Бардадим М.В.

Дніпропетровського державного аграрного університету

Біржова торгівля зерном

У ринковій економіці товарні біржі є важливим елементом ринкової інфраструктури. На них відбувається постійна, організована за певними правилами широкомасштабна оптова торгівля за зразками, стандартами і пробами. На товарних біржах реалізуються, як правило, товари, що мають однорідні властивості.

Організацію біржового ринку слід розглядати як засіб підвищення ефективності реалізації сільськогосподарської продукції та досягненню паритету цін між сільським господарством та промисловістю.

У світовій практиці товарні біржі виступають класичною структурою узгодження попиту і пропозиції та визначення репрезентативних ринкових цін, навколо яких вибудовується переважна частина взаємозв'язків в економіці. Відсутність у країні бірж фактично означає відсутність ринкової економіки. Саме тому низка урядових рішень була спрямована на розвиток біржового механізму, організацію на його основі оптової торгівлі агропродукцією і зустрічного придбання ресурсів. Проте досягнуті нині практичні результати цього залишаються обмеженими.

В Україні, на жаль, торгівля зерном через товарні біржі не отримала належного розвитку. Сільськогосподарські підприємства практично не використовують біржові канали реалізації зернових, а надають перевагу позабіржовому ринку. Хоча відносно самих аграрних бірж, то основною товарною групою, по якій укладаються угоди купівлі-продажу, є зернові культури, що становлять понад 91 % від загальної кількості угод. 7,6 % припадає на сільськогосподарську продукцію не зернової групи та промислові товари й 1,4 % – на насіннєвий матеріал.

В Україні у 1998 р. зареєстровано 223 біржі, що більше, ніж у Європі та США. На початок 1995 р. їх кількість досягла 458, у тому числі агропромислових – 30. Проте обсяги біржової торгівлі у 1997 р. в загальних обсягах реалізації відповідної продукції сільськогосподарськими товаровиробниками України становили по зерну лише 1,3 %, соняшнику – 3,1 %, цукру – 5,6 %. Протягом 2002 року на біржовому ринку України загальний обсяг зернових, які проходять по експортних контрактах, становив 13350 тис. тонн. На 90 % це були обсяги ячменю та пшениці. Продовжувала діяти вимога щодо обов'язкової реєстрації експортних контрактів на зерно виключно на акредитованих для таких операцій біржах. Отже, основним чинником, який вплинув на зростання біржової торгівлі є обслуговування біржами експорту зерна.

Для посилення ролі товарних аграрних бірж потрібно розвивати на них форвардні і ф'ючерсні операції, за яких покупець зерна оплачує частково (авансом) чи повністю його вартість. В Україні є певний досвід біржових операцій з форвардними контрактами, які є етапом переходу до ф'ючерсно-опціонних операцій. Однак за форвардними контрактами продається дуже мало зерна, а за ф'ючерсними практично не було.

Протягом 2001-2002 pp. було вжито ряд заходів, які гарантуватимуть виконання ф'ючерсів. Функціонуванню біржі сприятиме прийнятий Верховною Радою України Закон "Про зерно та ринок зерна в Україні". Урядом в 2002 році було розпочато проект "Українська ф'ючерсна біржа" по запровадженню механізму ф'ючерсної торгівлі. Створена Міжвідомча координаційна рада з питань організації ф'ючерсної торгівлі при Кабінеті Міністрів України (Розпорядження KM України від 16 вересня 2002 р. № 540р.).

Функціонування ринку зерна неможливе без створення і злагодженого функціонування інформаційних й маркетингових установ, їхня діяльність повинна бути спрямована на інформування усіх суб'єктів ринку зерна щодо попиту, пропозицій, цін на зерно.

У Дніпропетровській області створено міжбіржову електронну мережу, куди ввійшло 8 областей і Крим. Рік, як вона працює. Виставляючи партію зерна у Дніпропетровську, її побачить і зможе купити більша кількість претендентів. Це і є своєрідна концентрація ринку, при котрій утримується нормальний рівень цін. У сучасних умовах розвитку біржового аграрного ринку України інформаційний простір є важливою складовою дієвої інфраструктури ринку. Розроблена Союзом аграрних бірж України інформаційна система даних дає змогу накопичувати, структурувати, обробляти, аналізувати та представляти всім зацікавленим особам зібрану інформацію, її можна визначити як базову для проведення моніторингу біржового аграрного ринку.