Біологічні науки/6. Мікробіологія

Скляр Т.В., Крисенко О.В., Вінніков А.І., Антонова Т.В.

Дніпропетровський національний університет, Україна

Мікрофлора при запаленнях урогенітального тракту у дитячому віці

Запальні процеси вульви й піхви є однією з найбільш актуальних проблем дитячої гінекології, їхня частота в структурі гінекологічних захворювань дівчинок досягає 65%.З літературних джерел хронічний вульвовагініт виявлений в 48% дівчат у ході профілактичних оглядів і в 30% у результаті звертання до дитячих гінекологів. В останні роки віковий склад дівчат із запальними захворюваннями гінеталій перетерпів зміни. При піку захворюваності у віці 3 і 7 років, намітилася тенденція росту числа випадків неспецифічного вульвовагініту в дівчат раннього віку. Також відзначається явне збільшення частоти, тривалості плину вульвовагінітів у дітей [1].

До факторів, що сприяють розвитку запалень різної етиології можна віднести: збільшення числа новонароджених дівчаток зі зниженими адаптаційними можливостями, з мікроекологічним дисбалансом піхви внаслідок наявності в матерів інфекційно-запальних захворювань урогінетального тракту [2]. У момент народження відбувається швидка колонізація кишечнику дитини бактеріями, що входять до складу інтестинальної і вагінальної флори матері. Вони ж визначають первинну колонізацію біоценозу піхви дівчаток, спектр якого зберігає відносну стійкість перші три роки [1]. Анатомо-фізіологічні особливості полового апарата в дівчаток: тонка шкіра, що покриває область зовнішніх гінеталій; виражена складчастість слизової оболонки піхви й наявність великої кількості вестибулярних залоз; лужне середовище піхвового вмісту; малий зміст глікогену; відсутність паличок Дедерлейна; слабка естрогена насиченість. Найбільш виражена алергізація дітей 2-3 років [3]. Збільшення кількості простудних захворювань, ентеробіоза, дитячих інфекцій, захворювань сечовивідних шляхів, дискінезії кишечнику й жовчевивідних шляхів, хвороби печінки й підшлункової залози. Недостатні гігієнічні навички батьків і самих дівчинок. З існуючих захисних механізмів збереження мікробіоценозу піхви в дівчаток можна перелічити наступні: десквамація й цитоліз поверхневих клітин епітелію піхви, фагоцитоз, залучення неспецифічних імунних і гуморальних компонентів. У результаті, мікробіологічна картина біотопу піхви дівчаток представлена контамінацією більше 20 видами мікроорганізмів, титр яких коливається на низькому рівні (103-105 КОЕ/мол). Колонізаційну резистентність піхви забезпечують асоціації 4-5 видів факультативних і строгих анаеробів [4]. Залежно від тривалості плину патологічного процесу вульвовагініти підрозділяють на: - гострі; - хронічні. Залежно від етиологічного фактора: - інфекційні (у групі інфекційних вульвовагінітів виділяють вульвовагініти специфічної й неспецифічної етиології); - неінфекційні (вульвовагініти, що виникли внаслідок впливу стороннього предмета, механічних, хімічних, термічних факторів на ніжну слизову оболонку зовнішніх полових органів у дівчаток).

Основну групу становлять бактеріальні неспецифічні вульвовагініти, що не мають специфічних збудників. Найпоширенішими мікроорганізмами, що виявляють у дівчинок з вульвовагінітами, є коагулазонегативні стафілококи, стрептококи, ентерококи, корінебактерії, кишкова паличка, гарднерели. В 20 - 30% випадків причиною розвитку інфекційного вульвовагініту є асоціації аеробних і анаеробних мікроорганізмів [3]. Клінічні прояви вульвовагініту характеризуються наявністю болів в області вульви, відчуттям печіння після сечовипускання, сверблячкою, дискомфортом в області зовнішніх полових органів, місцевими катаральними проявами від мінімальної пастозності вульви до гіперемії й інфільтрації, наявністю виразок в області вульви [2].

Діагностика запалень ґрунтується на ретельному зборі анамнезу, аналізі скарг пацієнток. Ступінь виразності запальних процесів установлюється лікарем після детального гінекологічного обстеження. При огляді оцінюється стан вульви, піхви, уретри, області навколо анального отвору. Обов'язковим методом дослідження при вульвовагінітах будь-якої етиології є бактеріологічне дослідження відокремлюваного з піхви й поверхні вульви.

Різний видовий склад мікроценоза пояснюється розходженням гормонального тла й особливістю розвитку слизової в дівчинок у різні періоди (дитинство й препубертатний період). У період гормонального спокою (від 0 до 8 років), особливості мікроекологічного стану піхви характеризуються перевагою в мазках парабазальных і базальних клітин, кокковой флори, відсутністю паличок Додерлейна, слабким розвитком механізмів самоочищення. Слизова оболонка піхви й вульви стоншена. Крім того, фізіологічна гіпоестрогенія є тлом для виникнення вульвовагінітів бактеріальної етиології із приєднанням алергійного компонента [4].

Література:

1. Солосов М.П Урогінетальні інфекції у дітей .-М ., 2002.-52 с.

2. Коколіна В.Ф. Дітяча гінекологія. М.: МИА, 2001.-362 с.

3. Зарицин К.Є. Гінекологія дітей і підлітків.-Л.: Мед., 1998.-293 с.

4. Завідова А.С. Матеріали до питання фізиології ї патології половой системи у дівчат шкільного віку. Краснодар, 1990. 21 с.