Экономические науки/10.Экономика предприятия

Когут Ю.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Пріоритетні напрямки стратегічного управління активами торговельного підприємства в період фінансової кризи

Стратегія управління активами, особливо в період фінансової кризи включає реалізацію концепції управління дебіторською заборгованістю. В цілому від реалізації концепції управління активами залежить контроль та мінімізація ризиків, щодо дебіторської заборгованості.

Відзначимо, що у сфері управління активами підприємства існує велика кількість фундаментальних та методичних робіт.. В українській економічній літературі назвемо роботи Лещинського О.Л., Бабицького А.Ф., Калини А.В., беремчука В.Ф., Ізмайлової К.В., Ефимової О.В., В.В. Буряковского, В.Я. Кармазина, С.В. Каламбет, Голошубова Н.О., Мазаракі А.А., Мартиненко В.П., Смолін І. В. , Лещук Н. М. та інщі.

На торгівельних підприємствах на перших етапах діяльності, в умовах жорсткої конкурентної боротьби ринкової економіки, мала прибутковість і висока оборотність активів залишають керівництву підприємства малий час реагування при зміні ситуації на ринку. Для виживання і розвитку підприємства необхідно максимально чітко і ефективно управляти його капіталом. Одна з характерних рис економічних відносин - прагматизм учасників. Будь-яка цінність матеріального або нематеріального характеру, що фігурує в процесі таких відносин, представляє інтерес лише в тому випадку, якщо володіння нею сприяє досягненню якоїсь мети, перш за все економічного характеру. Основа ділової активності - нарощування економічного потенціалу підприємства. Вкладаючи капітал в який-небудь інвестиційний проект, підприємець вважає через якийсь час не тільки відшкодувати пущений в оборот капітал, але і одержати певний прибуток. Оцінка цього прибутку, тобто рішення дилеми - вигідний чи ні даний проект, базується на аналізі поточного фінансового стану і прогнозах майбутніх надходжень від інвестиції. Часто результати фінансового аналізу свідчать про недоотримання прибутку підприємства через роздутість активів або не оптимальної їх структури, що приводить до зниження ефективності їх використання. Вихід з ситуації, що склалася, для підприємства це оптимізація структури його активів [4].

Головна мета фінансової діяльності торговельного підприємства визначена у збільшенні активів підприємства, підтриманні платоспроможності та рентабельності, а також дотриманні оптимальної структури активів та пасивів балансу. Баланс підприємства – інструмент, який має велике значення. Це модель. Модель діяльності фірми, заморожена в певний момент, яка демонструє здатність компанії, на той час, продовжувати продавати свою продукцію і здійснювати постійні або додаткові інвестиції.

Управління активами, як і весь процес управління, включає стратегію і тактику управління. Під стратегією розуміється загальний напрямок і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети. Встановлюючи визначені правила й обмеження, стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на тих варіантах рішень, що не суперечать обраному напрямку управлінської діяльності. Тактика управління — це конкретні методи і прийоми досягнення поставленої мети у визначеній ситуації й у визначений момент часу. Завдання тактики управління — вибір найбільш оптимального рішення і способів його втілення в ситуації, яка склалася.

У системі управління активами, як і в будь-якій іншій системі, виділяють керуючу і керовану підсистему, що відповідно представлені суб'єктами й об'єктами управління. Об’єктом управління в різний час у різному співвідношенні виступають товарні запаси в процесі формування, зберігання й реалізації, кредити, дебіторська заборгованість, грошові залишки, а також економічні відносини, що виникають у процесі кругообороту активів. Перехід до ринкової економіки пов’язаний із суттєвими змінами в сфері управління активами підприємства: об’єктом управління поряд із товарно-матеріальними цінностями стає і найбільш ліквідна частина оборотних активів - грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення. З розвитком фінансового ринку та подальшою стабілізацією економіки виникає можливість раціонального використання тимчасово вільних грошових коштів підприємств, а саме: вкладення їх в прибуткові інструменти фінансового ринку. Суб’єктами управління активами споживчих товариств у різній мірі є загальні збори, правління, фінансові і комерційні підрозділи, а також персонал торговельних господарських одиниць, що використовують специфічні методи цілеспрямованого впливу на оборотний капітал. Разом з тим їм притаманні єдині прийоми і способи управління, характерні для управлінської діяльності в цілому, що виражаються через реалізацію функцій управління. Управління активами — прямий обов’язок фінансового менеджера. На відміну від рішень, пов’язаних із виплатою дивідендів і структурою капіталу, ми не можемо приймати рішення про оборотний капітал раз в місяць [2]. Вирішення питань пов’язаних із активами є безперервним процесом, оскільки він є фінансовою основою всієї господарської і комерційної діяльності торговельного підприємства і тому постійним і важливим об’єктом управління. Тобто, управління активами відрізняється від інших сфер діяльності фінансового менеджера перш за все кількістю часу, який повинен бути присвячений виконанню цієї функції фінансового менеджменту.

Можна зазначити, що в умовах нестабільності бізнесу управління оборотними коштами є одним з ключових завдань менеджменту підприємств. В процесі роботи підприємства доводиться створювати значні товарні запаси, стимулювати збут, надаючи покупцям відстрочення платежу, що вимагає значних об'ємів грошових коштів. Кредитування з боку фінансових структур, а також отримання відстрочень в оплаті постачань не завжди можливо. Це робить проблему управління оборотними коштами вельми важливої для будь-якого підприємства. Налагодження системи управління оборотними коштами може істотно підвищить ефективність бізнесу і забезпечити значні конкурентні переваги підприємств.

Отже, управління активами - багатогранний процес взаємодії безлічі суб’єктів й об’єктів управління, об’єднаних економічною роллю оборотного капіталу у діяльності підприємств. Багатоваріантність рішень і кроків, гнучкість та неординарність господарських комбінацій, унікальний характер кожної ситуації становить основу управління активами торговельного підприємства. Тому пошук й реалізація напрямків удосконалення управління активами зачіпає багато аспектів господарської діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Голошубова Н.О. Організація торгівлі. : Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Книга, 2004. – 560с.

2. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів. – к. «Хрещатик», 1999. – 800с.

3. Мартиненко В.П. Стратегія життєдіяльності підприємства торгівлі. Навч. пос. – К.: Центр навчальної літератури., 2006. – 328с.

4. Стратегія розвитку торговельного підприємства в ринкових умовах. Навч. пос. Смолін І. В. , Лещук Н. М. К.: КНЕУ 2004. – 756С.