Бондарук І.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Проблеми застосування механізму податкових надходжень доходів Державного бюджету та шляхи їх вирішення

 

Досвід європейських країн показує, що інтеграційні процеси в економіці беруть свій початок зі створення найбільш сприятливих умов для торгівлі окремими товарами. Податкова інтеграція починається саме з інтеграційних процесів у митній політиці. Цей напрямок можна вважати правильним, оскільки приведення у відповідність митних платежів є вихідним моментом гармонізації податкових систем у цілому і оскільки якраз мито першим стоїть на заваді економічній інтеграції, тоді як більшість інших податків регулюють внутрішні процеси споживання і нагромадження.

Актуальним у цьому плані, з нашої точки зору, буде поступово змістити акценти реформування податкової системи України відповідно до норм і принципів ЄС. Вихідною метою реформування має бути створення сприятливих умов для розвитку національного виробництва, підвищення його ефективності та якості.

Найхарактернішою ознакою сучасного етапу цивілізаційного розви­тку вважається соціалізація економічних систем і підпорядкування еко­номічної функції держави соціальним цілям. Домінування соціальної спрямованості відтворилося у конституційному закріпленні у тій чи ін­шій формі моделі соціальної держави. Соціальні здобутки найрозвинені­ших країн світу спонукають інші регіони світу до соціально результатив­них дій. Не стала винятком у цьому процесі і Україна, де створення підва­лин соціальної держави за аналогом провідних країн світу визначає осно­вний напрям трансформації суспільних відносин і головний зміст соці­альної стратегії держави.

В Україні, як і в інших країнах світу, податки відіграють ключову роль у фінансовому забезпеченні виконання державою покла­дених на неї функцій. Прагнення держави максимізувати податкові надходження з метою найбільш повного фінансового забезпечення державного регулювання соціально-економічних процесів може привести до надмірного податко­вого навантаження, що пригнічує економічний розвиток та звужує по­даткову базу, безпосередньо впливаючи на рівень доходів платників по­датків. Тому оптимізація податкового тягаря є надзвичайно важливим інструментом державного впливу на суспільний добробут [1, с. 16].

Одним з інструментів забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, що у поєднанні із застосуванням диференці­йованого та прогресивного оподаткування сприяє реалізації принципу соціальної справедливості як у оподаткуванні, так і в суспільстві, є засто­сування неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Його економіч­ним змістом має бути відповідність розміру неоподаткованого мінімуму прожитковому мінімуму. Тобто, ті мінімальні кошти, які необхідні люди­ні для того, щоб вона могла вижити як фізіологічна і соціальна істота, не повинні обкладатися податком.

Соціальну спрямованість мають податкові пільги, які дають право юридичній або фізичній особі на повне або часткове звільнення від оподаткування. За допомогою пільг держава має можливість забезпечувати пенні параметри соціально-економічної системи, забезпечуючи її відтворення, цілісність та розвиток. Так, податкові пільги використовуються :і метою соціальної підтримки та пом’якшення соціальної нерівності. Зокрема, це податкові пільги багатодітним сім’ям, переселенцям з-за кордону на свою історичну батьківщину, студентам і особам, які підвищують свою кваліфікацію; вирахування з особистих доходів та прибутку, які використовуються для оплати освітніх, медичних та страхових послуг, жит­лового будівництва тощо.

Безперервне погіршення стану навколишнього середовища, спричи­нене втручанням людини у природні закономірності і порушення їх вна­слідок різноманітних екологічних і техногенних катастроф, вимагає не­відкладного вирішення соціально-екологічних проблем. Основну відпо­відальність за збереження навколишнього середовища, його охорону, ра­ціональне і науково обґрунтоване природокористування несе держава, в системі економічних важелів впливу якої на екологічні процеси найваж­ливішими є фінансові, оскільки вони мають найбільшу дію на суб’єкти господарювання і здатні суттєво змінити їх відношення до екології. З комплексу фінансових важелів особливо виділяються податкові. У дано­му випадку податки виступають не тільки як головне джерело фінансу­вання відповідних урядових заходів (впровадження ресурсозберігаючих технологій, виробництво екобезпечної продукції, участь господарюючих суб’єктів у природоохоронних заходах, компенсація суспільству шкоди, яка завдається природоруйнівною діяльністю людини), але й як актив­ний інструмент регулювання різноманітних процесів і подолання нега­тивних наслідків зовнішніх ефектів. До податків, які мають безпосеред­ній вплив на екологічні процеси, можна віднести: енергетичні, неенергетичні, транспортні, за користування природними ресурсами, за забруд­нення навколишнього середовища і т.п.

Встановлюючи екологічні податки (платежі), держава обмежує над­мірне використання природних ресурсів. За понадлімітне споживання природних ресурсів оплата проводиться з чистого прибутку підприємства, що сприяє більш раціональному споживанню природних ресурсів. Процес виробництва, побудований на ощадливому природокористуванні, є могут­нім поштовхом розвитку науково-технічного прогресу, стимулом створен­ня новітньої серії устаткування для вирішення екологічних завдань.

При успішній реалізації цього етапу скорочується кількість шкідли­вих викидів, що позитивно впливає на збереження екологічного балан­су. Наслідком цих заходів є поліпшення здоров’я і добробуту населен­ня. Окрім безпосереднього введення екологічних податків (платежів), ресурсозберігаюча функція реалізується, і при утриманні штрафів за за­бруднення навколишнього середовища.

В системі фіскальних інструментів регулювання соціально-еконо­мічних процесів важливу роль відіграє податковий контроль, який є одним з інтегруючих і стабілізуючих факторів соціального розвитку, оскіль­ки він створює умови для реалізації таких принципів у оподаткуванні, як обов’язковість, рівність, соціальна справедливість. Крім того, податковий контроль сприяє збільшенню надходжень до бюджету, створюючи тим самим сприятливі умови для вирішення завдань, які входять до переліку соціальних повноважень держави.

Однією з найголовніших функцій соціальної держави є забезпечен­ня соціального захисту громадян. За класифікацією Міжнародного бюро праці соціальний захист громадян включає соціальну допомогу та соці­альне страхування [2].

Соціальна допомога спрямована на підтримку державою тих кате­горій громадян, які через певні життєві обставини не спроможні брати участь у суспільно корисній праці. Це інваліди з дитинства, діти-сироти, багатодітні та одинокі матері тощо. Суспільство має піклуватися про та­ких громадян і забезпечувати їм соціальний захист, використовуючи для цього бюджетні кошти.

Соціальне страхування, на відміну від соціальної допомоги, призна­чене для матеріального забезпечення тих громадян, які брали (або бе­руть) участь у суспільно корисній праці, отримуючи за це заробітну пла­ту - основне джерело свої доходів. В умовах, коли заробітна плата стає основним (або єдиним) джерелом доходів для переважної більшості гро­мадян, ризик втрати працездатності або втрати роботи набуває масового, суспільно значимого характеру. Це створює об’єктивні передумови побу­дови загальнодержавної системи соціального страхування, яка поєднує можливості державного обов’язкового і недержавного соціального стра­хування. Тягар організації матеріального забезпечення у цьому випадку повинна брати на себе держава, виконуючи свою соціальну функцію. Фі­нансову базу системи державного соціального страхування створюють державні цільові фонди, які формуються за рахунок надходжень соціаль­них податків (внесків, зборів).

Реальна соціальна стабільність і соціальний мир, відсутність соціаль­них конфліктів, як невід’ємні риси соціальної держави, створення підва­лин якої за аналогом розвинених країн світу визначає основний зміст со­ціальної стратегії України, можливі тільки за умови досягнення соціаль­ної справедливості у суспільстві, суттєвим фактором забезпечення якої є податкова політика держави, оскільки вона може істотно впливати на ба­зові умови реалізації цього важливого принципу стійкого розвитку соці­альної системи, якими є ефективність господарювання, умови розподі­лу суспільного продукту, пропорції відтворення, розвиток продуктивних сил, справедливість у оподаткуванні.

 Отже, оподаткування як соціальний інститут виступає одним із основних інструментів вирішення багатьох соціальних проблем. Воно виступає важливим механізмом національної та соціальної інтеграції, а податок – одним з основних засобів політичного управління й економічного регулювання соціальними процесами в сучасному суспільстві. Ефективність оподаткування найбільшою мірою розкривається в суспільних відносинах перерозподілу обмежених ресурсів соціуму, через які здійснюється регулювання економічними, політичними, соціальними, культурологічними процесами суспільства. В такому разі воно сприяє виробленню достатньої кількості суспільних благ і загалом забезпеченню соціально – економічних адаптаційних засад життєдіяльності особи та суспільства.

 

Список використаних джерел

 

1. Соколовська А.М. Податкові важелі регулювання економіки // Фінансово-монетарні важелі регулювання економіки: Монографія / За ред. д.е.н., проф. А.Даниленка. – К.: Об’єднаний інститут економіки НАНУ, 2005.

2. Юрій С.І., Таранов І.М. Оцінка ефективності надлання пільг з оподаткування // Фінанси України. – 2002. - №12.