Экономические науки/2. Финансы и банковское дело

К.е.н., доц. Соляник Л.Г., Попова А.В.

Національний гірничий університет

Вдосконалення управління банківськими ресурсами

Фінансова криза, яка розпочалася в Україні у 2008 р., поставила перед банками низку проблем, про які вже встигли забути - масове вилучення депозитів, зниження довіри до банківської системи, нестабільність валютних курсів. На сьогодні беззаперечним є факт, що діяльність українських банків у 2010 р. буде здійснюватися у надзвичайно складних умовах, і тому одним із першочергових завдань економічної політики держави є збереження банківської системи і недопущення банкрутств банків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дає змогу зробити висновок, що цим проблемам присвячено багато праць як українських, так і зарубіжних авторів. В Україні дослідження проблем формування та ефективного використання ресурсної бази вітчизняних банківських установ здійснювали такі провідні вчені, як Васюренко О., Дзюблюк О., Заруба О., Кириченко О., Мороз А., Савлук М., Ятченко А. та ін, якими достатньо обставно висвітлено питання ресурсної політики, управління депозитними операціями та інші аспекти формування ресурсної бази комерційних банків.

Розвиток банківської системи залежить від багатьох зовнішніх та внутрішніх чиників, які впливають на ефективність її діяльності. Вони мають достатньо динамічний характер. У зв’язку з цим проведені наукові дослідження не вирішують повною мірою всіх проблем діяльності банків в сучасних умовах, пов'язаних із раціональними підходами до формування банківських ресурсів в період фінансової кризи. Тому ці питання потребують подальших науково-теоретичних та практичних досліджень.

Метою роботи є висвітлення результатів наукових досліджень щодо визначення впливу ресурсної бази та рівня капіталізації комерційних банків на розвиток банківської системи України; залучення додаткових фінансових ресурсів на основі вдосконалення механізму використання нових аналітичних інструментів та програм співпраці з потенційними клієнтами комерційних банків. Результатом чого стане стабільний приплив капіталу в банки, підтримання банківської ліквідності, що є надзвичайно актуальним завданням у період кризових явищ на вітчизняному та світовому фінансових ринках.

Розглядаючи напрями ресурсної політики банку, слід зазначити, що вони пов'язані з акумуляцією банківських пасивів (депозитів, запозичених та власних коштів) та трансформацію цих пасивів у кредити та інвестиції.

Аналіз динаміки зобов’язань комерційних банків свідчить, що загальний їх обсяг систематично збільшувався. В 2009 році загальна сума зобов’язань складала 806823 млн.грн, що майже в 7 разів перевищувало обсяги 2005 року (рис. 1).

Загальна позитивна тенденція до зростання депозитного портфеля банків в умовах фінансової кризи була збережена тільки завдяки запровадженню обмежень на дострокове вилучення депозитів та переоцінці валютних депозитів на балансах банків.

Досвід функціонування української банківської системи показує, що важливим джерелом формування банківських ресурсів є кошти фізичних осіб, питома вага яких в структурі зобов’язань комерційних банків у 2005 році складала 35,55% від загальної їх суми, а в 2006 збільшилася до 38,5% [7]. Проте кризові явища другої половини 2008 року спровокували суттєвий відплив коштів фізичних осіб із банків. За інформацією Національного банку України, за два місяці з банківської системи було вилучено гривневих депозитів на 16,5 млрд.грн [3]. Отже, в 2008 році питома вага депозитів фізичних осіб зменшується до 30,86 %, а 2009 році - до 26,43% [7]. Подібна динаміка спостерігається і з коштами суб’єктів господарської діяльності (рис.2).

Реалізація завдання щодо вдосконалення депозитних операцій комерційних банків на практиці безпосередньо пов'язана саме з необхідністю збільшення обсягів вкладних операцій із населенням, оскільки стабільний приплив грошових коштів у банки дасть можливість видавати кредити та готувати базу для подальшого зростання і самого банку, і економіки загалом. Але для того, щоб зробити дійсно цікаву пропозицію клієнтам, банкам необхідно мати певні аналітичні інструменти і розробляти програми лояльності. І взагалі основним завданням банку при розробці пакета депозитних послуг має стати чітке формулювання того, чому клієнти повинні принести свої заощадження у конкретний банк. Для цього необхідно:

— розробити прості і зрозумілі споживачеві депозитні продукти;

— депозити повинні враховувати інтереси певного сегмента споживачів, на який орієнтується банківська установа;

—провести дослідження кола наявних та потенційних клієнтів, проаналізувати джерела їх доходів і фінансові очікування;

—звернути увагу на навчання і мотивацію персоналу щодо роботи із збільшеними обсягами активів і пасивів;

—залучати кошти від громадян шляхом реалізації ощадних сертифікатів. Сертифікати мають підвищену, порівняно з депозитом, прибутковість, що привабить інвесторів, разом з тим вони погодяться з дисконтом у разі дострокового пред'явлення сертифіката банку.

Важливою складовою акумуляційної ресурсної політики банку є політика капіталізації. Банківський капітал відіграє визначальну роль у процесі створення і функціонування комерційного банку, хоча становить незначну частину банківських ресурсів. Величина капіталу визначає обсяги активних операцій банку, розмір депозитної бази, можливості запозичення коштів на фінансових ринках, максимальні розміри наданих кредитів та інші важливі показники, які істотно впливають на діяльність банку. Сьогодні питання залучення та підтримки достатнього обсягу капіталу є основною вимогою до вітчизняної банківської системи, оскільки в міжнародному аспекті високий рівень капіталізації банківської системи є ознакою стабільності в державі.

Однак незважаючи на те, що сукупний приріст капіталу в банківській системі України у 2009 р. порівняно з 2005 р. становив 592,81 % (98134,8 млн.грн), і загалом на початку 2009 р. становив 114689,02 млн.грн проти 16554,22 млн.грн у 2005 р., адекватність регулятивного капіталу у 2008 р. знизилась до 13,92%. Це пов'язано із тим, що темпи зростання активів у 2009 р. перевищили темпи зростання капіталу, бо сукупний приріст активів в банківській системі у 2009 р. становив 771559,96 млн.грн або 637,73 % у порівнянні з показниками 2005 року [8]. Проаналізувавши показники адекватності регулятивного капіталу комерційних банків за останні роки можна стверджувати, що загалом прослідковується негативна динаміка, яка виражена наступною функцією (рис. 3).

Проведений аналіз свідчить, що нинішній рівень капіталу в банківській системі України є недостатнім для забезпечення стабільного функціонування і розвитку банків, а також належного покриття ризиків банківської діяльності, що істотно обмежує можливості банків розширювати асортимент своїх продуктів і послуг для підприємств та населення, спричинюючи високу вартість ведення банківського бізнесу. Нестійкий характер розвитку економіки, пов'язаний із високим ризиком втрати банківських доходів, а також висока інфляція, яка, збільшуючи номінальну вартість активів і пасивів банку, водночас зменшує реальну вартість його капіталу, об'єктивно зумовлюють потребу реалізації заходів із збільшення рівня капіталізації.

Проблема управління ресурсами, залученими комерційними банками, має не тільки кількісну, але і якісну сторону. Перед комерційними банками стоїть завдання ефективного розміщення ресурсів, яке відшкодувало б затрати та принесло банку прибуток, а також забезпечило виконання пропонованих Національним банком України вимог щодо ліквідності банку. Це можливо при здійсненні комерційним банком у тісному взаємозв'язку пасивних операцій з активними.

Формування та реалізація ефективної ресурсної політики комерційного банку значною мірою залежить від того, наскільки збалансованими за строками є джерела залучення та напрями розміщення ресурсів. Стабільність банківської діяльності забезпечується шляхом підтримання динамічної рівноваги пасивів і активів із постійною заміною коштів, що вилучені із банківських ресурсів, новими. Пасиви і активи як банківської системи в цілому, так і окремих комерційних банків, незбалансовані за строками, тобто характерна зміщена структура балансу: пасиви значно коротші за активи, що породжує підвищений попит на довгострокові ресурси і підтримує ризики ліквідності на високому рівні (рис. 4).

У своїй діяльності банки забезпечують узгодження пасивів та активів, що призводить до зміни якісних характеристик акумульованих коштів, в процесі чого і проявляється трансформаційна функція банків. Банки акумулюють кошти з різних джерел із доволі відмінними параметрами. В результаті формується сукупність стабільних і нестабільних ресурсів, які необхідно розмістити в конкретні активи, що відрізняються від акумульованих коштів як за строками (рис. 4), так і за обсягами. Тому одним із основних завдань банку є трансформація якісних характеристик цих коштів таким чином, щоб вони відповідали вимогам активів.

Таким чином проведені дослідження щодо визначення ефективності ресурсної бази вітчизняних комерційних банків свідчать про необхідність використання нових аналітичних інструментів та програм, запропонованих автором, для мобілізації тимчасово вільних грошових коштів і перетворення їх в реальні кредитні ресурси, що забезпечить стимулювання залучення вкладів та їх збереження.

Капітал банківської системи залишається недостатнім для стабільного її функціонування і розвитку, що, в свою чергу, гальмує розширення масштабів операцій у реальному секторі економіки. А підвищення капіталізації банківської системи дозволить забезпечити приріст активів і збільшити кредитування нефінансового сектора, а також посилити роль внутрішніх механізмів перерозподілу капіталу, що підвищить стійкість національної фінансової системи, дозволить уникнути ризиків при виникненні нестабільної фінансово-економічної ситуації.

Література

1. Вовчак О.Фінансова стратегія розвитку банку як передумова ефективності його діяльності / Вовчак О.// Банківська справа. – 2008. - № 3. – с. 23.

2. Галіцейська Ю. Оптимізація роботи банків із залучення депозитів населення в умовах фінансової кризи / Ю. Галіцейська // Банківська справа. – 2009. - № 6. – с. 85.

3. Рисін В.В. Складові елементи ефективної ресурсної політики комерційного банку / В.В. Рисін // Регіональна економіка. – 2009. - № 3. – с. 115.

4. Рисін В.В. Трансформаційна функція банків у процесі реалізації їх ресурсної політики / В. Рисін // Регіональна економіка. – 2008. - № 1. – с. 139.

5. Рихліцький В.В. Проблеми залучення коштів українськими банками на міжнародних ринках в умовах фінансової кризи / В. Рихліцький // Регіональна економіка. – 2009. - № 2. – с. 113.

6. Фостяк В.В. Роль банківського капіталу в забезпеченні розвитку національної економіки / В. Фостяк // Регіональна економіка. – 2009. - № 3. – с. 123.

7. www.bank.gov.ua

8. www.aub.org.ua