К.е.н., доцент Яркова Н.І., Прудивус К.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО МЕТОДУ СКЛАДАННЯ БЮДЖЕТУ В УКРАЇНІ

Досліджено роль програмно-цільового методу в процесі формування бюджету, проаналізовані та представлені наслідки впровадження програмно-цільового методу в Україні.

Вступ. Важливою функцією держави є стимулювання економічного зростання. Ефективність застосування моделі бюджетного регулювання з огляду на необхідність забезпечення економічного зростання залежить від низки факторів, зокрема стану економічного розвитку країни, який характеризується обсягом валового внутрішнього продукту на одну особу населення, станом розвитку інфраструктури, ступенем забезпечення матеріальними, людськими ресурсами та отриманими результатами, і виявлення основних переваг та недоліків впровадження програмно-цільового методу (ПЦМ).

Основна частина. Бюджетна політика є ваговим елементом фінансової політики та одним із основних інструментів реалізації економічної політики держави, вона значною мірою уособлює місце й роль держави в регулюванні економічних процесів та забезпеченні макроекономічного зростання. Тому успішність реалізація управлінських функцій держави залежить, насамперед, від оптимальності й ефективності бюджетного процесу.

Формування бюджетної політики України відбувається в умовах складного характеру соціально-економічної політики, яка виходить, з одного боку, з бажання підвищити конкурентоспроможність країни, стати рівноправним учасником світових економічних і фінансових відносин, а з другого – з необхідності підвищення досить низького рівня соціального забезпечення населення й державних суспільних послуг, які можуть створювати соціальне напруження в суспільстві. Перше завдання вимагає реалізації стратегії прискореного економічного зростання на якісно новому технологічному рівні, друге – збільшення обсягу видатків бюджету на соціальні потреби, а отже й поліпшення наукового обґрунтування бюджетно-податкової політики.

Метою запровадження ПЦМ є встановлення безпосереднього зв’язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання на основі визначених цілей і результативних показників. Програмно-цільовий підхід у бюджетному процесі передбачає формування й виконання бюджету в розрізі бюджетних програм головних розпорядників бюджетних коштів, що включає визначення загальної мети кожної бюджетної програми на довго- й середньостроковий періоди; цілей і завдань програми на короткостроковий період; видів і напрямків діяльності, яка забезпечує реалізацію програми. Такий підхід має ґрунтуватися на ретельному аналізі необхідних і можливих бюджетних ресурсів для фінансування програми у плановому й наступних роках та отримання від реалізації бюджетної програми очікуваного результату.

Дослідженням ПЦМ займалися як зарубіжні, так і вітчизняні науковці, такі як: Чугунок І.Я., Запатріна І.В., Фєдосов В.М., Бабич Т.С., Майєр Е., Друрі К., де розглянуто багато аспектів впровадження ПМЦ.

Проте на сьогоднішній день дане питання не є достатньо досліджене, оскільки впровадження ПЦМ в Україні розпочато з 2002 року і триває по сей день.

На погляд Чугунова І.Я.,[1] ПЦМ – дуже своєчасна та необхідна для України модель, яка задовольняє всі вимоги реформування державної фінансової системи, особливо в умовах обмежених фінансових ресурсів, необхідності продуктивного розподілу бюджетних коштів та підвищення відповідальності за їх використання.

Як зазначає Запатріна І.В. [2] бюджет, складений за ПЦМ, суттєво відрізняється від традиційного постатейного або економічного бюджетів, а саме – здійснюється фінансування програм, а не адміністративних одиниць та штатних посад.

Найважливіше, на наш погляд, що отримає Україна із провадженням ПЦМ – це можливість більш продуктивного використання обмежених фінансових ресурсів та підвищення рівня відповідальності посадових осіб, тому що основою ПЦМ є забезпечення необхідної інформації про ресурси та ефективність видатків, від яких залежить виконання програми та підпрограми. Експеримент по впровадженню ПЦМ в АРК, Житомирській, Луганській і Львівській областях показав, що така інформація допоможе керівникам, які приймають рішення, правильно вибрати першочергову та найважливішу для населення програму серед інших, альтернативних програм, які також можуть бути важливими, але при обмежених фінансових ресурсах фінансування всіх бажаних програм є нереальним.

Основними перевагами програмно-цільового фінансування можна вважати:

ü зосередження уваги на результатах;

ü підвищення результативності державного сектора;

ü підвищення бюджетної прозорості та заохоченняч громадськості до участі в бюджетному процесі шляхом підготовки та проведення громадських слухань з питань місцевого самоврядування та бюджету;

ü змінюється характер обговорення державної політики. Акцент переноситься з «утримання» бюджетної установи на її «функціонування за завданнями і вимогами».

Позитивні зміни в соціально-економічній сфері вже очевидні майже в кожному місті, де було впроваджено ПЦМ у 2005 році. Вдалим прикладом є місто Чоп, у якому найбільш серйозною проблемою впродовж багатьох поколінь було недостатнє забезпечення водою. Водоочисне підприємство, яке постачало воду містові, було побудоване ще в 1954 році. Однорічне планування просто не дозволяло посадовцям міської влади виділити достатні ресурси на реконструкцію систем водопостачання. Впровадження ПЦМ дозволило розробити трирічну програму фінансування будівництва нового водоочисного підприємства в центральній частині міста і встановити показники виконання програм, а також ввести в експлуатацію другу незавершену підземну водоочисну споруду [3].

Висновок. Таким чином, впровадження програмно-цільового методу в Україні є дуже важливим та лише єдиним зі структурних елементів цілої низки реформ державного управління, спрямованих на поліпшення діяльності державних установ; запровадження ПЦМ передбачає наявність ефективної системи фінансового контролю, звітності та аудиту, обов’язковим елементом є побудова систем моніторингу та оцінки програм і діяльності їх виконавців.

Для повного та успішного переходу на програмно-цільовий метод формування бюджету в Україні необхідно вдосконалити структуру бюджетних програм, яка повинна бути невід’ємною частиною середньострокового плану видатків та відповідно відображати стратегічні завдання в поточному бюджеті; необхідно поліпшити практику розрахунку видатків бюджету, роль якої є дещо обмеженою у традиційному формуванні бюджету; запровадити нову систему звітності за результатами діяльності, при цьому визнаючи, що управління бюджетом за програмно-цільовим методом є складовою ефективного управління державними ресурсами.

Хоча здійснення вищезазначених завдань може здаватися важким, але ж поступове та послідовне їх впровадження визначатиме успішність проведення бюджетної реформи в Україні та можливість використання програмно-цільового методу на місцевому рівні.

Література:

1. Чугунок І.Я. Розвиток програмно-цільового методу планування бюджету [Текст] / Чугунок І.Я., Запаріна І.В. // Фінанси України. – 2008. - №5. – С. 3-14

2. Запатріна І.В. Програмно-цільовий метод бюджетування. // Фінанси України. – 2006. - №10. – С. 156-178

3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до нормативного документа: http://www.mbrukr.org..com