Педагогічні науки/2.Проблеми підготовки спеціалістів

К. пед. н. Романенко О.В.

Криворізький економічний інститут

Державного вищого навчального закладу

„Київський Національний економічний університет ім. В.Гетьмана”

ФОРМУВАННЯ НАВИКІВ ПЕРЕКЛАДУ ЯК СКЛАДОВА МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ

В сучасному суспільстві, охопленому ідеями інтеграції, невпинно зростає роль компетентних спеціалістів усіх сфер народного господарства, які вільно володіють іноземними мовами. Теперішній етап розвитку міжнародної спільноти є часом інтенсивного міжнародного обміну науково-технічними досягненнями, культурними цінностями і різноманітною інформацією, наявність яких відкриває нові горизонти для застосування набутих навичок та вмінь. Отже, у нашій країні особливо гостро постало питання підготовки фахівців економічних або технічних спеціальностей, спроможних спілкуватися іноземними мовами та розуміти без утруднень професійно-спрямовану інформацію.

Останнім часом визнано необхідність надавати знання як першої, так і другої іноземної мови майбутнім економістам, спеціалістам з фінансів, міжнародної економіки, туризму тощо. Констатуючи нестачу фахівців, спроможних вільно спілкуватися двома іноземними мовами, велика кількість вітчизняних ВНЗ впровадили відділення підготовки перекладачів „вузького” технічного або економічного профілю. Відкриття кордонів та розповсюдження демократії поширили шляхи доступу до нових інформаційних джерел, таких, як Інтернет або іншомовні телевізійні канали. Таким чином, спростилися способи отримання інформації, що, неодмінно, викликало потребу у навчанні володінню мовою повсякденного спілкування і соціально-політичною лексикою. До того ж, однією з найактуальніших рис сучасного спеціаліста стала його мобільність у межах Європейського простору, яка, безперечно, забезпечується належним рівнем мовленнєвої компетенції.

Під впливом сучасних вимог до майбутніх спеціалістів змінилась і мета вивчення мови у вищих навчальних закладах економічного та технічного профілю. Постало питання підготовки компетентного спеціаліста, готового до міжнародного співробітництва. Сучасний фахівець будь-якої спеціальності має володіти іноземною мовою для того, щоб:

- по-перше, мати доступ і використовувати різноманітні джерела наукової, технічної, політичної і ділової інформації у власній професійній діяльності, а також у науково-дослідній роботі або для підвищення кваліфікації;

- по-друге, брати активну участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, колоквіумах, а також різноманітних навчальних програмах.

Умовно виділяють такі сфери застосування іноземної мови:

а) професійно-наукову (переклад спеціальної літератури, анотування та реферування суспільно-політичної літератури, участь у міжнародних наукових заходах, наукові контакти);

б) професійно-ділову (переклад і складання ділової кореспонденції);

в) соціально-культурну (мається на увазі переклад друкованих публікацій; газетно-інформаційних текстів, аналогічних матеріалів з радіо та телебачення) [1, 6].

Отже, перед викладачами як першої, так і другої іноземної мови, особливо в умовах обмеженої кількості годин, постало завдання планувати заняття так, щоб охопити усі сфери застосування мови і навчити грамотному перекладу будь-якої інформації. В цьому контексті важливим є відбір належного матеріалу для розвитку навиків усного та письмового перекладу і підбір вправ для опрацювання нових лексичних одиниць у повсякденному мовленні і роботі з інформаційними джерелами.

Формування навичок грамотного перекладу починається від першого заняття з іноземної мови. Опановуючи нові лексичні одиниці, порівнюючи їх значення з українськими еквівалентами, ознайомлюючись з реаліями країни, мова якої вивчається, студенти вже автоматизують навики перекладу. Але для їх подальшого розвитку необхідна постійна систематизація, повторення та поступове розширення мовних знань в галузі іноземної мови. На основі вивченого матеріалу виробляються навички послідовного перекладу: письмово-усного, усно-усного, сприйняття інформації на слух – з підготовкою, або без підготовки; з опорою на скорочений або знаковий запис; письмового перекладу – повного або реферативного, а також двостороннього перекладу діалогів на слух [1, 7]. З урахуванням можливостей подальшого застосування мови у мовному середовищі, вправи на аудиювання мають бути невід’ємною частиною занять з іноземної мови. Зрозуміло, що навички сприйняття іншомовної інформації на слух формуються поступово, починаючи від невеликих діалогів на повсякденну тематику, закінчуючи змістовними текстами.

Викладачі другої іноземної мови українських ВНЗ технічного або економічного профілю, керовані затвердженою Міністерством освіти програмою вивчення мови, мають відносну свободу вибору методик викладання та підручників. В останні роки, завдяки діяльності Французьких інформаційних Центрів та організації Альянс Франсез, викладачі французької мови нефілологічних спеціальностей отримали можливість використовувати підручники для майбутніх фахівців економічних та технічних спеціальностей. Характерною рисою таких підручників є залучення студентів до лексики професійного спрямування від початку вивчення другої іноземної мови та гармонійне поєднання узусу повсякденного та ділового спілкування. Інший спосіб опанування технічних або економічних термінів – ознайомлення з ними після оволодіння мовою на побутовому рівні. Але, зрозуміло, що і перша, і друга методика спрямовані на удосконалення навиків та умінь у різних видах мовної діяльності: говорінні, письмі, аудиюванні і читанні. Вельми важливим є ознайомче та пошукове читання, спрямоване на набуття нової інформації.

У завданнях з аудиювання студентів, які вивчають другу іноземну мову, необхідно націлювати на загальне розуміння тексту, наприклад, його основної ідеї. Успішність сприйняття іншомовного тексту на слух залежить від багатьох факторів – від загального володіння мовою, граматичним матеріалом, і т.і. Але навички поверхневого розуміння прослуханого тексту завжди стають в нагоді тоді, коли ми попадаємо в іншомовне середовище. У цьому випадку дуже багато залежить від нашої здатності вхопити основну думку співрозмовника. Ось чому корисно для розвитку навиків аудиювання обирати різні за складністю та способом подачі тексти: від коротеньких діалогів, до художніх або документальних фільмів у супроводі коментарів, з субтитрами або без них.

Дуже корисною є попередня робота з текстом перекладу. Вправи, які передують прослуховуванню, мають за мету полегшити сприйняття іншомовної інформації, ознайомити з новими лексичними одиницями, привернути увагу до граматичних явищ і т.і. Після першого прослуховування викладач має опитати студентів щодо теми розмови та учасників діалогу, перевірити розуміння отриманої інформації і висловити свою думку щодо прослуханого. Завданням до другого прослуховування може бути знаковий або звичайний запис повного тексту іноземною або українською мовою.

Цікавою є вправа, коли студентам пропонується перекласти невеликий за обсягом текст іноземною, а потім рідною мовою, і порівняти отриманий текст з оригіналом. Це є надзвичайно корисним у порівнянні особливостей рідної та іноземної мови.

В процесі оцінки усних або письмових робіт студентів викладач має приділяти особливу увагу аналізу персональних перекладів учнів. При цьому необхідно виділяти як недоліки, так і влучні засоби перекладу лексичних одиниць, або вдале використання граматичних конструкцій. При аналізі помилок корисно звертати увагу на помилки змістовні, граматичні та лексичні, і пропонувати їх виправити. Важливим є розбір перекладу різних за видами текстів, пошук мовних та узуальних помилок для пошуку оптимальних варіантів перекладу тексту. Важливим є надання оптимального варіанту перекладу і аналіз допущених помилок. Цікавим є також порівняння перекладів одного тексту, зроблених двома або трьома перекладачами, і мотивований вибір найкращого.

До додаткових вправ на переклад доцільним буде віднести такі вправи, як запис іноземною мовою символів, позначених в інструкціях до використання різноманітних технічних приладів, що, звісно, розвиває не лише навики перекладу, але і мовну здогадку. Окрему увагу слід приділяти роботі над багатозначними мовними одиницями. В цілому, працюючи із студентами, викладач повинен враховувати і спиратись на власний досвід опанування мови, її багатозначність і красу.

Окрему увагу ми хотіли б приділити такому завданню, як позааудиторне читання. З досвіду роботи студентів із цим видом вправ зазначимо, що їх корисність і ефективність залежать, у першу чергу, від вибору текстів для позааудиторного читання. Звичайно, це мають бути тексти професійного спрямування, але не газетної лексики, оскільки французькі джерела періодичної преси насичені кліше і ідіомами, що є досить складним для їх розуміння. Тому корисним є використання текстів французьких підручників для майбутніх спеціалістів технічних або економічних спеціальностей. Для підвищення ефективності вищевказаного виду завдання слід звертати увагу на роботу із словником, опрацювання нових слів; бажано супроводжувати переклад тексту різноманітними вправами для того, щоб студент мав можливість самостійного використання у мовленні вивчених слів.

На останнє, підкреслимо, що вивчення мови – це постійна робота не лише над словами і граматичними конструкціями, це поступове пристосування до мови, культури і навіть ментальності громадян країни, мова якої вивчається.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Булгакова Л.Н., Гарбовский Н.Ю., Нечаева В.М. Пособие по переводу (русский язык – французский язык). – М.: Рус.яз., 1988. – 332 с.

2. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода. Москва, «ЧеРо», 1999.

3. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания. М.: Просвещение, 1988. – 160 с.

Романенко Оксана Василівна – к. пед. наук, Криворізький економічний інститут Державного вищого навчального закладу „Київський Національний економічний університет ім. В.Гетьмана”, кафедра української та іноземних мов факультету міжнародної економіки і права.

Домашня адреса – пр. Металургів, буд. 9, кв. 57, м. Кривий Ріг, 50050.