їх споживчою вартістю та корисністю.

Порівняльний аналіз основ трудової теорії вартості і теорії граничної корисності, показав, що:

- ці теорії не розкривають у повній мірі механізм формування вартості та ціни інформаційного продукту;

- обидві теорії аналізують різні типи законів товарного виробництва: трудова теорія вартості - об’єктивні економічні закони, теорія граничної корисності – закони суб’єктивної поведінки споживачів;

- використання цих теорій для визначення вартості інформаційного продукту обумовлюється різними етапами його життєвого циклу, а саме, на стадії розробки доцільним було б застосування трудової теорії вартості, а на стадії реалізації – теорії граничної корисності.

Підбиваючи підсумок, треба зазначити, що чимало вчених залишаються прибічниками трудової теорії вартості і теорії граничної корисності. Незважаючи на це, «нові» економічні умови змушують рухатись далі, шукаючи більш «сучасних» рішень цього питання. Наведені особливості інформаційних продуктів ускладнюють застосування існуючих теорій у первинному вигляді. Можливо, що для вирішення проблеми необхідно застосовувати синтез теорій або розробляти новий підхід до визначення вартості інформаційного продукту.

Література:

1. Томашевская Л.И. Механизм формирования стоимости (ценности) благ: Дис… канд. экон. наук: 08.00.01. - Уфа, 2004. – 230 с.

2. Суворов А.В. Формирование механизмов оценочных отношений в системе воспроизводства на этапе становления общества, основанного на знаниях: Дис… канд. экон. наук: 08.00.01. - М., 2002. - 216 с.

3. Осипов Ю.М. Курс философии хозяйства: учеб. пособие. – М.: Экономистъ, 2005. – 320 с.

4. Антипина О. Иноземцев В. Диалектика стоимости в постиндустриальном обществе. Статья вторая. Абстрактный труд и издержки: деструкция стоимости со стороны производства. // МЭ и МО. - 1998. - № 6. - С.48-59.

5. Маркс К., Энгельс Ф. - Соч., 2-е изд. – М., 1962 - Т. 26. - Ч. 1. - 477 с.