Сельськое хозяйство/3.Земледелие, грунтоведение и агрохимия.

Гресько Д.С.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Екологічні проблеми сільськогосподарських угідь в Україні

Відомо, що природа – єдина і неподільна, а сучасне господарство – результат взаємодії природи і суспільства. Отже, суспільство, господарство і природа – взаємопов’язані. Нажаль протягом тисячоліть людина посилено втручалась в природу, не дбаючи про підтримку в ній рівноваги.

Особливо ускладнились відносини суспільства і природи в XX ст., коли в процесі науково-технічної революції різко зріс антропогенний вплив на навколишнє середовище.

У будь-якому суспільстві сільське господарство є життєво необхідною галуззю народного господарства. Адже його розвиток визначає стан продовольчої безпеки кожної держави. Продукти сільськогосподарського виробництва є найважливішими в життєдіяльності людини. Сільське господарство України – найбільш природомістка галузь, що має могутній природо-ресурсний потенціал.

Найбільше негативного впливу зазнають сільськогосподарські угіддя. Майже 70 % території України займають сільськогосподарські угіддя, і тому дана галузь має більший вплив на природне середовище, ніж будь-яка інша. Розораність в Україні досягла 72 %, а в ряді регіонів перевищує 88 відсотків.

На сьогоднішній день стан сільськогосподарських угідь є критичним. Які ж основні причини? По-перше це безгосподарне ставлення до землі, сьогодні мало хто зацікавлений у вкладенні інвестицій в сільське господарство і водночас всі хочуть щоб воно давало віддачу. Байдужість влади породжує відсутність стимулів до праці сільського населення.

Із здобуттям Україною незалежності на землі немає реального власника, не допомогла поліпшити ситуацію земельна реформа. Реформа призвела до того, що ще існуючі колективні сільськогосподарські підприємства розпалися і майно було поділене. Також помилковим був напрямок максимального залучення землі до обробітку, тобто збільшення обсягу виробництва досягалося екстенсивним шляхом, (розширення площі угідь), а не інтенсивним (поліпшення техніки, технології).

Недосконала техніка і технологія обробітку землі, не дотримання науково-обґрунтованих систем ведення землеробства і, зокрема недотримання сівозмін, руйнування ґрунтових екосистем, втрата гумусу, руйнування структури і ущільнення ґрунту, водяна і вітрова ерозія ґрунтів, інтенсифікація землеробства збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси, внесення недостатньої кількості органічних добрив, недосконала система використання і внесення мінеральних добрив, що призвело до забруднення ґрунту, поверхневих вод і річок. Негативно на стан ґрунтів впливають розробки корисних копалин тому, що це призводить до виникнення безплідних, позбавлених рослинності ділянок земної поверхні. На території України практично не залишилось водоносних підземних горизонтів питного призначення де б не були виявленні пестициди, нітрати.

Однією з найболючіших проблем екології сільського господарства є надмірна хімізація. На даний час у сільському господарстві все більше використовують хімічні засоби для знищення шкідливих комах, пестициди. Надмірне застосування мінеральних добрив, зокрема азотних призводить до збільшення вмісту нітратів у продуктах харчування, а це небезпечно для здоров’я людини. Зменшення поголів’я у тваринницькому виробництві, викликає зменшення використання органічних добрив і збільшує використання хімічних добрив. За даними Держкомстату України у 2005 р. пестицидів та інших агрохімічних продуктів в Україні виробили 2416 т., у 2006 р. – 2757 т., у 2007 р. – 4098 т., у 2008 р. – 9302 т. Можна спостерігати, що у 2008 р. у порівнянні з 2007 р. виробництво збільшилось на 5204 т., (майже на 56 %)[4]. Тобто це ще раз засвідчує обсяги використання цих хімічних продуктів у сільськогосподарському виробництві, і шкоду яку вони завдають природі .

Таким чином, можна з впевненістю стверджувати, що стан екології в сільському господарстві є незадовільним. Щоб запобігти екологічній катастрофі в сільському господарстві потрібно: обмежити використання пестицидів і нітратів; вводити передову систему землеробства яка основана на використанні правильних сівозмін, науково-обґрунтованої обробки ґрунту з необхідною кількістю добрив, а також проведення різноманітних заходів, спрямованих на покращення водного режиму ґрунтів. Порушення цих вимог та несприятливі умови призводять до погіршення ґрунту та його структури та розвитку водної й вітрової ерозії. Також потрібно запровадити екологічну освіту населення проводити семінари, тренінги з керівниками сільськогосподарських підприємств, розвивати екологічний рух в Україні шляхом створення різних екологічних організацій.

Література:

1. Білявський Г.О. та ін.. Основи екології: Підручник / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков. – 2-ге вид. – К.: Либідь. – 2005. – 408 с.

2. Андрійчук В.Г. Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероблене. В.Г. Андрійчук. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.

3. Офіційний сайт Міністерства аграрної політики України [сайт http://www.minagro.kiev.ua]

4. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [сайт http://www.ukrstat.gov.ua/]