Потяк Ю.І., Гончарук Н.С.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Антикризова політика національного банку України

Вступ .Фінансова криза в більшості розвинених країнах світу спричинила негативні наслідки економічних процесів, що, в свою чергу, значною мірою зачепило й українську економіку. Особливо в останні кілька місяців Національний банк України працює у вкрай складних умовах. Тому що, економіка України перебуває як вже зазначалось в стані кризи, і це не може не відображатися на грошово-кредитній сфері. Саме сфера грошово-кредитних відносин є частиною економіки та опосередковує рух товарів і послуг в ній.

Актуальність теми. Більшість громадян, підприємців і виробників у повсякденному житті тісно пов’язана з банківською системою, котра забезпечує циркуляцію фінансових потоків і в свою чергу, обслуговує різні галузі економіки. Стабільність банків є запорукою економічного зростання і в умовах кризи банки беруть на себе функцію компенсатора макроекономічних дисбалансів.

Висвітлення проблеми. Національний Банк України став першим державним органом, що почав офіційно реагувати на економічну кризу. Але, не менше ніж криза, на діяльність НБУ впливають суб’єктивні чинники. Весь цей час НБУ перебуває під процесом цинічних, образливих та безпідставних звинувачень. Це в свою чергу позначається на стабільності функціонування банківської системи, оскільки загострює негативні очікування в суспільстві та провокує нові хвилі відпливу депозитів із банків. Про це свідчать результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру ім. Розумкова з 17 по 24 грудня 2008 року,щодо дій органів влади, зокрема НБУ, з подолання кризи:

1.Нічого не знаю про його(її) дії стосовно подолання кризи – 6,8%.

2.Важко відповісти – 9,6.

3.Не впливають на кризову ситуацію – 8,2.

4.Сприяють подоланню кризи – 7,8.

5. Поглиблюють кризу – 67,7%.

Навіть у такій несприятливій ситуації НБУ виконував і виконує покладені на нього певні зобов’язання. Незважаючи на всі труднощі, які постали перед НБУ він продовжує забезпечувати розрахунки в економіці та в міру можливого надає їй кредитну підтримку.

Облікова ставка центрального банку має важливе значення в економіці. Це ціна, за якою центральний банк емітує гроші в оборот у процесі первинної безготівкової (кредитної) емісії. Національний банк України з 12 серпня 2009 року зменшив облікову ставку до 10,25% (востаннє її було підвищено на 2 в.п. – до 12% наприкінці квітня 2008 року).Мета зниження облікової ставки – закріпити позитивні зміни на фінансовому ринку та стимулювати економічний розвиток країни. Причому Голова Національного Банку України Володимир Стельмах не виключає подальшого її зменшення[1,22].

Світова фінансова криза стала лише каталізатором загострення негативних процесів, які з часом тільки накопичувались в економіці України. НБУ намагався вжити заходів, щоб зменшити, а потім взагалі виключити вплив зовнішніх ризиків на економіку України, а саме:

1) створював умови і розширював можливості банків щодо підтримання їх ліквідності .

2) проводив адекватну процентну політику, яка була спрямована на стимулювання того щоб населення активніше заощаджувало.

3) Нарощував валютні резерви , які знадобились надалі та дали змогу збалансувати попит і пропозицію іноземну валюту в період піку кризи.

4) НБУ стимулював комерційні банки укладати угоди в національній валюті і особливо зважено звертати увагу і боротися з зовнішніми ризиками.

Перед НБУ в період кризи постало завдання підтримки цінової стабільності. Процентні ставки повинні бути спрямовані на це завдання і змінюватись відповідно до реакції ринку на поточне зниження процентної ставки, а також до змін які відбуваються в економіці України.

Заходи НБУ, щодо забезпечення стабільності банківської системи України передбачали:

- стабілізація фінансової сфери банківської системи;

- недопущення відпливу коштів вкладників з банків;

- безперебійне здійснення платежів;

- збалансування попиту і пропозиції на іноземну валюту;

- забезпечення належного рівня ліквідності банків.

Важливими діями, щодо нормалізації ситуації з ліквідністю банків сприяло те що НБУ підтримував її саме через механізм рефінансування. Кредитне рефінансування надавалися банкам із використанням прозорих процедур на підставі Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків. НБУ надав банкам кредитів рефінансування на загальну суму близько 105 млрд. грн., у тому числі кредитів «овернайт» -- на суму 43 млрд. грн. Це в свою чергу сприяло вчасному виконанню банками своїх зобов’язань перед НБУ. Також надання банкам кредитів рефінансування в умовах відпливу коштів та підвищеного попиту клієнтів на іноземну валюту забезпечило обслуговування банківською системою економічного обороту. [4,14].

В свою чергу уряд України з свого боку не зробив нічого для стабілізації банківської системи. Якщо аналізувати інші країни світу то можна спостерігати, що саме уряди були головними розробниками програми щодо порятунку банків. Важливим є те, що саме ці програми передбачають: виділення значних бюджетних коштів для рекапіталізації банків; викуп спеціалізованими державними банками або агенціями негативних банківських активів. Саме ці заходи в більшості країн світу допомагають вирішити проблеми в банківській системі, а саме звільняють баланси банків від негативних активів.

Криза змусила НБУ детальніше і всебічно здійснити за участю аудиторських компаній діагностичне обстеження банків ці заходи мають на меті визначити поточну і перспективну життєдіяльність комерційних банків. Адже попри активні антикризові акції НБУ, банки продовжують зазнавати збитків. Найбільші втрати в II кварталі зафіксували Райффайзен Банк Аваль (716 млн.грн) і ПУМБ(484 млн. грн.). У числі найбільших банків, що показали, хороші показники у Ощадбанку(314 млн.грн.) і Приватбанку(65 млн.грн).

Висновок. Отже, перед НБУ постало багато завдань які треба вирішити,щоб подолати негативні наслідки інфляції, а саме:

- забезпечити достатню пропозицію грошових ресурсів і звичайно здійснення жорстокого контролю за структурою їхнього використання;

- запровадити виважені інструменти для правильного спрямування емісійних ресурсів НБУ;

- розробити низку заходів антикризового характеру в сфері банківського нагляду та грошово-кредитної політики. Зокрема, розширити нормативне резервування за кредитними операціями; Запобігти достроковому погашенню зобов’язань резидентів України за кордоном; посилити вимоги щодо прозорості управління банками;запровадити обмеження верхньої межі ставки залучення банківськими установами на внутрішньому ринку депозитів фізичних осіб.

Всі заходи, що застосовував Національний банк України для стимулювання ситуації допомогло стимулювати і знизити напругу на грошово-кредитному ринку.Це в свою чергу поступово уповільнювало відплив депозитів із банківської системи, в тому числі коштів населення, збільшення ліквідності банківської системи, а особливо стабілізація на міжбанківському кредитному ринку.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Дорошенко І.В, О.О Делі. Заходи щодо подолання фінансової кризи НБУ.//Інвестиції: практика та досвід.—2009-№ 24, с.22-23

2.Владичик У.В.Особливості регуляторної політики НБУ у секторі іноземного банківництва.// Вісник БДФА – 2009- №2, с.91-96.

3.Гонсалес-Парамо Х.М. Роль центрального банку в управлінні ризиками під час кризи.//Фінансовий ринок України.—2009 -№6, с.3-6.

4.Батковський В., Домрачев В. Політика процентних ставок центрального банку у кризових умовах// Вісник НБУ.—2009- №9, с.14-16.

5.Шаповалов А. НБУ діяв і діятиме адекватно загальноекономічній ситуації//Вісник НБУ.—2009-№3, с.3-7.