Слободянюк О.В.

(магістр Вінницького національного

аграрного університету)

наукові дослідження в сфері

бухгалтерського обліку, контролю

та аналізу: стан, проблеми, орієнтири

ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

І. Вступ

Гроші постійно здійснюють кругообіг і безперервно знаходяться на всіх стадіях діяльності будь-якого підприємства. Гроші в межах встановлених лімітів можуть знаходитися у вигляді готівки в касі, а інші суми зберігають на рахунках в банках. Частина грошей може бути вкладена в цінні папери з метою одержання доходу від них.

ІІ. Постановка завдання

Метою цієї статті є висвітлення сучасного стану та вдосконалення організації обліку касових операцій та операцій на рахунках у банках.

ІІІ. Результати

До касових операцій відносять операції підприємств між собою, з підприємцями та фізичними особами, що пов’язані з прийманням та видачею готівкових коштів у разі проведення розрахунків через касу підприємства. Касові операції здійснюють відповідно до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637.

Порядок організації роботи установами банків України з готівкового обігу регулює «Інструкція про касові операції в банках України», затверджена постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. №337.[3]

Для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій юридичні та фізичні особи відкривають в установах банків рахунки, що регулюється Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. №2121-ІІІ та «Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті», яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. №492. [4]

Для зберігання грошей, здійснення розрахунків готівкою повинна бути каса. Це спеціально обладнане та ізольоване приміщення, призначене для приймання, видачі та тимчасового зберігання грошей. У касі зберігається готівка, грошові документи, а також дорогоцінні метали.

Касові операції виконує касир. У касира мають бути нормативні документи, що визначають організацію та порядок ведення касових операцій. Касир несе матеріальну відповідальність за зберігання всіх прийнятих ним цінностей. Підприємства, котрі здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюють ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки). Ліміт каси – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час. Готівка, що перевищує встановлений ліміт каси, здають до банку для зарахування на рахунки. Банкам і підприємцям ліміт каси не встановлюють.

Установлення ліміту каси проводить підприємство самостійно на підставі розрахунку. В ньому розраховують середньоденні надходження та видачі готівки. Для цього сума виручки (надходження до каси) за будь-які три місяці з останніх дванадцяти ділиться на кількість робочих днів підприємства за три місяці. Середньоденні надходження (видачі) готівки є сумою, яка береться для встановлення ліміту каси, розмір котрого затверджується внутрішніми наказами підприємства. [2]

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 6 липня 1995 р. №265/95-ВР визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках, передбачених зазначеним законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

РРО – пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та реєстрації кількості проданих товарів (наданих послух).

Реєстрація РРО проводиться в органах державної податкової служби за місцем знаходження суб’єкта підприємницької діяльності, а якщо СПД обслуговується в інспекціях по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку.

У період виходу з ладу РРО або відключення електроенергії розрахункові операції проводять з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі ОРО) та розрахункової книжки. Ці документи застосовують також тоді, коли згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО.

Книга ОРО реєструється в ДПС на кожний РРО, або на окрему господарську одиницю.

Касові операції оформлюють документами типової форми. Вони мають застосовуватися без змін на всіх підприємствах незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності.

Наказом Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 р. №51 затверджені такі форми документів:

- Прибутковий касовий ордер, форма № КО-1;

- Видатковий касовий ордер, форма № КО-2;

- Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, форми № КО-3, № КО- 3а;

- Касова книга, форма № КО-4;

- Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей, форма № КО-5.

Для обліку іноземної валюти ведуть окрему касову книгу, в якій відображають наявність і рух готівки у відповідній валюті і в перерахунку за курсом на гривні.

Синтетичний облік касових операцій, ведуть на рахунку 30 «Каса». Це активний рахунок, за дебетом якого відображають надходження грошей в касу, а за кредитом – їх вибуття з каси. [3]

Банківські рахунки – це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги та зобов’язання банку щодо його клієнтів і контрагентів, та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Суб’єкт господарювання самостійно обирає банк для відкриття рахунку. Взаємовідносини між комерційними банками та їх клієнтами ґрунтується на договірних засадах і здійснюються на платній основі.

Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

Фінансові установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов’язкових платежів) лише за умови пред’явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік в органі державної податкової служби.

Фінансові установи починають видаткові операції за рахунком платника податків з дати отримання фінансовою установою документально підтвердженого повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби. Підприємства можуть відкривати більше одного рахунку в банку.

Комерційні банки встановлюють плату за касове обслуговування у розмірі, передбаченому договором. Видачу готівки для виплати пенсій через підприємства зв’язку та для касового обслуговування бюджетних установ комерційні банки здійснюють безкоштовно.

Банки відкривають рахунки зареєстрованим у встановленому порядку фізичним та юридичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності, філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, виділеним у процесі приватизації.

Відкриття рахунків реєструють в установі банку в спеціальній книзі, де їм присвоюються відповідні номери.

Усі юридичні особи незалежно від форм власності та їх відокремлені підрозділи у банк подають картку із зразками підписів і відбитка печатки у двох примірниках. У картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України та установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів.

Закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку.

У разі закриття поточного або вкладного (депозитного) рахунку суб’єкта господарювання банк протягом трьох робочих днів з дня закриття рахунку (включаючи день закриття рахунку) повідомляє про це відповідний орган державної податкової служби.

Облік операцій за рахунками 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти» ведуть в журналі № 1, а сільськогосподарські підприємства – в журналі-ордері № 2с.-г.

Списання грошей з поточного рахунку та їх надходження на рахунок проводять за такими документами: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, заяви на акредитив, платіжні картки, чеки, меморіальні ордери та інші.

Установи банку несуть відповідальність за дотримання правил здійснення розрахункових операцій по рахунках їх клієнтів.

Облік коштів на поточному рахунку ведуть у бухгалтерії господарства на рахунку 31 «Рахунки в банках». Це активний рахунок, за дебетом якого відображають наявність та надходження коштів, а за кредитом – їх вибуття.

Для розрахунків при здійсненні поточних операцій в установах банку підприємства можуть відкривати валютні рахунки. Через валютні рахунки здійснюють розрахунки між юридичними особами при зовнішньоекономічній діяльності, операцій на міжбанківському валютному ринку України, оплату товарів з використанням пластикових карток та чеків, купівля та продаж іноземної готівкової валюти за готівкові гривні через мережу обміну валюти, купівлю за готівку вільноконвертованої валюти, чеків міжнародних платіжних систем, виплату готівкової іноземної валюти за переказами з-за кордону.

Облік іноземної валюти, яка знаходиться на рахунках в установах банків, ведуть підприємства на активному грошовому рахунку 31 «Рахунки в банках». До нього відкривають такі субрахунки: 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті», 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

Готівку в іноземній валюті обліковують на рахунку 30 «Каса». До нього також є субрахунки: 301 «Каса в національній валюті», 302 «Каса в іноземній валюті». [4]

IV. Висновки

Таким чином, облік грошових коштів має дуже важливе значення, не залежно від того де він ведеться чи в касі, чи на рахунках в банку, бо у розпорядженні підприємства яке випускає продукцію, виконує роботи або надає послуги є грошові кошти за якими повинен бути встановлений жорсткий контроль. Щоб правильно вести облік розрахункових операцій, треба їх чітко формулювати в первинних документах і докладно розписувати суми платежу.

Грошові кошти підприємства створюються за рахунок власних та залучених коштів. Облік грошового обігу має бути таким, щоб забезпечити мінімальний шлях збирання і обробки інформації. Його важливим завданням є постійне вдосконалення та розвиток обліку з урахуванням досягнень науки і практики.

V. Література

1. Головко С. І. Шляхи підвищення ефективності розрахунково-касових послуг комерційного банку // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – №20. – С.35-37.

2. Горбатюк С. Ліміт каси // Справочник экономиста. – 2008. – декабрь. – С.52-59.

3. Сук Л., Сук П. Організація обліку касових операцій // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2009. – №6. – С.32-44.

4. Сук Л., Сук П. Організація обліку операцій на рахунках у банках // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2009. – №8. – С.34-44.