Кучер О.Б.

Науковий керівник Пентелейчук О.В

Буковинська державна фінансова академія

Необхідність розвитку малого підприємництва в Україні.

Підприємництво - це провідний сектор ринкової економіки, який забезпечує насиченість ринку товарами та послугами, сприяє здоровій конкуренції, створює новий прошарок підприємець-власник. Воно базується на самостійній, ініціативній, систематичній, на власний ризик, діяльності по виробництву продукції, наданню послуг і зайнятістю торгівлею і має на меті отримання прибутку[1,151]. Сьогодні саме з малим підприємництвом держава пов'язує надію на швидкі позитивні структурні зміни в економіці, вихід з економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ. Як зазначено в нещодавно прийнятому Верховною Радою закон: ”Про державну підтримку малого підприємництва ”, воно розглядається як “провідна сила в подоланні негативних процесів в економіці та забезпеченні сталого позитивного розвитку суспільства, як одна із сфер забезпечення зайнятості населення, запобіганню безробіттю та створення нових робочих місць ”. В сучасній науковій літературі розвитку малого бізнесу в кризовій ситуації приділяють науковці значну увагу. Теоретичні та методичні аспекти проблеми, що досліджується, висвітлено в працях таких вчених-економістів як Дрига С. Г., Черненко С.М., Ляпін Д. В., Гаврилюк В. та інші[3,4,5]. Зокрема, практично всі вони сходяться на думці, необхідності проведення глобальних реформ для того щоб стрімко змінити дану ситуацію з малим підприємництвом, що призведе і до покращення стану економіки країни особливо в період і по закінченню економічної кризи . Перспективи малого і середнього бізнесу пов'язані і з його особливою роллю як в переході до ринкової економіки, так і в її становленні. Насамперед це полягає в тому, що самостійне господарювання суб'єктів підприємницької діяльності активно впливає на формування конкурентного середовища[1,155]. Адже кожен підприємець старається зайняти свою нішу на ринку товарів чи послуг, прагне випускати потрібну і якісну продукцію, намагаючись тим самим привернути до себе споживача. Все це перетворює мале підприємництво у своєрідний соціальний двигун економічного розвитку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості і спонукає до зростання. Великою мірою роль малого підприємництва полягає у вирішенні питання зайнятості, що проявляється, насамперед, у здатності малого та середнього бізнесу створювати нові робочі місця і поглинати надлишкову робочу силу. Особливо це стосується нинішнього стану справ в Україні в цілому. Адже в той час, коли йде процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, малі фірми не тільки зберігають, але й створюють нові робочі місця. З огляду на це, як, доречі свідчить і зарубіжна статистика, мале підприємництво є більшим стабілізуючим фактором, ніж велика індустрія [5,88]. Окрім вирішення проблем створення нових робочих місць, формування конкурентного ринкового середовища та відповідної кон'юнктури ринкової економіки, малі підприємства виконують ще ряд важливих функцій. Зокрема в країнах з ринковою економікою малі підприємства відіграють велику роль в стимулюванні технологічних інновацій, створюючи їх у 2-2,5 рази більше, ніж великі компанії. Крім того, створення і діяльність великої кількості малих підприємств забезпечує стабільний розвиток регіональної економіки. Завдяки більш високій конкуренції вони краще забезпечують місцеві ринки товарами і послугами і в той же час значно менше дестабілізують ситуацію на ринку робочої сили при банкрутстві окремих з них в порівнянні з великими підприємствами [5,92]. Малі підприємства використовують здебільшого місцеві ресурси, міцніше прив'язані до місця свого розташування. Крім того вони є значним джерелом поповнення місцевих бюджетів, часто беруть участь у спонсоруванні місцевих програм, будучи зацікавленими в економічному розвитку території, на якій вони знаходяться. Крім інших вищезазначених функцій підприємництва виділяються саме та, що воно виступає важливим джерелом фінансового та організаційного забезпечення соціального захисту, вносить визначальний внесок у зменшення соціальної напруги і демократизації ринкових відносин. Саме мале підприємництво своїми руками забезпечує свій рівень життя воно є фундаментальною основою у формуванні середнього класу. Немаловажна роль малого підприємництва полягає і в тому, що воно виступає інвестором вітчизняної економіки, а також сприяє розширенню експортних можливостей держави[3] . 50—60% валового продукту, вироблюваного в західних країнах і приблизно 70% зайнятого населення, припадає на малі підприємства. В Україні цей показник складає 10%. Якщо говорити про кількість малих підприємств по регіонах України, то, без сумніву, пальма першості належить Києву, де, як свідчить статистика, в 2008 році було зареєстровано 57,7 тисяч підприємств. На другій позиції впевнено влаштувалася Донецька область, де було зареєстровано 33 тисячі підприємств. Третю сходинку посіла Дніпропетровська область — 22 тис., далі розташувалися Харківська область 21,1 тис.), Львівська область (17,2 тис.) та Автономна Республіка Крим (15,2 тис.). Найменша кількість бажаючих відкрити свій бізнес зафіксована на Буковині (4,1 тис.), тамтешнє населення не від хорошого життя покинуло свої домівки та подалося за кращою долею за кордон на заробітки. У Тернопільській (4,3 тис.), Волинській (4,7 тис.) та Рівненській (4,7 тис.) ситуація аналогічна[6]. Для покращення ситуації у малому бізнесі в Україні слід реформувати фінансово-кредитну і податкову політику щодо підтримки малих підприємств. Надзвичайно актуальною проблемою є залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у різних формах та за напрямками вкладення. Для динамічного розвитку підприємницьких структур незалежно від їх форм власності потрібно сформувати систему державного регулювання і підтримки малого підприємництва. Підвищення ролі та значення малих підприємств в економіці України висунуло нові вимоги до формування відповідної ринкової інфраструктури(фінансово-кредитні інститути, біржі, інвестиційні фонди і компанії, інформаційні консультативні фірми, бізнес-центри і т.п.), тому державні органи повинні більше уваги приділяти формуванню її основних елементів і виробленню належної законодавчої бази. Реалізація цих заходів надасть нашим підприємцям значні можливості для самореалізації. Тим самим підприємництво може досягти підвищення своїх показників до рівня розвинутих країн.

Література:

1. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К.: КНЕУ, 2004. – 528 с.

2. Ковтун О. І. Стратегія підприємства. – Л.: Новий світ-2000, 2005 – 385 с.

3. Дрига С. Г., Макрорівневі та інструментальні функції малого підприємництва.// Український фонд підтримки підприємництва. – 2008.

4. Ляпін Д. В., Державна політика та регіональні програми розвитку малого підприємництва.// Бізнес та влада – партнери. – 2009.

5. Черненко С.М. Передумови, чинники і результати розвитку малого підприємництва – Київ: Ін-т економіки НАН України, 2001. – С. 86-93.

6. www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики

7. Чернявський А. Стратегічні завдання розвитку малого підприємництва.// Економіка і держава. - 2005. - №4. - С. 38-41.