Грінка Л.М.
Науковий
керівник: Раца О.Б.
Буковинська державна фінансова академія
м. Чернівці
Проблеми підготовки фахівців з
маркетингу
Дискусії на
тему дилеми розвитку вищої освіти тривають вже давно, але кожний ВНЗ має власне
бачення і намагається у циклі освітнього процесу відповісти на основні
запитання: чого і як навчити, щоб оптимально підготувати молодь до життя і
діяльності у більш конкретному суспільстві. У різноманітних пропозиціях і
заходах можна виразно помітити бажання удосконалити навчальні процеси для
досягнення високих освітніх стандартів.
Потреба у
змінах методів і технологій формування маркетингових компетенцій і підготовки
фахівців з маркетингу зумовлена зміною зовнішнього середовища. По-перше йдеться
про зміну ситуації на українському освітньому ринку. З 1992 р. – року початку
введення дисципліни «Маркетинг» і підготовки фахівців [2, 53], спеціальність
«Маркетинг» викликала істотне зацікавлення з боку абітурієнтів. Посада
менеджера з маркетингу була надто популярною. Водночас початок ХХІ ст.
охарактеризувався спадом і низьким попитом з боку вступників до вищих закладів
освіти порівняно з іншими спеціалістами галузі знань «Економіка і
підприємство». По-друге, у період економічної кризи відбувається зниження
платоспроможності населення, що може позначатися на можливостях молоді
здобувати вищу освіту і знизити доступність її. По-третє, у складні для
економіки часи більшість підприємств переживають стрес, при цьому маркетингові
бюджети стають особливо вразливими.
Судячи по
великій кількості публікацій з маркетингової тематики, що з’являються у світі,
принаймні в частині містяться пропозиції новаторських рішень або тільки
змінюють точку бачення на відомі вже проблеми. Такими є праці Наталії Чухрай,
Сергія Мельникова, Майї Голованової, Людмили Шульгіної. Саме в зазначених
працях досліджуються проблеми підготовки фахівців з маркетингу на сьогодні в
Україні.
В останньому
десятиріччі виразно збільшився науковий доробок маркетингу, про що свідчить
зростаюча кількість публікацій, видань, присвячених цій проблематиці, статей і
матеріалів конференцій. У цьому зв’язку показовим є видання першого підручника
з теорії маркетингу, розробленого колективом авторів і виданого у Київському
національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана у 2008 р. [ 2,54].
Зміни на
ринку обумовлюють потребу у вдосконаленні
методів підготовки майбутнього фахівця з маркетингу, що й являє собою
мету даного дослідження. А також основних проблем, пов’язаним із даним
питанням.
Як і у разі з
ринковою практикою і наукою система навчання в сфері маркетингу в Україні з
початком Незалежності будувалась майже з нуля. Сьогодні, коли значні успіхи на
ниві маркетингових напрямків вже у минулому,
настав час удосконалення маркетингової освітньої пропозиції освітніх установ.
Навчання у
сфері маркетингу вимагає безперервного контакту з практикою, відстеження
найновіших трендів, постійного дослідження поточної ринкової ситуації і
справжнього професіоналізму у ході проведення лекцій і практичних занять. Заняття з маркетингу в особливий спосіб
вимагає привабливої форми. Важко сьогодні уявити маркетингові дисципліни без
мультимедійних презентацій, ринкових ігор, групових робіт, комп’ютерних занять
або зустрічей з практиками бізнесу.
Проблема
полягає в тому, що студенти заінтересовані першочергово у заняттях, які відразу
можуть використати. Виразний акцент ставиться на практику, яку розглядають
як перспективний засіб. Практичність
знань з маркетингу оцінюються дуже високо. Важливим виступає і критерій обсягу
переданих знань: якщо дається надто широкий їх вміст, студенти не будуть в
змозі це засвоїти, якщо ж малий – скоротиться здатність до роботи розуму.
Форма подання
маркетингових знань має важливе значення для ефективності освітнього процесу.
Навчання у сфері маркетингу на рівні вищого закладу освіти повинно бути
динамічним, інноваційним і гнучким. Освіта повинна бути систематично
збагачувана новаторськими способами навчання.
До останніх
можна віднести такі методи:
1)
метод «cаse study», вагомою перевагою
якого є набуття студентом вміння аналізу й оцінки розв’язання і самостійного опрацювання маркетингових проблем [2,
57];
2)
залучення студентами інформації, доступної в мережі (наприклад, перегляд
баз даних, звітів, галузевих аналізів), необхідної для правильного вирішення
сформованої викладачем маркетингової проблеми.
Важливу роль
для підвищення статусу професії маркетолога відіграє Українська асоціація
маркетингу (УАМ), що разом з викладачами ряду провідних вузів впроваджує
систему професійної сертифікації маркетологів [3, 66].
Одержання
сертифіката студентами вузів дасть можливість отримати більше незалежну й об’єктивну оцінку знань і у свою чергу
претендувати на одержання цікавої й згодом вищої оплачуваної роботи.
Сьогодні
працедавці очікують насамперед усебічно навчених особистостей, які після
короткого внутрішнього введення у курс справи стають повноцінними членами
колективу. Підприємства нового типу мають потребу у новому класі фахівців, які
володіють загальними маркетинговими
вміннями, а також необхідними особистими рисами.
Отже, можна
зробити висновок, що існуюча ситуація вимагає
швидких змін освітньої парадигми. Тому
в сучасній освіті потрібно формувати
активні позиції і збагачувати управлінські, інтерперсональні вміння. На занятті
з маркетингових предметів слід формувати
у студента такі вміння і риси характеру, як креативність, відкритість,
об’єктивність, заповзятливість, розвинене логічне й абстрактне мислення,
витримка у важких ситуаціях, навички аналізувати прийняті рішення на підставі
залученої інформації та інші.
До
перспективних напрямів розвитку маркетингової освіти можна віднести глобальне
навчання, співпрацю з підприємствами, інтеграцію науки й освіти, а також
інтернаціоналізацію університетів.
Список
використаних джерел:
1.
Людмила Шульгіна. Маркетолог на підприємстві: стратег чи мішень? //
Маркетинг в Україні. – 2009. – № 5. – С. 61-67.
2.
Наталія Чухрай. Маркетингові компетенції і проблеми підготовки фахівців з
маркетингу // Маркетинг в Україні. – 2009. – № 2. – С. 53-58.
3.
Сергій Мельников, Майя Голованова. Сертифікація маркетологів // Маркетинг в
Україні. – 2009. – № 3. – С. 66-68.