Экономические науки/Маркетинг и менеджмент

Студентка ИЭУ, Сошилова Ю.О.

Донецкий национальный университет экономики и торговли, Украина

Стратегічний контролінг в діяльності підприємства і його інструменти
 
В умовах становлення ринкових відносин будь-яке підприємство поза залежністю від форми власності стає економічно і юридично самостійним.
Слід зазначити, що теорія стратегічного контролінга зосереджує увагу на зобов'язаннях підприємства й альтернативних можливостей. Їхня конкретизація полягає в наступному:
1) Підприємства беруть на себе ряд ділових зобов'язань, що у результаті приводять до обміну економічними цінностями за допомогою ділових операцій. Ефект від аналізу подібного роду зобов'язань полягає в тім, що стає зрозумілим, як змінюються ціни на підприємстві за визначений період часу, а також ступінь схильності підприємства ризику.
2) Менеджери є агентами різних зацікавлених груп. Вони не завжди виконують зобов'язання відповідно до прийнятої стратегії підприємства або найбільш ефективним способом. Крім того, право висновку зобов'язань розподіляється по різних рівнях менеджменту й у деяких випадках делегується окремим обличчями чи фірмами поза даним підприємством. 
3)Зобов'язання приводять до змін цінностей усередині підприємства, що реалізуються в матеріальній формі у виді грошових потоків. Готівка -первинний ресурс будь-якого підприємства, іншими словами, - ресурс, на якому базуються всі інші ресурси підприємства.
4) Зобов'язання беруть на себе керівники, що мають право на керування потенціалом підприємства.
У свою чергу, потенціал підприємства визначає діапазон альтернативних можливостей, що може використовувати підприємство. Однак варто врахувати, що для ухвалення рішення про їхнє використання потрібно визначити, чи приведуть прийняті зобов'язання до збільшення грошової маси. Після прийняття такого роду рішень необхідно контролювати й аналізувати наслідку. Тим самим створюються умови для наступного збільшення потенціалу.
Отже, стратегічний контролінг можна визначити як фінансовий аналіз проблем, зв'язаних з чотирма факторами: зобов'язаннями, контролем, грошовими потоками (витратами) і потенціалом підприємства.
Не можна не відзначити, що сьогоднішні економічні проблеми мають специфічні форми прояву. Як свідчить світова практика, неминучим проявом будь-якого сучасного ринку, що використовує неспроможність як ринковий інструмент перерозподілу капіталу, є банкрутство. Подібного роду кризові явища в економіці господарських систем визначені самою сутністю підприємництва, що завжди сполучено з невизначеністю досягнення кінцевих результатів, а виходить, і з ризиком утрат. 
Стратегічний контролінг повинний забезпечувати керівництво підприємства й інших користувачів значимою інформацією про стратегію підприємства (зміні поточних показників у стратегічному положенні). Так, з погляду стратегічного контролінга, такий показник, як прибуток, розглядається не як внутрішній показник, що характеризує результат діяльності підприємства, а як зовнішній показник (результат), що характеризує положення підприємства стосовно існуючого і можливим конкурентів.
Метою стратегічного контролінга є формування інформації про можливі пріоритетні напрямки розвитку стратегії бізнесу підприємства шляхом виявлення причинно-наслідкових зв'язків при зіставленні даних про витрати, ціни, попит, фінансовому положенні й інших з аналогічними даними конкурентів, а також уживання заходів по регулюванню виниклих відхилень і оптимізації співвідношення "витрати -прибуток".
До об'єктів стратегічного контролінга відносяться відносні дані (порівнянні з даними конкурентів) про витрати, ціни, попит, фінансовому положенні, як у масштабі структурних підрозділів підприємства, так і підприємства в цілому.
Сучасні підприємства функціонують, знаходячись в умовах постійного ризику. У цьому зв'язку, дуже важливим є здійснення глибокого і всебічного контролю й аналізу цілей підприємства і шляхів їхнього досягнення.
Аргументація цього полягає в тому, що помилки стратегічного характеру, допущені при плануванні діяльності підприємства на тривалу перспективу, можуть стати для підприємства фатальними. Якщо стратегія розвитку бізнесу підприємства обрана невірно, то підприємство виявляється в ринковому тупику. Якщо ж початі визначені дії для досягнення подібного роду невірних цілей, то підприємство може виявитися на грані банкрутства.
Аналіз у системі стратегічного контролінга має на увазі проведення визначених експертних дій по декількох напрямках, а саме: технічний аналіз; комерційний аналіз; інституціональний аналіз; соціальний аналіз; екологічний аналіз; економічний і фінансовий аналіз.
Основна мета функціонування контроллінгу на підприємстві полягає в систематичному зборі необхідної для аналізу інформації, її обробці і підготовці для керівника. Досягнення цієї мети можливе за допомогою формування основного інструментарію контроллінгу. 
Основними і найважливішими елементами інструментарію контроллінгу є наступне: бюджетування, формування основних підконтрольних показників ефективного управління підприємством, визначення ступеня дії виниклих відхилень на величину алгоритму “витрати - прибуток”. 
 
Література:
1.  Гаухман А., Федосеева О. Система управленческого учета (на примере БрАЗа) // Управление компанией, №8, 2002.
2.  Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях / А. М. Карминский, Н. И. Оленев, А. Г. Примак, С. Г. Фалько. – М.: Финансы и статистика, 2003.