Економіка/11.Логістика
Д. геогр.
н. Смирнов І.Г.
Київський
національний університет ім.. Тараса Шевченка
ЛОГІСТИКА
ПОСЛУГ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ
Логістика послуг поки що
відноситься до недостатньо розроблених
напрямків логістики, як новітнього науково-практичного напрямку, який
відрізняється надзвичайно високою динамікою розвитку в ХХІ ст. – як у світі,
так і, останнім часом, в Україні. Між тим, сфера послуг бурхливо розвивається,
при цьому в розвинених країнах світу (постіндустріальних) на галузі сфери
послуг вже давно припадає левова частка валового внутрішнього продукту та
кількості зайнятих (60-80%). Звичайно до сфери послуг включають: транспорт,
зв'язок, торгівлю, матеріально-технічне забезпечення, побутові та комунальні
послуги, фінанси, науку, освіту, охорону здоров'я, культуру і мистецтво,
фізкультуру і спорт, туризм тощо. В літературі відмічається те, що об'єднує
різні види трудової діяльності з надання послуг, а саме – виробництво таких
споживчих вартостей, які переважно не набувають
матеріальної форми. Тому послуги як товар, незважаючи на всю їх
різноманітність, мають такі загальні характерні риси, як невідчутність,
нездатність до зберігання, мінливість якості, нерозривність виробництва і
споживання [1, с.7]. На цій підставі робиться правильний висновок, що ринки
послуг абсолютно не схожі на інші ринки (маються на увазі передусім ринки
товарів). Диференціація послуг поглиблюється і нині, так за СОТ виділяються 12
секторів послуг (зокрема бізнес –
послуги з включенням професійних та комп'ютерних; послуги зв'язку; будівельні
та інженерні; дистриб'ютерські; освітні; екологічні; фінансові, у т.ч.
банківські; страхові; медичні; послуги в галузі туризму та подорожей;
рекреаційні, культурні та спортивні; транспортні; інші), які, у свою чергу,
розподілені на 155 підсекторів [2, с.10].
За таких передумов доцільно зробити висновок, що логістика послуг теж
характеризується великою різноманітністю та складністю. При цьому якщо
ринок послуг не є подібним до ринку
товарів, то логістика послуг теж повинна мати свою відмінну специфіку. До
такого висновку вже дійшли західні вчені-логістики, які виділяють окремо
логістику товарних потоків, або CRL (Commodity Response Logistics), та
логістику сервісних потоків, або SRL (Service Response Logistics). У
логістичній літературі наводяться їхні відмінності (табл. 1), але з них важко
зрозуміти, як же практично можна підійти до вивчення, аналізу та вдосконалення
логістики кожного конкретного виду послуг з тих, що наводилися вище. Отже,
логістика послуг відчуває певні труднощі в своєму розвитку через, по-перше,
специфіку послуг як товару, а по-друге, через велику різноманітність послуг,
їх диференціацію, яка поглиблюється на наших очах.
Таблиця 1. Відмінності логістики послуг (SRL) від
логістики товарів (CRL) [3, с.69].
|
CRL |
SRL |
|
1.
Прогнозування обсягу
продажу товарів 2.
Постачання/закупівля 3.
Планування виробництва 4.
Внутрішні транспортування 5.
Управління запасами 6.
Сканування товарів 7.
Формування замовлень 8.
Система дистрибуції 9.
Контроль дистрибуції 10. Зовнішнє
транспортування 11. Логістичне
транспортування |
1.
Прогнозування обсягу послуг 2.
Найм персоналу 3.
Розклад роботи персоналу 4.
Рух інформації 5.
Управління потужностями сервісного устаткування 6.
Зберігання інформації 7.
Взаємодія з клієнтами 8.
Планування сервісної мережі комунікацій 9.
Контроль мереж і комунікацій 10. Надання інформації про
послуги 11. Мережеве
адміністрування |
Але при цьому слід зазначити,
що класичні види потоків, що вивчаються в логістиці (матеріальний (товарний),
інформаційний, фінансовий [4, с.42] спостерігаються і в логістиці послуг, однак
відмінною рисою останньої є зміна їх положення – в якості головних (основних)
та допоміжних (обслуговуючих) – у різних видах послуг. Так у сфері туристичних
послуг у якості головного виступає туристопотік, а обслуговуючих –
інформаційні, фінансові, матеріальні (товарні) потоки; в сфері освітніх послуг
– головний – потік тих, хто навчається (учні, студенти), обслуговують його
інформаційні, фінансові, матеріальні потоки; в сфері торгівельних послуг
головний – потік покупців, обслуговуючі – товарні, інформаційні, фінансові
потоки; в сфері фінансових послуг головне місце займає фінансовий (грошовий)
потік, обслуговуючі – інформаційні, матеріальні, кадрові потоки. Подібні
приклади можна продовжувати, враховуючи різноманітність послуг. В результаті
отримуємо “револьверний” принцип логістики послуг (рис. 1), який полягає в
тому, що, в кожній галузі сфери послуг виділяється один головний потік та
декілька, що його обслуговують (допоміжні), при чому головний потік та склад
обслуговуючих змінюються залежно від кожної окремої галузі сфери послуг.
Рис. 1. “Револьверний”
принцип логістики послуг
(ГП – головний потік, ДП –
допоміжні (обслуговуючі) потоки)
Ще одне важливе поняття логістики послуг –
логістичний потенціал (ЛП). Слід розрізняти ЛП головного та допоміжних потоків,
а також ЛП інфраструктурної бази галузей сфери послуг.У відношенні до головного
потоку ЛП розуміється як його максимальна потужність (або проектна). Також може
бути прогнозна потужність потоку (що визначається на основі маркетингових
досліджень на черговий рік) та фактична (вона, як правило, менше за прогнозну в
силу форс-мажорних чинників). Отже логістичний потенціал головного потоку в
логістиці послуг виражається наступним рівнянням (рис. 2).
Проектна
потужність логістичного потоку Прогнозна
потужність логістичного потоку Фактична
потужність логістичного потоку
Рис. 2. Співвідношення проектної, прогнозної та
фактичної
потужності логістичного потоку
Логістичні потенціали (ЛП)
допоміжних (обслуговуючих) потоків визначаються, як похідні від ЛП головного
потоку (на підставі застосування відповідних нормативів) – також з виділенням
їх проектної, прогнозної та фактичної потужності.
Логістичний потенціал
головного потоку слід співвідносити з логістичним потенціалом
матеріально-технічної бази (інфраструктури) відповідної послуги. Логістичний
потенціал інфраструктури сфери послуг розуміється як пропускна спроможність
матеріально-технічної бази, тобто здатність прийняти та ефективно обслужити
головний потік, у т. ч. шляхом підключення допоміжних (обслуговуючих) потоків.
Залежно від співвідношення ЛП головного потоку (ЛП ГП) та ЛП приймаючої
інфраструктури (ЛП ІС) певного виду послуг, може бути три варіанти ситуації
(рис.3). Обов'язковою умовою ефективного функціонування логістичної системи
сфери послуг (у т.ч. кожної її галузі) є перевищення логістичного потенціалу
інфраструктури (або МТБ) по відношенню до логістичного потенціалу головного
потоку (тобто варіант а)). У випадку варіанту б) маємо напружений, ризиковний
стан функціонування логістичної системи сфери послуг, яка (система) може не
витримати навіть незначного збільшення потужності головного потоку.
ЛП ГП
ЛП ІС
ЛП ІС
ЛП ІС
ЛП ГП
ЛП ГП
ЛП ГП
Рис. 3. Варіанти співвідношення логістичного потенціалу головного
потоку (ГП ЛП) та логістичного потенціалу
приймаючої інфраструктури (ЛП ІС) у сфері послуг
За варіанта в)
логістична система сфери послуг не зможе ефективно функціонувати, оскільки
пропускна спроможність (ЛП) інфраструктури не відповідає (менша) потужності головного потоку, що призводить
до заторів на автошляхах (транспортні послуги), черг клієнтів (фінансові, торгівельні,
медичні, сервісні послуги), погіршення якості послуг, що надаються (туристичні,
освітні послуги).
Рівняння,
яке відображає необхідність перевищення логістичного потенціалу приймаючої
інфраструктури по відношенню до логістичного потенціалу головного потоку в
галузях сфери послуг, можна назвати логістичною моделлю сталого розвитку
галузей сфери послуг (рис. 4.).
а) гнучка модель
Логістичний
потенціал МТБ галузі сфери послуг Логістичний
потенціал головного потоку галузі сфери послуг
б)
жорстка модель
інформація
Логістичний
потенціал МТБ галузі сфери послуг Логістичний
потенціал головного потоку галузі сфери послуг
Рис. 4. Логістична модель
сталого розвитку галузей сфери послуг
Вказане співвідношення обсягів
відповідних логістичних потенціалів у сфері послуг можна дотримати завдяки
інформації про параметри головного потоку, відповідно до яких необхідно розбудовувати
матеріально-технічну базу. При цьому можливі два варіанти такої моделі – гнучка
та жорстка. Перша застосовується за умови, коли є можливості збільшити ЛП МТБ
відповідно до ЛГ ГП, який зростає (обмеження щодо обсягу ЛП ГП відсутні, він в
моделі виступає аргументом, ЛП МТБ – функцією). Друга модель використовується за
умови, коли немає можливостей збільшити ЛП МБТ відповідно до ЛП ГП, який
зростає (тоді з’являється вимога щодо обмеження величини ЛП ГП; роль аргументу
в моделі переходить до ЛП МБТ, а ЛП ГП залишається роль функції)
Література:
1.
Шканова О.М. Маркетинг послуг.- К.:
Кондор, 2003. – 302 с.
2.
Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг. –
К.: Знання України, 2004. – 280 с.
3.
Основы логистики/ Под ред. Л.Б. Миротина, В.Н. Сергеева. – М.:
ИНФРА – М, 2001. – 200 с.
4.
Смирнов І.Г. Логістика:
просторово-територіальний вимір. – К.: Обрії, 2004. – 335 с.