Економічні науки. Маркетинг та менеджмент

Малишкіна Т.Г.

ПВНЗ «Європейський університет»,м. Київ

Системний підхід в маркетингу:

історичне та сучасне тлумачення

Вперше поняття системності помітили античні філософи Евклід, Платон, Аристотель, які вважали, що світ існує як система упорядкована та цілісна система буття. Пізніше естафету розвитку даного твердження перейняли німецькі філософи І.Кант, Г. Гегель, К. Маркс та Ф. Енгельс тощо. Основні принципи системності, запропоновані в другій половині ХХ ст. Людвігом фон Берталанфі, Блезом Паскалем, адаптували до розуміння організації як системи О.О. Богданов, В.І. Вернадський. Створення кібернетичних систем управління належить вченим Н. Вінер та У. Ешбі, які винайшли основу для перебудови структури організації – інформація, правила та засоби її використання. Варто зазначити, що перевагу цільовому підходу в питанні формуванні організаційної структури управління в менеджменті надавали вчені В.Р. Веснін, О.В.Козлова, Б.З.Мільнер, А.М.Омаров, Г.Х.Попов. Особливе значення у дослідженні системного підходу в маркетингу мали праці Васюткіної Н.В., Войчака А.Ф., Луцій О.П., Рябчик А.В., Павленка А.Ф., російських вчених - Алексуліна В., Бугіль С., Герчікова І., Дудяка А., Зав’ялова П., Липчук В., Пєшкова Е., Хлусова В., зарубіжних – Адьберта М., Друкер П., Котлер Ф., Мескона М.Х., Траут Дж., Хедоурі Ф., Хершген Х.

Аналізуючи твердження науковців, стосовно природи утворення системи її визначають як деяка цілісність, в складі якої є частини, функціонування кожної з яких, дає свій вклад в характеристику загального. І.М. Сироєжкін додає, що система – це комплекс взаємодіючих елементів у процесі її формування і розвитку [2, c.7]. О.В. Козлова конкретизує властивості складових чи елементів системи, вказуючи, що вони створюють цілісне утворення, яке має нові якості [3, с.6]. Погодимося з думкою О.Д.Чернявського, що система – це об’єднання окремих частин, кожна з яких має хоча б одну властивість, яка б забезпечувала досягнення мети всієї системи. І.І. Корольков вважає систему як сукупність взаємопов’язаних і розміщених у певній послідовності елементів, які створюють одне ціле і мають спільну мету [1, c.14].

Як відомо, за простою побудовою кожна система виступає підсистемою першої системи, але може діяти як окрема уособлена система. Прикладом цього є визначення організації як системи, а виробництво, сировинний цех, фінансово-економічний відділ, бухгалтерія, відділ маркетингу є її підсистемами. Кількість підсистем залежить від властивостей організації: галузь діяльності, форма власності, величина та ступінь розвитку, станом господарювання на певному етапі розвитку та ін.

Рис.1. Проста побудова системи підприємства

 Автор надає перевагу маркетингу як цілісній системі, оскільки вона є  функціональною у вирішенні питань стосовно позиціонування фірми на ринку, надання цінових знижок, пошуку раціоналістичних каналів збуту продукції, контролю за її якістю, прорахунку методів просування. Відповідно існування системи маркетингу супроводжується включенням до її складу підсистем. Цілісність у взаємодії підсистем не повинно зводитися до наявності її чи кількості елементів, а створювати збалансовану взаємодію задля мети всієї системи.

Складне функціонування системи зображене на рис.1.

Рис. 2. Процес складного функціонування системи

Підсумовуючи вищезазначені твердження науковців, доцільно вказати на відсутність єдиного визначення категорії “система ”, але існуючі трактування не носять суперечливий характер по відношенню один до одного. На нашу думку, з огляду на предмет дослідження, маркетинг – це система створення та реалізації високоякісного продукту за допомогою процесів прогнозування, планування, організації та контролю з метою задоволення потреб людини шляхом обміну. Сутність системного підходу розкривається на основних його принципах, до яких варто віднести: цілісність та обмеженість, структурність, взаємозалежність від середовища, безперервність, ієрархічність, багатогранність характеристик.

Практика дії системного підходу в маркетингу підтверджує, що він не повинен обмежуватись знаходженням якостей об’єктів, які входять до складу системи, а також аналізувати її кількісну побудову, лейтмотивом повинен бути узгодженість двох параметрів.

Література:

1. Корольков И.И. Организационные структуры управления торговлей. – К.: Вища школа, 1985. – 128 с.

2. Сыроежин И.М. Экономическая кибернетика. Системный метод: Учебное пос. – М.: АФЕИ, 1977. – 137 с.

3. Теория управления социалистическим производством. / Под ред. Козловой О.В. – М.: Экономика, 1979. – 368 с.