І.О. Огінова

Дніпропетровський національний університет

Зв’язок між різними формами пам’яті учнів старших класів

Розвиток пізнавальних психічних процесів є суттєвим фактором і показником становлення цілісної особистості учня. Діяльність когнітивної сфери визначає якість засвоєння різноманітної інформації про оточуючий світ, її переосмислення, зберігання і відтворення. Тривалий досвід, пов’язаний з експериментальним вивченням особливостей когнітивної сфери, зокрема пам’яті, уваги, мислення учнів показує, що важливим моментом у роботі вчителів є науково обґрунтована організація навчального процесу, тому дослідження когнітивної сфери учнів дозволяють сформулювати основні позиції, дотримання яких забезпечить ефективне засвоєння інформації.

Шкільна програма побудована таким чином, що вчитель використовує переважно пам’ять дитини, і шкільні бали оцінюють фактично тільки результат – запам’ятала дитина чи ні програмний матеріал. Прикро, але освіта до сьогодні продовжує здебільшого орієнтуватися на засвоєння суми певних знань, а не на розвиток психічних процесів, пов’язаних із розумінням засвоєного матеріалу. Ще й досі панує хибне уявлення: якщо дитина вивчить вірші або формули, то її пам’ять автоматично розвинеться, тому інколи вчителі не вважають за потрібне цілеспрямовано працювати над цією властивістю психіки. При цьому нехтується той факт, що когнітивна сфера людини становить собою складну функціональну систему, котра, в свою чергу є невід’ємною складовою частиною цілісної особистості. Тому явища взаємодії, компенсації та взаємопов’язаного розвитку певних пізнавальних процесів мають розглядатися сумісно з якістю навчання. Уважне й професійно виважене ставлення вчителя до вивчення особливостей розвитку пізнавальних процесів дозволить значно збільшити ефективність використання психологічних особливостей підліткового віку для забезпечення оптимального режиму засвоєння навчальної інформації.

Будь-яка інформація зберігається в пам’яті людини завдяки тому, що певним чином систематизується та структурується нервовою системою. Такі властивості її функціонування обов’язково необхідно враховувати при організації навчального процесу, допомагаючи, а не заважаючи консолідації нейронних модулів пам’яті. Підстави для структурування інформації можуть бути різними в залежності від типу домінуючих аналізаторних систем та зв’язків між ними. Ефективне засвоєння навчальної інформації можливо тільки при використанні більшості з них.

У зв’язку з цим метою нашої роботи було дослідження системних зв’язків між різними формами пам’яті школярів (IХ клас) у звичайному та біологічному класах. Психологічне тестування спрямовувалося на визначення оперативної, слухової і зорової пам’яті.

Одержані результати обробляли статистично з рівнем надійності 95%. Для кожної пари досліджуваних ознак обчислювали ранговий коефіцієнт кореляції Спірмена та будували по 12 математичних моделей різної складності, з яких обирали найбільш адекватну, тобто таку, що мала максимальне значення коефіцієнту апроксимації та мінімальну стандартну помилку.

Внаслідок проведеного дослідження було встановлено, що профільне навчання сприяє кращому розвитку пам’яті старшокласників Це може зумовлюватися тим, що профільна орієнтація учнів зумовлює поглиблене вивчення біології, яке включає використання різноманітного наочного матеріалу матеріал (таблиці, схеми, малюнки, графіки тощо). При цьому у звичайному класі домінуючою формою пам’яті є оперативна, а в профільному – зорова (табл.1).

Таблиця 1

Порівняльний аналіз різних форм пам’яті учнів IХ класу

Профіль класу	Тип пам’яті
	Оперативна	Зорова	Слухова
Звичайний	7,81 + 0,16	7,38 + 0,12	6,86 + 0,21
Біологічний	8,36 + 0,13	8,95 + 0,19	7,52 + 0,11

Оскільки різні форми пам’яті становлять собою єдиний комплекс, між ними мають існувати певні системні зв’язки, визначенню яких і був присвячений наступний етап дослідження. (табл.2).

Таблиця 2

Математичні моделі зв’язків між різними формами пам’яті учнів IХ класу

Варіанти	Х – незалежна змінна	У – залежна змінна	Коефіцієнт кореляції	Математична модель
Звичайний клас	Оперативна пам’ять	Зорова пам’ять	0,76	у = 7,0 + 0,1х
	Оперативна пам’ять	Слухова пам’ять	0,54	у = 5,5 + 0,8х
Біологічний клас	Оперативна пам’ять	Зорова пам’ять	0,80	у =7,2 +0,2х
	Оперативна пам’ять	Слухова пам’ять	0,59	у = 6,4 + 0,5х

Одержані результати свідчать про те, що між різними формами пам’яті існує досить сильна пряма залежність (всі коефіцієнти кореляції мають позитивне значення), яка відображає їхнє функціональне поєднання у єдину систему збереження нової інформації. Математичне моделювання відповідних зв’язків між різними системами запам’ятовування продемонструвало існування лінійної залежності між ними, тобто спрямовуючи увагу на тренування будь-якої з форм пам’яті, можна одночасно поліпшити інші її різновиди. До того ж, ці моделі дозволяють здійснювати досить надійний прогноз стосовно кількісного визначення всіх різновидів пам’яті, протестувавши учнів лише за одним із них. Використання таких достатньо простих регресійних моделей у навчальному процесі дозволить оптимізувати вивчення багатьох навчальних дисциплін за рахунок системного врахування особливостей мнемічної функції підлітків старшого шкільного віку. При цьому слід мати на увазі, що перехід короткочасної пам’яті в довгочасну забезпечується різними структурами головному мозку, що діють як єдина внутрішньо збалансована складна система. Внаслідок цього тривале збереження будь-якої інформації потребує не тільки використання адекватних засобів впливу на мнемічну діяльність учнів, але й створення відповідного емоціонального фона з інтерактивним спілкуванням.