Фінансово-правові аспекти функціонування

валютного контролю в Німеччині

Юридично валютний контроль у Німеччині існує з 1949 року, коли був прийнятий Закон „Про валютний обіг і контроль за товарообігом” (Валютний Закон). Це була рамкова угода об’єднаної влади трьох західних зон окупації. Закон містив заборону (із зобов’язанням запиту на дозвіл) на операції з майном між громадянами та іноземцями, заборону переміщення валюти, положення про валютний контроль.

Валютний контроль у Німеччині здійснюється на основі Валютного закону від 1949 року та Закону „Про Німецький федеральний банк” від 1957 року [4, c. 111].

Одним з основних принципів економіки Німеччини є свобода руху капіталу. Не зважаючи на лібералізацію руху капіталу, ведеться суворий контроль у вигляді контролю за обліком капіталів, що перетинають державний кордон. Цим питання займаються переважно банки, а також інші кредитні організації, які передають зібрану та узагальнену інформацію до центральних банків земель або прямо до центрального банку країни. Такий збір та аналіз даних за рухом капіталу дозволяє розробляти при необхідності конкретні заходи з регулювання валютного ринку, а також використовується при складанні платіжного балансу ФРН спеціальним підрозділом Дойче Бундесбанку [2, 14].

В окремих випадках, коли цього вимагають інтереси країни або її міжнародні зобов'язання, стосовно деяких країн може бути встановлений особливий, ускладнений режим платіжного обігу. Свобода руху капіталу не означає відмови від точного визначення обсягів і напрямів його переміщення, що необхідно для статистичних цілей та складання платіжного балансу країни. Цей статистичний облік дозволяє постійно контролювати рух капіталу, а в разі потреби — приймати відповідні рішення щодо його регулювання. Облік капіталів, що надходять у ФРН, ведеться, головним чином, банками та кредитними організаціями, що регулярно передають відповідні дані до Федерального банку або центральних банків земель.

Внаслідок лібералізації валютного законодавства у ФРН особливої актуальності набуло питання щодо організації ефективної протидії використанню фінансових систем з метою відмивання капіталів, отриманих злочинним шляхом. Тому ФРН бере активну участь у розширенні міжнародного співробітництва у сфері боротьби з відмиванням грошей, одночасно вживаючи відповідні заходи на національному рівні [1, c. 25].

Таким чином, у Німеччини є відповідні законодавчі акти, контролюються валютні операції, пов’язані з рухом капіталу, проводиться боротьба з легалізацію злочинних доходів. Контролюючими суб’єктами є Німецький Федеральний банк, центральні банки земель, комерційні банки та інші кредитні установи.

Отже, в період після Другої світової війни валютний контроль в Німеччнині був досить жорстким. З покращенням валютно-фінансового стану здійснювалася поступова його лібералізація. Відмова ж від жорсткої системи валютного контролю та його лібералізація здійснювалися поступово з урахуванням змін макроекономічної ситуації в країні та її місця в міжнародному співтоваристві.

Однак, в окремі періоди погіршення економічної ситуації жорсткість валютного контролю могла поновлюватися. На думку вчених-економістів період розвитку в мирних умовах та відсутності яких би то не було катаклізмів у сфері міжнародних валютно-фінансових відносин займає не менше 20 років [3, c. 61].

Слід також зазначити, що здійснення статистичного обліку за валютними операціями можна розглядати як застосування такого методу валютного контролю, як спостереження за проведенням валютних операцій.

Таким чином, на етапі економічного розвитку суспільства, при вирішенні важливих економічних та соціальних проблем, валютний контроль стає важливим інструментом валютної політики.

Література:

1. Валютний рынок и валютное регулирование. Учебное пособие / Т.Р. Антановский, М.Б. Медведева, О.И. Павлов и др.; Под ред. Н.М. Платоновой. - М.: БЕК, 1996. – 475 с.

2. Власова М.И. Валютное регулирование и валютный контроль (зарубежный и российский опыт). – М., 1998. – 157 c.

3. Федосеев К.А. Валютный контроль за экспортно-импортными операциями в уполномоченном коммерческом банке России: Дис… канд. экон. наук: 08.00.10 / Всероссийский заочный финансово-экономический институт. – М., 1998. – 250 c.

4. Хамаганова Л.Д. Мировой опыт в организации валютного регулирования и валютного контроля. Учебное пособие. – Иркутск: Издадельство ИГЭА, 2001. – 124 c.