Економіка / Банки та банківська система

Дроган Б.І.

Науковий керівник Губанова Л.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Споживчий кредит та проблеми розвитку

Споживчий кредит - це кредит, що надається позичальнику на придбання продукції для особистих потреб. В Україні споживчим кредитуванням займаються декілька банків серед яких: ПриватБанк, Дельта Банк і Platinum Банк, а з недавнього часу і УкрСиббанк. Кількома роками раніше цей список був значно більший, але в 2009 році під час кризи одні банки стали банкрутами, а деякі просто припинили програму споживчого кредитування.

Середня дохідність споживчого кредитування для фінустанов становить близько 56,41% річних у гривні. Тому не дивно, що незважаючи на високий ризик такого виду діяльності, банки продовжують кредитувати навіть у важких умовах світової фінансової кризи. Банк отримує дохід у формі відсотків які позичальник йому повертає. Клієнт отримує у користування потрібну йому річ, на придбання якої коштів недостатньо.

Взагалі для отримання такого кредиту позичальник має надати: оригінал ідентифікаційного коду, паспорт громадянина України, працювати офіційно не менше ніж півроку, не зайвою буде і довідка про доходи за останні 6 місяців (взяти її можна на місці роботи і дійсною вона вважається на протязі 10-ти днів). Важливою також буде кредитна історія раніше взятих кредитів у інших банках. Середня сума споживчої позики не перевищує 5–10 тис. грн., а розмір первинного внеску визначається індивідуально для кожного клієнта.

Отримання кредиту передбачає обов'язок позичальника повернути у встановлені кредитним договором строки: основну суму боргу (суму, яка була отримана від банку), а також сплатити проценти за користування кредитом. Підписавши кредитний договір клієнт погоджується з усіма його умовами і приймає на себе зобов'язання щодо їх виконання, зокрема щодо повернення у встановлені строки суми основного боргу і сплати всіх належних платежів. Тому підписання кредитного договору та інших документів банку слід здійснювати тільки у тому разі, якщо позичальник впевнений, що всі умови йому зрозумілі, чітко усвідомлює, які платежі, у якій сумі, у який термін необхідно буде сплачувати.

Найчастіше клієнти до підписання договору кредитування абсолютно впевнені у своїй спроможності виплачувати щомісячний платіж. Середньостатистичний український житель міста витрачає близько 30 % доходу на харчування, 20 % на комунальні послуги, мобільний зв’язок та проїзд у транспорті. Ще 30 % складають витрати на одяг, взуття, засоби особистої гігієни та ін. Таким чином на погашення кредиту залишається не більш як 20 % від загального доходу. Незважаючи на це клієнти продовжують брати кредити місячні платежі в яких можуть сягати 30, 40 і навіть 50 % від заробітної плати. Неврахування клієнтами усіх необхідних і додаткових витрат призводить до виникнення прострочених платежів, передбачені кредитним договором платежі не здійснюються, здійснюються несвоєчасно, або в неповному обсязі і банк пред'являє вимогу про сплату неустойки (штрафу, пені). Право банку пред'явити таку вимогу, зазначено у кредитному договорі.

У 2010 році на початку квітня вперше в цьому році збільшився загальний обсяг позик (819,66 млн. грн) виданих українськими банками — на 0,4% порівняно з початком березня (808,19 млн. грн). Схоже на те що ринок фінансових послуг в Україні почав оживати. Тепер узяти кредит у вітчизняному банку складно, але можливо. У 2006-2008 значно простіше було скористатися програмою споживчого кредитування. Тоді відбувався справжній «кредитний бум», відсоткові ставки по кредитам були значно меншими, процедура оформлення була простішою, а кількість конкуруючих між собою банків була значно більшою ніж сьогодні. Вигідні умови для клієнтів давали високі результати видач кредитів для банків. На сьогоднішній день на ринку банківського кредитування спостерігається тенденція до поступової стабілізації, про підвищення результатів банків кредитної діяльності банків годі й казати.

До ситуації з не високими результатами по виданим кредитам додається ще проблема неблагонадійних позичальників, які не поспішають повертати раніше взяті кредити. Причини цього можуть бути абсолютно різними. Позичальник вирішує, що можна без наслідків не повертати кредит, або ж людина яка раніше брала кредит потрапила під скорочення на підприємстві, організації на якій працювала. Останнім часом така тенденція спостерігається у більшості випадків порушення умов кредитного договору. Люди просто не готові до масових скорочень штату, які відбувалися на протязі всього 2009 року. У 2010 році ситуація покращилась, підприємства почали працювати, набирати персонал. Значна частка з тих людей які були звільнені під час світової фінансової кризи зараз уже знайшли роботу, а ті з них хто перед скороченням взяли кредит після довгої перерви почали знову погашати і основну суму заборгованості, і відсотки, а також нараховані штрафи.

Ріст проблемного портфелю для банку завжди наболівшим питанням, в першу чергу в плані підвищення ризиків при видачі “нових” кредитів. Також цей фактор впливає і на умови кредитних програм, що стають жорсткішими. На такі умови погодиться тільки людина із стабільними доходами, а отже ризик оформити неблагонадійного позичальника стає меншим. З іншого боку попит на такі кредити значно менший, банк втрачає значну частку клієнтів, а це безперечно є негативним явищем для банку.

Підвищення якості “нових” кредитів і робота із повернення проблемних “старих”, це основна пріоритетна задача банків. Шляхи вирішення даних проблем можуть бути різними, як простими (усунення помилок при оформленні, якісніша перевірка заявок на кредити), так і складнішими (введення спрощених схем кредитних канікул). Першим кроком до вирішення проблеми може стати підвищення якості роботи персоналу банку що займається видачею споживчих кредитів. Оскільки саме працівник банку який спілкується безпосередньо з клієнтом може судити про його платоспроможність. Зовнішній вигляд, поведінка, сума першого внеску, відповіді на питання кредитного співробітника, це все вказує на здатність, або не здатність вчасно і в повному обсязі погашати кредит. Спроможність працівників банку визначати благонадійність позичальника може суттєво вплинути на якість кредитного портфелю, звісно в позитивну сторону.

На сьогоднішній день не новою є процедура взяття “кредитних канікул” при яких клієнту не нараховуються відсотки і штрафні санкції, але процедура їх оформлення є надзвичайно складною і вони надаються тільки у випадку стійкої втрати працездатності (інвалідність 1, 2 групи). Спрощення системи оформлення “кредитних канікул” може суттєво допомогти у запобіганні виникненню проблемних кредитів. Наприклад: якщо клієнта звільнили він зможе оформити “кредитні канікули” на певний час (обмежений) і почати знову платити по кредитному договору після того, як влаштується на роботу. Така схема допомогла б особливо у 2009 році, коли більше 2 млн. українців залишились без роботи. Та і зараз коли ситуація в країні все ще залишається нестабільною така схема змогла б допомогти багатьом клієнтам. Одні могли б запобігти прострочок і нарахування штрафних санкцій, інші б мали можливість вилізти із “боргової ями” і почати погашати основну суму кредиту, а не тільки пеню і відсотки по ньому.

Отже виконання такого невеликого списку заходів щодо покращення кредитного портфелю банку може значно змінити ситуацію на банківському ринку кредитування в кращу сторону. Великий потенціал і надзвичайна перспектива розвитку споживчого кредитування існує сьогодні для українських банків. Залишається тільки цю перспективу реалізувати.

Література:

1. www.bank.gov.ua – сайт Національного банку України

2. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 324 с.

3. Положення НБУ “Про кредитування” Затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 2005 р.