УДК 636.4.05 (477)
Рибалко В.П., доктор с.-г. наук (Інститут свинарства УААН)
Нагаєвич В.М.,
канд. с.-г. наук (Полтавська ДАА)
Герасимов В.І., канд. с.-г. наук (Харківська ДЗВА)
З метою раціонального використання свиней різних порід в 1999-2002 роках на базі Інституту свинарства УААН проведене порівняльне породовипробування свиней основних генотипів, що розводяться в Україні, з використанням загально прийнятих методик.
Результати досліджень. Найбільший середньодобовий приріст під час контрольного
вирощування (табл. 1) був зафіксований у молодняка
великої білої породи – 643 г, а найменший у тварин миргородської породи – 595
г. Свині великої білої породи швидше за інших досягли живої маси 100 кг і менше
витрачали корму на 1 кг приросту. Найгіршими ці показники були у тварин великої
чорної та миргородської порід (234 і 235 днів, 5,94 і 5,92 к.од.).
1.
Показники контрольного
вирощування свиней різних генотипів
Показники |
Генотипи |
||||||
ВЧ |
УМ |
ЧБ |
ПМ |
ВБ |
УСБ |
М |
|
n |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
Вік досягнення живої
маси 100 кг, днів |
234 |
231 |
229 |
225 |
223 |
230 |
235 |
Середньодобовий
приріст, г |
613 |
615 |
618 |
620 |
643 |
612 |
595 |
Витрати корму на 1 кг
приросту, к. од. |
5,94 |
5,81 |
5,74 |
5,81 |
5,68 |
5,79 |
5,92 |
Прижиттєва товщина
шпику, мм |
34 |
28 |
28 |
26 |
32 |
32 |
34 |
ВБ – велика біла, ВЧ – велика чорна, УСБ – українська степова біла, ПМ – полтавська м¢ясна, УМ – українська м¢ясна, М – миргородська, ЧБ – червона білопоясна.
На контрольній відгодівлі дещо кращі
показники мали свині ВБ, ПМ та ЧБ порід. Їх середньодобовий приріст досягав
725, 720 та 717 г, а вік досягнення живої маси 100 кг – 200, 202 та 201 день
(табл. 2).
2.
Показники контрольної відгодівлі свиней різних генотипів
Показники |
Генотипи |
||||||
ВЧ |
УМ |
ЧБ |
ПМ |
ВБ |
УСБ |
М |
|
n |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
Вік досягнення живої
маси 100 кг, днів |
208 |
207 |
201 |
202 |
200 |
205 |
212 |
Середньодобовий
приріст, г |
707 |
705 |
717 |
720 |
725 |
712 |
695 |
Витрати корму на 1 кг
приросту, к. од. |
4,44 |
4,33 |
4,24 |
4,30 |
4,28 |
4,37 |
4,45 |
Найменші витрати корму на 1 кг приросту були зафіксовані у тварин ЧБ – 4,24 к. од., а найбільші – у підсвинків ВЧ і М порід – 4,44 та 4,45 к. од. Сама менша величина прижиттєвої товщини шпику була відмічена у свиней ПМ – 26 мм, трохи більша у підсвинків УМ та ЧБ – 28 мм, а найбільша у тварин М і ВЧ – 34 мм. Свині УСБ і ВБ порід за цим показником займали проміжне становище.
Результати контрольного забою
підтвердили перевагу свиней ПМ і ЧБ за показником довжини півтуші
(95,3 і 95,7). Найменша довжина півтуші і найбільша
товщина шпику відмічена у тварин ВЧ породи (91,0 см і 37,7 мм). Тварини ПМ
значно перевищували представників інших генотипів за величиною площі “м¢язового вічка” – 36,1 см2. Вони ж разом із підсвинками ЧБ мали
найбільшу масу окосту – 11,8 кг, а найменшим цей показник виявився у тварин ВБ
породи – 10,3 кг. Вихід м¢яса в туші найбільшим був у свиней української м¢ясної породи – 61,7, а найменшим – у тварин ВЧ – 53,3%.
Їх туші відрізнялись і найбільшим вмістом сала – 35,4%. Найменший показник
виходу кісток зафіксовано у тушах тварин ЧБ – 9,5, а найбільший він був у свиней
ВБ – 12,7% (табл. 3).
3. Результати контрольного забою свиней при живій масі 100 кг
Показники |
Генотипи |
||||||
ВБ |
УСБ |
ВЧ |
М |
ПМ |
УМ |
ЧБ |
|
n |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
Забійний вихід, % |
69,3 |
69,4 |
67,7 |
68,0 |
71,7 |
68,1 |
69,4 |
Довжина півтуші, см |
92,7 |
92,0 |
91,0 |
91,8 |
95,3 |
93,3 |
95,7 |
Довжина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм |
34,2 |
34,7 |
37,7 |
35,1 |
30,0 |
32,0 |
31,5 |
Площа “м¢язового вічка”, см2 |
27,3 |
26,4 |
26,7 |
27,3 |
36,1 |
29,7 |
27,6 |
Маса задньої третини півтуші,
кг |
10,3 |
10,5 |
10,5 |
10,4 |
11,8 |
11,2 |
11,8 |
Вихід туші, % м¢яса |
58,6 |
57,9 |
53,3 |
53,6 |
61,5 |
61,7 |
61,3 |
сала |
28,7 |
29,8 |
35,4 |
35,2 |
28,2 |
27,4 |
29,2 |
кісток |
12,7 |
12,3 |
11,3 |
11,2 |
10,3 |
10,9 |
9,5 |
Таким чином, перевагу за відгодівельними якостями мали підсвинки полтавської м¢ясної, червоної білопоясної та великої білої порід.
Показники забійних якостей чистопородних
підсвинків підтвердили традиційний розподіл генотипів та м¢ясний, сальний і універсальний напрямки продуктивності.
Так, тварини миргородської і великої чорної породи мали самі короткі (94,0 і
90,0 см) і найбільш осалені туші (товщина шпику,
відповідно, 35,1 і 38,0 мм; вихід м¢яса – 56,3 і 58,8%). Свині ж м¢ясних генотипів мали більшу масу окосту (11,6-12,1 кг), довжину туші
(98,0-100 см) і площу “м¢язового вічка”
(28,2-36,1 см2), а також меншу товщину шпику (26,0-28,0 мм).
Висновки. При чистопородному розведенні молодняку провідних генотипів, одержаного в
умовах експериментальної бази ІС УААН, показники скоростиглості на контрольному
вирощуванні були кращими у тварин великої білої породи, на контрольній
відгодівлі – у підсвинків великої білої, полтавської м¢ясної та червоної білопоясної
порід.
Показники забійних якостей чистопородних
підсвинків, що одержані у двох серіях дослідів, підтвердили традиційний
розподіл генотипів за м¢ясним, сальним і універсальним напрямком продуктивності.