Економічні науки

 

Гуменюк М. М., Воронько А.І.

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ ДонНТУ

 

МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ

 

У сучасних умовах домінуючою тенденцією у міжнародних відносинах є глобалізація, одним із проявів якої є міжнародна міграція робочої сили. Все більшго поширення набуває переміщення людських ресурсів, зумовлене соціально-економічними, військовими, етнічними і релігійними чинниками. Істотне зростання масштабів міжнародної міграції, залучення до неї значних обсягів трудових ресурсів робить актуальною необхідність дослідження міжнародних міграційних процесів робочої сили.

Проблеми розвитку світових міграційних процесів розглядаються у роботах Дж. Саймона, О. Тоффлера, В. Хьюго, Т. Заславської, А. Кіреєва. Разом з тим, аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури дає підстави стверджувати, що недостатньо вивченими є тенденції саме вітчизняних міграційних процесів, дані про які є приблизними та не завжди розголошуються. Отже метою даної роботи є аналіз міграційних процесів та їх впливу на стан національної економіки.

Україна є однією з найбільших країн-донорів робочої сили в Європі. Зовнішня трудова міграція стала об’єктивною реальністю сьогодення. Про це свідчить великий потік робочої сили закордон. За даними проекту Держкомстату України “Обстеження трудової міграції в Україні”, з початку 2005 р. до 1 червня 2008 р. за кордоном працювали 1,5 млн. мешканців України, з яких майже 1,3 млн. перебували за межами України з метою трудової діяльності з початку 2007 р. до 1 червня 2008 р. Загалом трудові мігранти становлять 5,1% населення України працездатного віку, у т.ч. мігруючі за останні 1,5 року – 4,4%. Скорочення попиту на робочу силу в Україні (що є одним із наслідків глобальної фінансово-економічної кризи) штовхає наших громадян на пошуки роботи за її межами. Також серед чинників масової еміграції українського населення можна виділити наступні: велика різниця умов життя і рівня заробітної плати в Україні та країнах Заходу; відсутність перспектив професійного зростання для багатьох талановитих українців; економічна нестабільність у країні; відсутність безпеки громадян, невпевненість у майбутньому. Дані статистики лише підтверджують вищесказане (табл. 1).

 

Таблиця 1 - Міграція населення України у період 1990-2009 рр. [1]

Рік

Кількість наяв-ного населення, тис. осіб

Кількість постій-ного населення, тис. осіб

Кількість постійного населення, %

Міграція населення України: приріст (-скорочення) населення, тис.осіб

1990

51838,5

51556,5

99,46

78,3

1991

51944,4

51623,5

99,38

151,3

1992

52056,6

51708,2

99,33

287,8

1993

52244,1

51870,4

99,28

54,5

1994

52114,4

51715,4

99,23

-142,9

1995

51728,4

51300,4

99,17

-131,6

1996

51297,1

50874,1

99,18

-169,2

1997

50818,4

50400

99,18

-136

1998

50370,8

49973,5

99,21

-152

1999

49918,1

49544,8

99,25

-138,3

2000

49429,8

49115

99,36

-133,6

2001

48923,2

48663,6

99,47

-152,2

2002

48457,1

48240,9

99,55

-33,8

2003

48003,5

47823,1

99,62

-24,2

2004

47622,4

47442,1

99,62

-7,6

2005

47280,8

47100,5

99,62

4,6

2006

46929,5

46749,2

99,62

14,2

2007

46646

46465,7

99,61

16,8

2008

46372,7

46192,3

99,61

14,9

2009

46143,7

45963,4

99,61

 

 

Для більш наочного представлення тенденції міграції населення України за даний період зображені на  рис. 1.

Рисунок 1 – Міграція населення між Україною та іншими державами 

 

Як бачимо, формування міграційних потоків відбулося іще в кризових умовах перехідного періоду за наступних факторів: низька заробітна плата, зростання безробіття та вимушена неповна зайнятість, поширення бідності, високий рівень майнового розшарування населення.

З початком економічного зростання 2004 р. поліпшилася і ситуація на ринку праці: помітно знизилися рівні безробіття та вимушеної неповної зайнятості, різко зменшилася заборгованість із виплати заробітної плати, підвищився рівень забезпечення населення товарами довготривалого користування. Однак більшість показників соціально-економічного розвитку все ще далекі від європейських стандартів, значним залишається розрив у рівнях оплати праці в Україні й зарубіжних країнах (особливо в перерахунку на іноземну валюту за офіційним курсом), що спонукає українських громадян шукати роботу за кордоном.

Трудова міграція має як негативні, так і позитивні риси. Серед позитивних рис зазвичай називають зменшення напруги на місцевому ринку праці та підвищення добробуту домогосподарств мігрантів. Зовнішня трудова міграція здійснює сприятливий вплив на розвиток ринку праці в Україні. За умови неможливості зайнятості за кордоном рівень безробіття в Україні у І половині 2008 р. був би в 1,5 рази більшим від фактично зафіксованого [1]. За даними обстеження Держкомстату, у середньому трудовий мігрант заробляв у 2007 році 817 доларів США на місяць, що майже втричі вище від середньомісячної заробітної плати в Україні. Значна частина цих коштів потрапляє на батьківщину неформальними каналами – передаються через знайомих, водіїв транспортних засобів або привозяться власноручно.

Заробітки мігрантів мають велике, інколи вирішальне значення для добробуту їхніх домогосподарств. Крім того, тривале перебування у розвинених країнах сприяє формуванню ринкової свідомості, засвоєнню цінностей і норм цивілізованого суспільства. Водночас гострою залишається проблема захисту трудових мігрантів від сваволі роботодавців та посередників, реальною є загроза опинитися в нелюдських умовах існування та праці чи потрапити в тенета торговців людьми. Трудові мігранти переважно займаються роботами, що мало сприяють підвищенню їх кваліфікації, набуттю навичок, потрібних для майбутньої продуктивної діяльності на батьківщині. Тривала відсутність також може призводити до послаблення сімейних зв’язків.

Таким чином, аналіз існуючих тенденцій міграції робочої сили дає підстави стверджувати, що за склавшихся обставин для економіки країни  трудова міграція є позитивним фактором, що зменшує напругу на внутрішньому ринку праці, знижує показники безробіття. Однак міграційний потік українців закордон занадто великий, що негативно впливає на демографічну ситуацію. Отже виникає необхідність формування виваженої державної політики щодо регулювання трудових міграцій. Тільки створення необхідних соціально-економічних й правових умов життя населення надасть можливість повернути міграційні потоки в цивілізоване русло та змусить їх працювати на розвиток вітчизняної економіки.

Література:

1. ukrstat.gov.ua

2. Чувардинський О. Г. Проблеми співробітництва України з європейськими країнами у сфері міграції населення// Економіка та держава. – 2006, №7. – С. 223-232.

3. Антонюк О. В. Концептуальні підходи до формування міграційної політики в Україні. – К.: Віче, 2006. – 672 с.