Асп. Простаков М. Ю.

Одеський державний медичний університет.

Попередні результати

емпіричного дослідження психологічної стійкості

в умовах навчання у медичному ВУЗі.

Постановка проблеми.

Попередній аналіз літератури дозволяє зробити висновок про недостатню розробленість багатьох теоретичних і практичних аспектів проблеми психологічної стійкості [6; 7]. При цьому сучасна вища освіта в контексті зростання вимог до засвоєння студентом все більших об'ємів інформації і упровадження нових методик навчання (Болонській процес) пред'являє високі вимоги до психологічної стійкості студентів, що обумовлює актуальність і практичне значення для вивчення можливостей підвищення якості підготовки фахівців емпіричного дослідження впливу внутрішньопсихічного інформаційно-емоційного середовища (ІЕС) на психологічну стійкість особистості що проводиться нами.

Методологічна основа дослідження. Вивчення питання ступеня наукової розробленості проблеми психологічної стійкості дозволило нам зробити висновок про перспективність застосування до дослідження даної проблеми відповідного сучасному етапу розвитку психологічної науки психосинергетичного підходу (Єршова-Бабенко, 1989), розробка якого здійснюється кафедрою філософії Одеського державного медичного університету під керівництвом професора І. В. Єршової-Бабенко [1–7].

І. В. Єршовой-Бабенко (2002) висунута концепція внутрішньопсихічного інформаційно-емоційного середовища (ІЕС) людини, яке зіставно з поняттям внутрішнього, внутрішньоособистісного світу людини, і виступає як макросередовище по відношенню до окремих психічних структур, таких як події, цінності, погляди, переживання і т.п. [3; 5].

Внутрішньопсихічна ІЕС включає потоки інтелектуальної і емоційної інформації, які, набуваючи агресивного характеру, стають агресивними чинниками (АЧ). АЧ ІЕС посилюються відповідно до принципу позитивного нелінійного зворотного зв'язку [3; 5].

Гіпотеза дослідження. Спираючись на теоретико-методологичні засади загальної психології та психосинергетичну концепцію інформаційно-емоційного середовища (ІЕС), ми припустили, що рівень агресивності внутрішньопсихічного ІЕС в рамках таких показників як підозрілість і гипотімія впливає на рівень психологічної стійкості, що виражається показниками емоційної стабільності і нейротизму.

Методика проведення емпіричного дослідження.

Впродовж двох років (2004 – 2006 рр.) проводилося лонгитюдне дослідження в якому брали участь 192 студенти, що почали навчання в Одеському державному медичному університету в 2004 році (99 студентів за фахом «Лікувальна справа» і 93 студенти за фахом «Стоматологія»).

За час проведення експерименту випробовувані регулярно проходили психологічну діагностику з використанням тесту Кетелла, шкали нейротизму тесту Г. Айзенка (Дослідження екстраверсії-інтроверсії і нейротизму людини) і особистісної шкали проявів тривоги, адаптованої Немчиним Т.А.

Результати емпіричного дослідження:

Як на констатуючому етапі емпіричного дослідження так і на етапі лонгитюдного аналізу між показниками за шкалою О («-» гипертімія – гипотімія «+») і показниками стабільності–нейротизму методики ЕPI Айзенка був виявлений позитивний кореляційний зв'язок, відповідно: r = 0,51 та r = 0,48 при p < 0,01.

Також на обох етапах емпіричного дослідження був виявлений негативний кореляційний зв'язок між показниками О («-» гипертімія – гипотімія «+») і С («-» емоційна нестійкість – емоційна стійкість «+») методики 16 PF Кетелла, відповідно: r = - 0,42 та r = - 0,48 при p < 0,01.

Окрім вивчення кореляцій між абсолютними значеннями чинників, що цікавлять нас, відповідно до цілей нашого дослідження був провдений кореляційний аналіз динаміки цих чинників. Для цього динаміка зміни значень чинників використовуваних в дослідженні методик була закодована в двійковій системі. Одиниця (1) позначала зниження або стабільність описуваного чинника у даного випробовуваного за час проведення дослідження, а двійка (2) позначала зростання значення даного чинника у випробовуваного за час проведення дослідження.

Застосування методу розрахунку коефіцієнтів кореляції Браве-Пірсона до аналізу динаміки чинників тестових методик дало наступні результати:

Були виявлені позитивна кореляція (r = 0,28; p < 0,05) між динамікою рівня показників за шкалою L («-» довірливість – підозрілість «+») методики 16 PF Кетелла і динамікою рівня стабільності–нейротизму по методиці ЕPI Айзенка і негативна кореляція (r = - 0,30; p < 0,05) між динамікою показників за шкалою О («-» гипертімія – гипотімія «+») і динамікою показників за шкалою С («-» емоційна нестійкість – емоційна стійкість «+») методики 16 PF Кетелла.

Обговорення результатів емпіричного дослідження.

Згідно гіпотезі нашого дослідження, високі показники за шкалами L («-» довірливість – підозрілість «+») і О («-» гипертімія – гипотімія «+») методики 16 PF Кетелла можуть бути інтерпретовані як вираз високого рівня агресивності внутрішньопсихічного ІЕС. При цьому чинники L і О виражають два різні аспекти агресивних чинників (АЧ) ІЕС.

Так, чинник L, згідно нашої інтерпретації, виражає ступінь спотворення сприйняття суб'єктом інших людей, оточуючих, під впливом АЧ їого внутрішньопсихічного ІЕС, а чинник О виражає ступінь спотворень сприйняття власної особистості під впливом АЧ внутрішньопсихічного ІЕС.

Позитивна кореляція між динамікою рівня показників за шкалою L («-» довірливість – підозрілість «+») і динамікою рівня стабільності–нейротизму по методиці ЕPI Айзенка, разом з негативною кореляційною залежністю між змінами показників за шкалою О («-» гипертімія – гипотімія «+») і С («-» емоційна нестійкість – емоційна стійкість «+») підтверджують висунуту гіпотезу про вплив рівня агресивності внутрішньопсихічного інформаційно-емоційного середовища на рівень психологічної стійкості. При цьому спостерігається чітка тенденція до зниження рівня психологічної стійкості особистості при підвищенні агресивності внутрішньопсихічного ІЕС.

Значущий же позитивний кореляційний зв'язок між чинником О («-» гипертімія – гипотімія «+») і показником стабільності–нейротизму за шкалою Айзенка, також як і значущий негативний кореляційний зв'язок між чинником О і чинником С («-» емоційна нестійкість – емоційна стійкість «+») методики Кетелла, виявлені як на констатуючому етапі емпіричного дослідження, так і на етапі лонгитюдного аналізу, підтверджують гіпотезу про вплив рівня агресивності внутрішньопсихічного ІЕС особистості, (виразимого чинником О “гипертімія – гипотімія”), на рівень психологічної стійкості (чинник С “емоційна стійкість” Кетелла і характеристика стабільності–нейротизму за шкалою Айзенка). При цьому характер виявлених кореляцій може бути інтерпретований як вплив високого рівня агресивності внутрішньопсихічного ІЕС (внутрішнього, внутрішньоособистісного світу людини) на зниження рівня психологічної стійкості особистості.

Література:

1. Ершова-Бабенко И.В. Методология исследования психики как синергетического объекта. Автореферат диссертации … доктора философских наук. – «Философские проблемы науки». – К.: Институт философии НАН Украины, 1993. – 30 с.

2. Ершова-Бабенко И.В. Методология исследования психики как синергетического объекта. Монография. – Одесса, ОДЭКОМ, 1993. – 124 с.

3. Ершова-Бабенко И.В. Психосинергетические стратегии человеческой деятельности (Концептуальная модель). Монография. – В.: NOVA KNYHA, 2005. – 360 с.

4. Ершова-Бабенко И.В. Методология исследования психики как синергетического объекта и психосинергетические стратегии человеческой деятельности (концептуальная модель). // Вісник психіатрії та психофармакотерапії, № 1 (9), 2006. – С. 50–53.

5. Ершова-Бабенко И.В., Голубович И.В., Подшивалкина В.И., Чернега Р.П., Берестецкая Т.А., Жуковский И.М., Еременко В.А., Желкова Л.П., Головчук В.Т., Максименко Л.В., Пашенко Т.И., Башмакова Е.В., Ульянов Б.А., Трофименко Т.В., Попов А.Ю. Человек и жизнь возможности и границы (Методология исследования). Описание концептуальных основ методологии исследования феноменов человека и жизни (На границе философии, психологии, медицины). – Заключительный отчёт кафедры философии ОГМУ. № госрегистрации 0199U000259. – Одесса, 2003, ОГМУ. – 112 с.

6. Простаков М.Ю. Предварительные результаты эмпирического исследования проблемы психологической устойчивости (на материале студентов-медиков) // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2006. – Вип.31. – С. 164-173.

7. Простаков М.Ю. К вопросу о степени научной разработанности проблемы психологической устойчивости // Збірник наукових праць Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: Науковий вісник. №1-2, 2007. – С. 134-144.