Лещішина К.М.
Криворізький економічний
інститут ДВНЗ
«КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна
Супрун А.А., к.е.н., доцент
НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ КОМПАНІЙ ЗІ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ
В розвинених країнах світу страхування життя займає від 40 до 60% страхового ринку і виконує як функцію страхового захисту громадян і забезпечення високих стандартів їх життєдіяльності, так і накопичення коштів для інвестування в економіку. В Україні стан цього сегменту ринку не дозволяє говорити про виконання вказаних функцій. Надходження страхових премій зі страхування життя не перевищують 4% від надходження страхових премій в цілому по страховому ринку. Не останню роль в такому стані речей відіграє державне регулювання галузі. Так, на державному рівні не вирішені питання:
формування страхового законодавства щодо регулювання діяльності компаній зі страхування життя;
встановлення економічно обґрунтованих нормативів щодо достатності капіталу страховиків і якості їх активів;
забезпечення довіри до компаній зі страхування життя шляхом створення державних гарантій повернення коштів страхувальникам у вигляді заснування державної перестрахової компанії та фонду захисту вкладів громадян, які уклали договори зі страхування життя.
Формування капіталу компаній зі страхування життя і його розміщення потребують суттєвих удосконалень, при чому як на макрорівні, так і на рівні самих страхових компаній. Особливо гостро ця проблема проявилася під час фінансово-економічної кризи (в докризовому періоді коштів, отримуваних від страхувальників, та коштів інвесторів цілком вистачало і для забезпечення ліквідності, і для розвитку страхових компаній).
Вивчення закордонного досвіду, думок вітчизняних вчених дозволяють сформувати концепцію державного контролю за формуванням і використанням капіталу компаній зі страхування життя, відповідну процедуру, і розробити ряд конкретних економічних нормативів такого контролю. Концепцію державного контролю за формуванням і використанням капіталу компаній зі страхування життя можна представити у вигляді таблиці (табл.1).
Зупинимося більш детально на пункті якості активів та перестрахуванні, як на таких, що потребують додаткових роз’яснень.
За проведеним вивченням нормативів коефіцієнтів ризику зміни вартості наявного капіталу компаній зі страхування життя в країнах ЄС [1] та за результатами власного дослідження і вивчення ситуації на фінансовому ринку України в докризовому періоді і в період кризи, пропонуються скориговані нормативи для застосування при оцінці платоспроможності компаній зі страхування життя в Україні (табл.2).
Таблиця 1
Авторська концепція державного
регулювання капіталу
компаній зі страхування життя
|
Об’єкт
регулювання |
Зміст
регулювання, нормативи |
|
Статутний
капітал |
Розмір статутного капіталу має бути
не меншим за 3 млн. Євро (що відповідає сучасним європейським стандартам).
Статутний капітал має бути сплачений виключно в грошовій формі і впродовж
всього існування компанії утримуватися в ліквідних активах (грошові кошти, їх
еквіваленти, державні цінні папери) |
|
Резервний
капітал |
За останніми змінами до
українського законодавства, резервний капітал має бути не менше за 15%
статутного капіталу, вимоги до ліквідності такі ж, як і до статутного
капіталу |
|
Нерозподілений
прибуток |
Необхідним є встановлення норми
щодо обов’язкового реінвестування частки чистого прибутку до компанії в
обсязі, не меншому за 20% чистого прибутку. Ця норма є необхідною для
створення резерву виплат гарантованих 4% за договорами страхування життя у
випадку, якщо компанія працюватиме збитково. |
Продовж.табл.1
|
Фактичний
запас платоспроможності (нетто-активи) |
Фактичний запас платоспроможності
розраховується як власний капітал страховика за мінусом суми нематеріальних
активів. Обов’язковою умовою є встановлення нормативу, за яким не менше 20%
фактичного запасу платоспроможності має бути представлене грошовими коштами.
Другою умовою є обов’язкове перевищення суми нетто-активів над сумою
статутного капіталу (в принципі це витікає і з положень господарського
кодексу). |
||
|
Достатність
капіталу |
Власники компанії мають формувати
додатковий капітал в залежності від кількості отриманих ліцензій і
ризиковості видів страхування (аналог застосовуваного в ЄС гарантійного
фонду). Окрім цього на даному етапі розвитку страхового ринку України (до
2012 року) співвідношення між власним капіталом і сумою довгострокових
(математичних) резервів має бути не меншим за 0,5. Згодом (зі стабілізацією
ринку) цей показник може бути зменшений до 0,3. |
||
|
Якість
активів |
І власні кошти, і кошти
страхувальників та інших кредиторів компанії мають бути розміщені в надійних
активах з врахуванням коефіцієнтів ризику (як це передбачено в страховому
законодавстві ЄС). При цьому різниця між сумою активів з врахуванням
коефіцієнту ризику їх втрати і балансовою вартістю активів не повинна бути меншою
за 30%. В іншому випадку регулятор має проводити перевірку і видавати приписи
страховику щодо переформатування структури активів. |
|
|
|
Страхові
резерви |
Регулятором має бути встановлений
чіткий порядок реєстрації правил формування довгострокових (математичних)
резервів і резервів збитків (належних виплат). При цьому обов’язковим має
бути проведення експертизи актуарних розрахунків страховика. Для цього в
Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні має бути
створений департамент актуарних розрахунків. Страхові компанії повинні
складати окремий баланс розміщення страхових резервів, вести персоніфікований
рахунок кожного страхувальника. Розміщення страхових резервів має бути чітко
регламентованим. При цьому повинна виключатися можливість вкладення коштів
страхувальників в спекулятивні або неліквідні цінні папери. Інвестування
коштів страхових резервів має оцінюватися виключно за справедливою вартістю.
Регулювання має бути спрямоване на забезпечення поверненості коштів і
запобігання ситуації переоцінки вкладень (коли балансова оцінка є більшою за
ринкову). |
|
|
|
Перестрахування |
Компанії мають перестраховувати не
менше 20% ризиків. При цьому усе перестрахування має здійснюватися на
“твердих” ринках. Не менше 5% має бути перестраховано в державній перестраховій
компанії. |
|
|
Коефіцієнт ризику вкладень капіталу (КРВК) пропонується розраховувати за формулою:
КРВК = Активи, скориговані на ризик / Балансова вартість активів
Таблиця 2
Коефіцієнт ризику зміни вартості активів
наявного капіталу компаній зі страхування життя в Україні
|
Коефіцієнт ризику, % |
Балансовий актив |
|
0 |
Грошові кошти в касі і на поточному
рахунку
|
|
7 |
Державні облігації, облігації, що мають рейтинг ААА, майбутні
надходження (переплати або від’ємні значення) з податків, кошти на короткострокових
депозитах |
|
10 |
Кошти на строкових депозитах терміном від 3-х місяців до 1 року,
облігації, які мають рейтинг нижчий за ААА, незароблена премія від
зареєстрованих страхувальників, дебіторська заборгованість від угод з
зареєстрованими страхувальниками |
|
15 |
Кошти на строкових депозитах терміном 1 рік і більше, облігації та
інші строкові вкладення, що підлягають викупу один раз на рік і рідше,
інвестиційний дохід наростаючим підсумком, несплачені відшкодування від
зареєстрованих перестраховиків |
|
18 |
Інші інвестиції в цінні папери, привілейовані та звичайні акції,
дебіторська заборгованість терміном до 90 діб, іпотечні заставні |
|
20 |
Банківські метали, дебіторська заборгованість терміном більше 90 діб,
нерухомість. |
|
25 |
Кредити надані страховиком, фінансова допомога. |
|
40 |
Інші активи |
Порогове значення показника рекомендується встановити на рівні 0,7. Менший за значенням показник означатиме високий ризик втрати вартості активів страховика.
Нормативи, що пропонуються, є значно більшими, ніж ті, що використовуються в країнах ЄС, але необхідно зважати на такі фактори як загальна економічна і політична нестабільність, високий рівень інфляції, коливання валютного курсу, інші системні ризики.
Перестрахування є необхідним атрибутом страхового процесу (це можна вважати аксіомою страхування взагалі). Зважаючи на більшу передбачуваність і прогнозованість ризиків компаній зі страхування життя, порівняно з компаніями, що здійснюють ризикове (загальне) страхування, рівень перестрахування у компаній зі страхування життя в розвинених країнах світу є невеликим (в межах 10%). Зважаючи на набагато менший рівень капіталізації вітчизняних страховиків, що здійснюють страхування життя, пропоновано норматив обов’язкового перестрахування в межах 20%. При цьому перестрахування пропонується проводити лише в закордонних страхових компаніях з найкращими рейтингами (так звані “тверді” ринки перестрахування).
Що
стосується формування державної перестрахової компанії, на необхідність або
доцільність створення такої компанії вказували деякі вітчизняні вчені [2]. Погоджуючись з думкою про доцільність
створення такої компанії, можна пропонувати концепцію її функціонування (табл.
3).
Таблиця 3
Концепція функціонування державної
перестрахової компанії
|
Мета
створення |
Надання більшої стабільності страхового
ринку, стійкості страхових операцій, проведення досліджень процесів, що
відбуваються на страховому ринку, прогнозування, ситуаційне моделювання,
сприяння співпраці вітчизняних і закордонних страхових і перестрахових
компаній |
Продовж.табл. 3
|
Діяльність |
Має регулюватися або окремим
законодавчим актом, або окремим розділом Закону України “Про страхування”
(або прийняттям Закону України “Про перестрахування”). В основу має бути
покладене те, що компанія може перестраховувати як ризики компаній зі страхування
життя, так і ризики компаній загального страхування. Сформовані резерви
компанії мають вкладатися в інвестиційні проекти, перелік яких має
затверджуватися Кабінетом Міністрів України. Повернення коштів має
гарантуватися державою, що закріпить статус перестрахової компанії як
особливо надійної. |
|
Фінансування |
Статутний капітал компанії має бути
сформований за рахунок коштів, виділених Кабінетом Міністрів України. Далі
компанія має фінансуватися за рахунок перестрахової діяльності (отриманні
перестрахових премій, інвестиційній діяльності). Окрім цього компанії можна
доручити сформувати фонд повернення внесків вкладникам компаній зі
страхування життя, які збанкрутіли. До додаткових функцій варто віднести
можливість видавати короткострокові стабілізаційні кредити компаніям зі
страхування життя. |
Окремі моменти останнього пункту слід розкрити більш детально. Мова йде про формування фонду повернення внесків вкладникам компаній зі
страхування
життя. На необхідність формування такого фонду як основи повернення довіри і
подальшого розвитку страхування життя в Україні вже давно вказували і вчені і
практики страхової справи [2]. При
цьому функціонування фонду в переважній більшості випадків представлялося у
вигляді такої схеми (рис.1).
Функціонування такого фонду забезпечить виконання двох важливих функцій:
перша –
захистить страхувальників на випадок банкрутства страховика;
друга –
забезпечить (після певного розвитку ринку) додатковий попит на державні цінні
папери.
Забезпечення через пропонований механізм
гарантованого захисту інтересів страхувальників, які уклали договори
страхування життя, сприятиме поверненню довіри до нього і зростанню продажів
страхових полісів в рази [3].
Цінні папери, емітовані державою
Рис.1. СТРУКТУРА ФОРМУВАННЯ ФОНДУ ЗАХИСТУ ФІЗИЧНИХ
ОСІБ, ЩО УКЛАЛИ ДОГОВОРИ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ
За нашою концепцією, даний фонд має
працювати не відокремлено, а в складі державної перестрахової компанії і
управлятися нею. За такого підходу, схема функціонування державної
перестрахової компанії і фонду гарантування у її складі матиме такий вигляд
(рис.2).
На наш погляд, за такою схемою функціонування
державної перестрахової компанії буде досягнуто максимального ефекту, який
полягатиме в:
забезпеченні інтересів страхувальників щодо
гарантування повернення їх коштів за будь-яких обставин;
поступовому зростанню ринку послуг зі
страхування життя (завдяки збільшенню довіри з боку потенційних
страхувальників);
зростанні фінансового потенціалу
перестрахових компаній, і відповідно, в збільшенні інвестицій в економіку
України.
Державна перестрахова
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис.2. ПРОПОНОВАНА СХЕМА
ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕРЕСТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ
1.
Придбання і
реалізація державних цінних паперів.
2.
Здійснення
перестрахових внесків і отримання компенсацій компаніями, які здійснюють
страхування життя.
3.
Здійснення
перестрахових внесків і отримання компенсацій компаніями, які здійснюють
ризикове страхування.
4.
Відшкодування,
що здійснюються страхувальникам за компанії зі страхування життя, які
збанкрутіли.
Далі визначимо напрямки удосконалення
процедури державного контролю за діяльністю компаній зі страхування життя, і
зокрема в плані управління формуванням і використанням їх капіталу.
Відповідно до вимог страхового законодавства
України, компанії зі страхування життя ведуть окремий баланс розміщення власних
коштів і коштів страхових резервів. Отже, об’єктом державного контролю повинні
виступати фактично два баланси. Відповідно до законодавства України, страхові
компанії мають проходити щорічно в обов’язковому порядку аудиторську перевірку
і аудитор має підтверджувати їх фінансову звітність. Окрім цього звітність
страховиків перевіряється Державною комісією з регулювання ринків фінансових
послуг в Україні. Але один з об’єктів знаходився поза межами контролю, а саме
правильність формування страхових резервів (тобто другий відокремлений баланс
страховика).
Отже,
контроль має бути комплексним і проводитися трьома службами: державною,
незалежною аудиторською і незалежною актуарною. З врахуванням аудиторської і
актуарних перевірок система контролю за формуванням і розміщенням капіталу
страхових компаній виглядатиме так (рис.3).
Рис. 3 СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗА
ФОРМУВАННЯМ І ВИКОРИСТАННЯМ КАПІТАЛУ КОМПАНІЙ ЗІ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ
1. Компанія подає, а Державна
комісія контролює сформований і сплачений статутний капітал, кількість
учасників страховика, їх статус.
1.
Компанія подає
документи про методику обрахунку тарифів, формування страхових резервів,
політику обліку та розміщення власних коштів і коштів страхових резервів.
2.
Актуарна служба
підтверджує правильність складання розрахунків.
3.
За підсумками
року робиться незалежна аудиторська перевірка і результати перевірки
передаються в компанію і до Державної комісії.
За такого підходу до формування системи
контролю, ризик недорезервування коштів страхових резервів суттєво знижується,
а імовірність знайдення похибок, помилок і зловживань, навпаки, зростає.
Література:
1.
Статистика
Європейського ринку страхування // www.cea.eu
2. Супрун А.А. Напрямки
удосконалення перестрахового захисту в Україні // Науковий збірник. Вісник
Криворізького економічного інституту КНЕУ, Випуск 1(9). – Кривий Ріг: 2007.–
С.56-61
3. Супрун А.А. Проблеми
розвитку в Україні страхування життя та шляхи їх вирішення // Фінансова система
України: Збірник наукових праць. – Острог: Видавництво НАУ “Острозьська
академія”, 2007. – Вип.9. – Ч.4. – С. 283-291