Педагогічні науки/ 2.Проблеми підготовки фахівців

Гриценок І.А.

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Україна

Розширення участі роботодавців-замовників кадрів в організації виробничого навчання

Одна із актуальних проблем галузі будь-якого виробництва є підвищення рівня професійної компетентності виробничого потенціалу. Це, у свою чергу, вимагає розширення участі роботодавців-замовників кадрів у професійно-практичній підготовці, зокрема в організації виробничого навчання та виробничої практики учнів ПТНЗ, у відборі й структуруванні змісту професійної освіти і професійного навчання. Поруч із загальнодержавним компонентом у навчальному плані та програмі виробничого навчання мають відображатися не лише особливості галузі економіки, а й виробничо-технологічні особливості підприємства-замовника, регіональні умови виробничої діяльності випускників ПТНЗ швейного профілю.

Концепцією Державної програми розвитку легкої промисловості на 2005-2011 рр. передбачається „розроблення гнучкої моделі взаємодії з регіональними органами державної влади у галузі легкої промисловості; проведення методичної роботи щодо створення сучасних локальних виробничих систем малих і середніх підприємств легкої промисловості – територіальних кластерів, як однієї з складових підвищення регіонального виробничого потенціалу [1, с.8]”.

Розширення участі роботодавців-замовників кадрів в організації виробничого навчання та виробничої практики учнів, оцінюванні якості їх професійної підготовки передбачає ряд заходів щодо створення належних умов для підготовки в ПТНЗ швейного профілю фахівців високої кваліфікації, а саме: 1) спільну розробку і реалізацію комплексних планів, що передбачають конкретні заходи з підвищення якості професійної підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ; 2) включення питань роботи ПТНЗ у плани соціально-економічного розвитку колективів сучасних підприємств і колективні договори; 3) створення на підприємствах Ради сприяння професійно-технічним навчальним закладам; 4) забезпечення постійної уваги до учнів та майстрів виробничого навчання, сприяння забезпеченню необхідних умов для ефективної організації навчально-виробничого процесу, підвищення якості професійно-практичної підготовки, виховання учнів.

Сучасні підприємства швейної галузі виробництва мають постійно укріпляти навчально-матеріальну базу професійно-технічних навчальних закладів відповідного профілю, зокрема: здійснювати оснащення навчально-виробничих (швейних) майстерень (наприклад: зразками робіт у натуральну величину, описом сучасних методів обробки швейних виробів, які застосовуються на даному підприємстві, інструментами, обладнанням тощо) та кабінетів спеціальної технології сучасним обладнанням, технікою, інструментами, технічними засобами навчання і навчально-наочними посібниками у повній відповідності з вимогами навчальних програм, для чого враховувати потреби професійно-технічних навчальних закладів у планах матеріально-технічного забезпечення підприємств.

Наприклад, швейним устаткуванням: 739-23-1. Програмована швейна установка для автоматичного обшивання дрібних деталей чи 272-740642. Спеціальна швейна машина з механізмом обрізування матеріалу; 1282-4. Швейний автомат для сточування бокових та крокових швів чи 550-8-2. Обладнане робоче місце для сточування довгих швів; 1710-4. Швейний автомат для настрочування застібки-„блискавка” чи 550-2-2.

За отриманими даними педагогічного експерименту сучасні підприємства швейної галузі мають надавати конкретну допомогу професійно-технічним навчальним закладам в організації виробничого навчання і практики учнів. Для цих цілей вони спільно з педагогічними колективами ПТНЗ створюють в кожній навчально-виробничій (швейній) майстерні належні умови для повного і якісного виконання навчальних програм виробничого навчання; сприяють організації виробничого навчання на випуск складних швейних виробів, що відповідає продукції конкретного підприємства, своєчасно забезпечують професійно-технічні навчальні заклади виробничими замовленнями, матеріалами, інструментами, комплектуючими виробами, технічною документацією; постійно підвищують рівень організації виробничого навчання і практики учнів, надають учням-практикантам робочі місця в передових виробничих колективах відповідно до навчальних програм з конкретної професії та роботу в об’ємах, яка забезпечує повне навантаження учнів протягом всього періоду виробничого навчання і практики; покращують якісний склад керівників практики учнів за рахунок висококваліфікованих фахівців і передових робітників підприємства; активно залучають учнів під час виробничого навчання і практики до трудового та суспільного життя колективів сучасних підприємств швейної галузі, професійного змагання кращого з професії, раціоналізації та винахідництва, формувати у них інтерес до нової техніки, прагнення оволодівати прогресивними методами і прийомами праці; керівники сучасних підприємств швейної галузі та професійно-технічних навчальних закладів розглядають на спільних нарадах підсумки виробничого навчання та практики учнів, визначають конкретні заходи щодо подальшого удосконалення її проведення, проводять оцінювання якості професійної підготовки учнів, підвищують рівень організації стажування майстрів виробничого навчання на передових підприємствах швейної галузі та якісне його проведення.

Отже, розширення участі роботодавців-замовників кадрів в організації виробничого навчання позитивно впливає на систематичне підвищення рівня професійної культури кваліфікованих робітників швейного профілю, оскільки професійно-практична підготовка у ПТНЗ проводиться на виконанні складних навчально-виробничих роботах і виготовленні продукції, яка відповідає профілю виробництва базового підприємства і вимогам кваліфікаційної характеристики.

Література:

1. Концепція Державної програми розвитку легкої промисловості на 2005-2011 рр. // Легка промисловість. -2004. - №1. –С.8.