Економічні науки/3 Фінансові відносини

Мараховська Т. М.

Побережняк Г.М.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК ПРОЦЕС ОЦІНКИ ВИЗНАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТРЕБ ПІДПРИЄМСТВА ТА ДЖЕРЕЛ ЇХ ПОКРИТТЯ

Перехід нашої країни до ринкової економіки це період оздоровлення фінансового стану більшості підприємств і він багато в чому залежить від рівня й постановки фінансового планування, що визначає рух фінансових ресурсів та їх відповідність матеріальним ресурсам, забезпечує реальне використання економічних важелів, органічне поєднання товарно-грошових відносин і механізму менеджменту економікою підприємства.

Окремі аспекти сутності, структури; прийомів та методів фінансового планування розроблені у працях М.Д. Білик, О.Г. Білої, Г.М. Тарасюк, В.П.Нелеп, В.С. Каретнікової, Г.О. Крамаренко.

Проте, проблема фінансового планування залишається ще недостатньо дослідженою і багато питань, що стосуються врахування особливостей розмірів підприємств, форми власності та інших факторів, як в теоретичному, так і в практичному плані залишаються нерозробленими і потребують детального вивчення. Ще менш розроблено ці питання стосовно сільськогосподарських підприємств.

Фінансове планування дає змогу менеджерам підприємства орієнтуватись у розмірах грошових коштів, що їх може отримати підприємство у своє розпорядження, джерелах надходження коштів, достатності фінансових ресурсів для здійснення операційної та інвестиційної діяльності, обсягу коштів, який має бути перерахований в бюджет, державні цільові фонди, сплачений за позиками банків та інших кредиторів, напрями розподілу і використання прибутку на підприємстві, рівень забезпечення реальної збалансованості планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності і самофінансування. Тобто, фінансове планування на підприємствах сприяє більш повному виявленню внутрішніх резервів, забезпечує необхідний попередній контроль за створенням і використанням фінансових ресурсів [3].

Фактори, які обмежують використання фінансового планування на підприємствах:

1. Високий ступінь невизначеності на українському ринку, пов'язаний із глобальними змінами в усіх сферах суспільного життя (їх непередбачуваність ускладнює планування);

2. Незначна частка підприємств, які мають фінансові можливості для здійснення серйозних фінансових розробок;

На жаль, неможливість застосування фінансового планування на підприємствах зумовлюється не лише перерахованими вище факторами, а й звичайним небажанням керівників цих підприємств вдаватися до його методів та прийомів. Відмовляючись від застосування фінансового планування, керівники підприємств таким чином відмовляються й від ефективнішого розв'язання таких завдань, які є основними на підприємстві, а саме:

- забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності;

- визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ступеня раціонального його використання;

- виявлення власних резервів збільшення прибутку за рахунок економного використання грошових засобів;

- встановлення раціональних фінансових відносин із бюджетом, банками та контрагентами;

- виконання інтересів акціонерів та інших інвесторів;

- контроль за фінансовим станом, платоспроможністю та кредитоспроможністю підприємства [1].

Аналіз існуючої практики складання фінансових планів дозволяє виділити основні причини, що стримують впровадження фінансового планування на підприємствах України:

- високий рівень невизначеності на ринку, пов'язаний з тривалими глобальними змінами в усіх сферах суспільного життя (непередбачуваність цих змін ускладнює фінансове планування);

- загальне зниження рівня та ролі планування на підприємствах, що зумовлене об'єктивними і суб'єктивними причинами. Об'єктивні причини полягають в недоліках централізованої системи планування, існуючої створеної в умовах планової економіки, яка не є адекватною в ринкових умовах функціонування підприємств. Фактично, по своїй суті фінансове планування на промислових підприємствах залишається результатом перерахуванням виробничих показників у фінансові, стимулюючи і мотиваційні фактори при цьому незадіяні.

Ринкові вимоги змінюють зміст фінансового планування, оскільки, раніше підприємства орієнтувались на збільшення обсягу виробництва продукції відповідно до плану, а зараз на збільшення прибутку. У зв'язку з цим, потрібен значно вищий, ніж ми маємо сьогодні, науково - обґрунтований рівень планування фінансового - господарської діяльності підприємств.

Точність планування можна підвищити, якщо підприємства почнуть заздалегідь (до випуску продукції) домовлятися між собою і укладати контракти [2].

Досвід багатьох розвинутих компаній промислових країн показує, що за сучасного ринку, з його жорсткою конкуренцією, планування фінансово-господарської діяльності є найважливішою умовою їх виживання, економічного зростання та процвітання. Саме воно дає змогу оптимально пов'язати наявні можливості підприємства щодо випуску продукції з попитом і пропозицією, що склалися на ринку.

Як виявляється на практиці, підприємства, на яких застосовуються методи фінансового планування, мають змогу ефективніше організувати свою виробничо-господарську та економічну діяльність, адже фінансове планування це реальна економія грошей і часу.

Отже, шляхами вдосконалення фінансового планування на підприємстві має стати:

- використання при фінансовому плануванні достатньої інформаційної бази, яка б відповідала вимогам менеджера як за кількістю так і за якістю. Слід використовувати такі джерела інформації як постанови директивних органів із питань розвитку галузі; законодавчі акти; вихідні дані, які розраховуються відповідними службами підприємства при розробці проекту плану (прибуток, економічні нормативи); результати попередньої роботи зі споживачами із встановлення довгострокових господарських зв'язків та укладення договорів поставок та надання послуг; інформація про використання трудових та матеріально-технічних ресурсів (із досвіду закордонних підприємств); матеріали аналізу виробничо-фінансової діяльності з метою виявлення внутрішніх резервів виробництва та збільшення прибутку підприємства;

- самостійність підприємств у фінансовому плануванні, яка дасть змогу при розробці фінансового плану гнучко реагувати на зміни зовнішніх та внутрішніх умов виробництва та збуту.

- вільне ціноутворення для рівноваги витрат та отриманих результатів, тобто витрати на планування повинні раціонально співвідноситися з отриманими результатами;

- гнучка система планування з метою допуску можливості коригування її при зміні зовнішніх умов стану підприємства.

Практичне впровадження вказаних заходів дасть можливість усунути причини, що стримують впровадження фінансового планування на підприємствах і удосконалити фінансове планування відповідно до ринкових вимог, що позитивно вплине на фінансову діяльність підприємств різних форм власності [4].

Планування повинно охоплювати всі галузі діяльності підприємства, а також всі етапи, дії та операції як господарських процесів, так і процесів управління. Якщо при плануванні щось випаде з сфери уваги менеджера, то неминуче виникнення у цій ланці неузгодженості, і як наслідок цього зривів або порушення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Узагальнюючи особливості фінансового планування на підприємствах можна виділити основні напрями підвищення якості планування, зокрема: удосконалення методичної основи, яка полягає у підвищенні точності порівняння затрат і результатів майбутньої господарської діяльності; розвиток нормативної бази; підвищення рівня професійної підготовки фахівців та інформаційно - технологічного забезпечення.

Література:

1. Конторщикова О. Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством // Економіка, фінанси, право. — 2002. — № 6.

2. Лихота У.П.Фінансова стратегія управління підприємством // Фінанси України 2/2001.

3. Поддерьогін А. М.. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000.

4. Інтернет ресурс: http:// www.zakon.rada.gov.ua.