Филологические науки (Синтаксис: структура, семантика, функция.)

Нищук Х.В.

Лексична сполучуваність іменників із загальним значенням “портрет” із прикметниками у романі О. Уайлда “Портрет Доріана Грея”

Лексична сполучуваність, як здатність слова поєднуватися в тексті з іншими словами, привертає до себе останніми роками таку ж пильну увагу, як і значення слова. Її вивчення пов'язане з недостатньо розробленою теорією тексту і контексту, відсутністю чіткості у визначенні самого поняття "сполучуваність".

Матеріалом для дослідження послугував твір англійського письменника Оскара Вайлда “ Портрет Доріана Грея ” Корпус досліджуваних лексем (897) зібраний методом суцільної вибірки з тексту.

Мета роботи: визначити роль семантичної сполучуваності лексичної групи іменників на позначення портретних характеристик в сучасній англійській мові у творах художньої літератури (на прикладі роману Оскара Вайлда “ Портрет Доріана Грея ”), дослідження їх синтагматичних зв'язків і вивчення на цій основі їх парадигматичних відношень, виявлення як мовних, так і позамовних чинників, що впливають на вживання досліджуваних іменників.

Поставлена мета визначила необхідність вирішення наступних завдань:

- виявити основні критерії сполучуваності іменників;

- отримати частотну характеристики іменників на позначення портретних характеристик у тексті художньої літератури відповідно до результатів суцільної вибірки;

- особливості вживання досліджуваних іменників у романі О.Вайлда “Портрет Доріана Грея”.

Використовуючи теоретичні засади, розроблені М.П. Кочерганом, Т.Г. Малік, В.В. Левицького, О.В. Мусурівською та статистичні обрахування при аналізі тексту розглянемо лексико-семантичну систему іменників із загальним значенням “портрет” на матеріалі роману О.Уайлда “Портрет Доріана Грея”.

Будь-яка лексико-семантична система базується на парадигматичних та синтагматичних відношеннях. Парадигматичними називають відношення, які існують між одиницями різних мовних рівнів, а їх об’єднаннями є лексико-семантичні поля, синтагматичні ж відношення – це лінійні зв'язки слова, його сполучуваність, контекст.

Значення слова зумовлене його сполучуваністю, а розширення чи зміна сполучуваності слова (вживання слова в незвичайних контекстах) призводить до зміни його значення [1, 34].

Сполучуваність слова служить вирішальною причиною зміни його значення (Напр. oval face – овальне обличчя, full face – анфас, funny face – смішний вигляд, good face – добре ім’я (слава), face of the country – поверхня країни; обличчя країни (репутація), face of buckle – сторона пряжки, open one’s face - заговорити). Але ті значення, які “відстоялись” в мовленні, увійшли до мовної системи і визначають сполучуваність слова; вживання слова в незвичайному контексті при певних умовах може спричинитися до розширення його значення. На думку Бистрової Л.В. це діалектична єдність двох процесів: значенням визначається потужність сполучуваності лексичної одиниці, однак розширення відбувається за рахунок інновацій сполучуваності у випадку, коли вони шляхом масової імітації генералізуються [1, 34].

У випадку створення портрету відбувається підбір ситуативних типів слів до індивідуального явища, так як вживання слів із більш загальним значенням може призвести до помилкових висновків реципієнта чи варіативності результату сприйняття. Процес підбору володіє лімітованими ресурсами[Bobrow,1975]. Набір структур, які асоціюються зі словом чи понятійною суттю не є однорідним, але він звужується при більш детальному наближенні до поняття. Тому конкретний контекст може підказати про невідповідність слова із більш загальним значенням у якомусь окремому випадку, ситуації.

Отримані частотні характеристики досліджуваних прикметників показали, що за частотністю підкласи прикметників досить різко відрізняються один від одного. Середня частота вживання підкласу складає 41. Найбільш високочастотними підкласами прикметників, які описують зовнішність людини в англійській мові виявилися підкласи [arm], [hand], [face], [body], [hair] , [eyes], яким належить близько 80% усіх зареєстрованих слововживань. Низькочастотними виявилися підкласи [nose], [voice], [head].

Установлено семантичні зв'язки між дослідженими підкласами іменників на основі їх сполучувальних потенцій на рівні семантичних підкласів що мають різну величину: вони можуть бути сильними, середніми або слабкими. Найбільшу кількість парадигматичних відношень утворюють підкласи іменників [arm, hand] і [body]. Найменшою кількістю значущих парадигматичних відношень характеризуються підкласи [persons], [others] та [organs]. Підклас іменників [persons] не вступає у парадигматичні відношення з дослідженими іменниками. Найбільш сильні семантичні зв'язки виявлені між підкласами: [arms]+[body], [persons]+[spirits], [face]+[cheeks], [mouth]+[lips], [expression]+[smile], [head]+[hair].Незаповнені поля таблиці 1, які виражені “нулями” , свідчать про те, що “сполучвальні потенції” слова мають обмежений характер.

Розглянуті нами кількісні параметри сполучуваності англійських іменників із загальним значенням зовнішності дають можливість переконатися в надійності проведених досліджень та наочно проілюструвати, що найбільший показник частоти не обов’язково властивий підкласам з найбільшими величинами обсягу.

Список літератури:

1. Бистрова Л.В. Вивчення синтагматичних зв'язків слів за допомогою статистичних методів // Мовознавство. – 1978. - №4 – С. 44-47.

2. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність і лексико-семантичне поле // Мовознавство. – 1980. - №6. – С.26-35.

3. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семантики. – К: УМКВО, 1989. – 156с.

4. Т.Г. Малік Особливості вживання прикметників в авторському стилі //
Науковий вісник. Германська філологія. – Чернівці: Чернівецьк. держ.
ун-т. – 2000. - Вип.98. – С 141-147.