Секція «Економічні науки», підсекція «Облік і аудит»
Національний гірничий університет м. Дніпропетровськ
ПОДАТКОВА СОЦІАЛЬНА ПІЛЬГА
В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ
НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Необхідність
збереження державних пільг чи заміна їх відповідним підвищенням заробітної
плати та адресною соціальною допомогою є найбільш дискусійною проблемою
сучасної соціальної політики України. Правовим підґрунтям початку обговорення
цього питання стало зупинення Верховною Радою України на 1999-2001 рр. положень
законодавчих актів України у частині надання пільг, які фінансуються з бюджетів
усіх рівнів.
Під
соціальними необхідно розуміти такі пільги, які пов'язані із життєзабезпеченням
громадян та зумовлені зниженням рівня їх доходів нижче прожиткового мінімуму
або втратою (зниженням) працездатності. Правовою підставою надання громадянам
соціальних пільг є настання соціального ризику за обставин, передбачених
законодавством. Соціальні пільги є додатковим видом соціального забезпечення;
вони надаються незалежно від того, отримує особа пенсію, допомоги чи заробітну
плату. Аналіз міжнародної практики та чинного законодавства України показав, що
такими обставинами є непрацездатність, втрата годувальника, хвороба,
безробіття, часткове безробіття [2].
Нинішню
систему соціальних пільг Україна отримала у спадок від Радянського Союзу, де
вони використовувалися як інструмент стимулювання і заохочування громадян. В
умовах офіційної соціальної рівності пільги давали окремим верствам населення
можливість поліпшувати своє матеріальне становище. А відповідні заходи
фінансувалися за рахунок державних підприємств.
При переході
до ринкової економіки система пільг втратила своє первинне значення - і почала
використовуватися як замінник системи соціального захисту. При цьому всі
витрати на підтримку цієї системи було перенесено на державний та місцеві
бюджети. За підрахунками фахівців, вартість обслуговування системи соціальних
пільг складає близько двох третин усіх державних видатків. За роки незалежності
до вже існуючої системи соціальних пільг додалася ще й новостворена система
соціальної допомоги.
Найчисленніші групи пільговиків: ветерани праці
(близько 4,6 млн. або 10% населення країни); ветерани війни (2,8 млн. - 6,1%
населення); особи, що постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи (1,9 млн.
- 4,1% населення); інваліди (2,6 млн. - 5,6%); діти війни (6,1 млн. - 13,2%).
До цього переліку варто додати: 10,5 млн. пенсіонерів (13,2% населення), що
мають право на пільговий проїзд, а також незаможних громадян, які звертаються
до держави по допомогу з оплати житлово-комунальних послуг, - це ще близько 3-4
млн. осіб (до 8% населення).
На державному
рівні встановлено 136 соціальних виплат, пільг, доплат та дотацій. У підсумку,
за підрахунками Мінпраці, на забезпечення всіх передбачених законом виплат
держава має щорічно витрачати 120-140 млрд. грн. Між
тим у 2010 року додаткові пільги одержать нові категорії громадян. Це
пов’язано, у першу чергу, з виконанням повною мірою закону про престижність
шахтарської праці [1]. Ставка податку становить [2, ст. 4] 10 відсотків від об'єкта оподаткування з доходів
шахтарів-працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і
рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних
підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та
працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у
вугільній промисловості [3].
Предметом особливої уваги є податкова
соціальна пільга (ПСП). ПСП - сума, на яку
платник податку з доходів фізичних осіб має зменшити суму свого загального
місячного оподаткованого доходу, отримуваного з джерел на території України від
одного працедавця у вигляді заробітної плати.
У разі якщо
платник податку з доходів фізичних осіб має право на застосування ПСП з двох і
більше підстав, вона застосовується один раз з підстави, що передбачає її
найбільший розмір. Для того, щоб скористатися цією пільгою, працівнику
необхідно написати заяву й подати її в бухгалтерію підприємства [4]. Крім того, для одержання ПСП у підвищеному розмірі
платник податку зобов’язаний подати до бухгалтерії працедавця відповідні
документи, що підтверджують його право на цю пільгу. Щороку поновлювати вже
подані заяви не потрібно.
Громадяни,
які мають основне місце праці, та займаються підприємництвом – не мають права
на ПСП [2, ст.6]. Якщо людина зареєструвалася підприємцем, то вона повинна
написати письмову заяву про відмову від податкової соціальної пільги. Якщо ж ні
– доведеться сплатити всю суму незаконно несплаченого податку та штраф у
розмірі 100 відсотків такої суми.
ПСП
застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді
заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати), якщо її розмір не перевищує суми, що дорівнює сумі місячного прожиткового
мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженого
на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. ПСП не може застосовуватися
до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного
податкового місяця одночасно доходи, які описані в п. 6.3.3 Закону № 889-VI [2].
Прожитковий мінімум для
працездатних осіб та розмір мінімальної заробітної плати з 1.01.10 р.
встановлено на рівні 869грн. У 2010 р. ПСП
надається якщо зарплата
становить суму не більшу 1220
грн на місяць (869х1,4). Розмір податкової соціальної пільги у 2010 р.: 434,50
грн. – для будь-якого платника податку, який має право користування пільгою
(869 грн. х 50 %); 651,75 грн. – для категорії громадян, які мають право на
застосування пільги у розмірі 150 відсотків ПСП (434,50 грн. х 150 %); 869 грн.
– для категорії громадян, які мають право на застосування пільги у розмірі 200
відсотків ПСП (434,50 грн. х 200 %).
Соціальну
пільгу у розмірі 50% має будь-який платник податку. Категорії громадян, які мають
пільгу у розмірі 150% и 200% перечисленні в п. 6.1.1-6.1.3 Закону № 889-VI [2].
Наразі,
існуюча система соціальних пільг має ряд недоліків, які характеризуються
відсутністю системного нормативно-правового акта, який універсально
встановлював би підстави, перелік суб'єктів, види та механізм надання
соціальних пільг, недосконалістю механізму надання пільг. З огляду на це до
2012 р. уряд планує кардинально
переглянути систему соціальних виплат.
Література:
1.
Про внесення змін до деяких законів України щодо престижності шахтарської
праці: Закон України № 1564-VI [Електронні текстові данні]. – Комп’ютерний довідник
«Ліга бізнесінформ». – Ліга: закон версія 7.7.1.
2.
Про податок з доходу фізичної особи: Закон України № 889- VI [Електронні текстові
данні]. – Комп’ютерний довідник «Ліга бізнесінформ». – Ліга: закон версія
7.7.1.
3.
Про затвердження Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт,
професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію
за віком на пільгових умовах: Наказ Міністерства праці та соціальної політики
України від 18.11.2005 р. № 383 [Електронні текстові данні]. – Комп’ютерний
довідник «Ліга бізнесінформ». – Ліга: закон версія 7.7.1.
4.
Щодо затвердження форми заяв і повідомлення з питань отримання
(застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування
платників податку: Наказ Державної податкової
адміністрації України № 461 від 30.09.03 р. [Електронні текстові данні]. –
Комп’ютерний довідник «Ліга бізнесінформ». – Ліга: закон версія 7.7.1.