“Економічні науки” №13

Стратегічні завдання економічного

розвитку міста Вінниці

Помірча О.М.

Хмельницький національний університет

Сучасні темпи світового економічного розвитку обумовлюють високу динаміку ринкових процесів, що вимагає посиленої уваги до економічного розвитку окремих територій (міст).

Оскільки міста є опорними центрами розвитку територій, а точніше територіальні громади цих міст, стоять перед проблемою необхідності адекватно та своєчасно реагувати на зміни як глобальні, так і регіональні, а також на зміни в самій громаді.

Одним з ефективних інструментів реагування на зміни, впорядкування їх позитивного та негативного впливу на буття територіальної громади та забезпечення сталої динаміки росту якості життя громадян є стратегічне планування розвитку територіальної громади. Однією з основних складових процесу складання Стратегій розвитку є обов'язкова участь у ньому усіх активних та зацікавлених представників громади. Обґрунтування стратегічних завдань розвитку територіальних громад - одне з ключових завдань [ 1 ].

Метою стратегічного планування економіки міст є - покращення соціально-економічної ефективності функціонування місцевої самоврядної громади. Це вимагає застосування характерних для бізнесу таких дій: управління якістю; розвиток (в якісному аспекті) трудових ресурсів; застосування нових технологій; створення сприятливого середовища; застосування системи моніторингу та оцінювання.

Стратегія впорядковує оперативну і тактичну діяльність громади, а в подальшому служить основою для розробки бізнес-планів, заявок на позики та гранти, спонсорську допомогу. Стратегічний план економічного розвитку є продуктом спільного вибору лідерів громади на основі досягнення консенсусу. В основу плану покладено принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях розвитку.

Влітку 2006 року лідери громади Вінниці погодилися, що необхідно створити стратегію економічного розвитку міста. У червні 2006 року міський голова Володимир Гройсман запросив понад 20 представників місцевих підприємств, приватних підприємців, представників навчальних закладів, органів місцевого самоврядування та інших установ спільно утворити в місті Експертний комітет з економічного розвитку. Перед Комітетом було поставлене завдання, дотримуючись певного структурованого процесу, розробити план стратегічного розвитку. Стратегічний план створювався у співпраці з проектом “Економічний розвиток міст” Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), радники якого виконували функції консультантів Експертного комітету з економічного розвитку.

Стратегія розвитку міста Вінниці ґрунтується на трьох відібраних критичних питаннях: залучення інвестицій; розвиток інфраструктури бізнесу та розвиток профільних галузей економіки можливість залучення зовнішніх інвестиційних коштів на розвиток [ 2 ].

Виходячи із вищесказаного, можна визначити стратегічні завдання подальшого економічного розвитку міста Вінниці: визначити можливість залучення зовнішніх інвестиційних коштів на розвиток; розвиток інфраструктури бізнесу та розвиток профільних галузей економіки міста; концентрувати ресурси та те коло завдань, які поставлені стратегічним планом; реалізація інноваційної та інвестиційної політики; забезпечити бачення стійкого соціально-економічного розвитку громади; підготувати кадри для вирішення конкретних задач.

Для отримання позитивних результатів при розробці стратегічного планування для окремих територій (міст) необхідно використовувати методику зорієнтовану на системне поєднання та гармонізацію реально існуючих взаємозв'язків розвитку міста з розвитком інших територіальних систем різних рівнів.

Оскільки стратегічний план розвитку стосується різних аспектів соціально-економічної сфери розвитку міста, то можна виділити певні типові проблеми, з якими доводиться зустрічатися органам влади при керуванні проектом: не дотримуються встановлені терміни; по ходу виконання вноситься багато змін; відсутні або спізнюються необхідні ресурси; йде постійна боротьба за те, який напрямок є більш приоритетний; перевищується бюджет; деякі роботи приходиться виконувати повторно. Вищевказані проблеми можуть призвести до того, що багато зобов’язань, які беруть на себе розроблювачі проекту, можуть виявитися в конфлікті між собою [ 3 ].

З цього приводу пропонується впровадити традиційним метод керування проектом. Весь проект необхідно розбити на окремі етапи, для кожного з них встановити тривалість і виділити необхідні ресурси. Учасники проекту повинні забезпечити, щоб кожне окреме завдання було закінчене вчасно, і, таким чином вчасно закінчити проект.

В першу чергу необхідно не впроваджувати нові напрями проекту в систему, а притримувати їх і працювати тільки над якоюсь конкретною їх кількістю. Повинні бути встановлені пріоритети щодо черговості виконання напрямів проекту за часом (встановити ступінчастий графік). Необхідно ввести в дію механізм синхронізації напрямів проекту. Визначити, який ресурс є дефіцитним, тобто виділити найбільш задіяний і завантажений ресурс щодо всіх напрямів. Через нього можу відбутися запізнення термінів виконання проекту в цілому. Оскільки такі ресурси використовуються паралельно в багатьох етапах проекту, необхідно вирівняти навантаження і перепланувати етапи проекту так, щоб усунути конфлікти.

Література

1. Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип. 7. К.: КНЕУ, 2001. – 632 с.

2. Стратегічний план економічного розвитку міста Вінниці. Вінницьке обласне управління статистики, 2006 р.

3. Фісун К. “Планування реалізації цільових проектів розвитку регіону” Вісник ТДЕУ №4, 2006 р.